Стр. 37 - yurchak-ev-k

Упрощенная HTML-версия

37
відомості щодо історії зародження алелопатії та її подальшого розвитку.
Інформативними виявилися інші праці Н.П. Коваленко, а саме: «Еволюція
наукових поглядів щодо алелопатичної активності сільськогосподарських
культур у сівозмінах» (2012) [43], «Еволюція впровадження науково
обґрунтованих сівозмін для подолання ґрунтовтоми» (2013) [44] та
«Екологічно збалансовані сівозміни в системі альтернативного землеробства:
історичні аспекти» (2012) [45]. У науково-історичній формі автор розглядає
умови розвитку уявлень про алелопатичну активність рослин, розкриває
еволюцію наукових поглядів у працях вітчизняних і зарубіжних учених, що
мало для нашого дослідження вагоме значення.
Цінними для нас виявилися відомості з статті «Історичні аспекти
агрофітоценології» (2011) [46], де колектив авторів у стислому історичному
огляді розкривав внесок учених другої половини XVIII ‒ початку XIX ст. у
розвиток агрофітоценології. Особливо важливою для нас була інформація,
що стосувалася досліджень академіка А.М. Гродзинського та його наукової
школи з наведенням науково обґрунтованих даних щодо алелопатії як
теоретичнихзасадформуванняфітоценозів‒основисучаснихсталихагроландшафтів.
Актуальною у цьому аспекті виявилася стаття Л.Д. Юрчак
«Алелопатія: ретроспективний погляд, сучасний стан та перспективи
досліджень» [47], в якій автор висвітила еволюцію розвитку алелопатії у світі
та Україні зокрема, її стан та перспективи. Репрезентативною для нашого
дослідження виявилася інформація про спектр алелопатичних досліджень в
Україні упродовж 1960‒2005 рр. і основних виконавців, а також наведена
схема наукових установ, де виконувалися науково-дослідницькі роботи в
галузі алелопатії. Поглибив наші знання також перелік кандидатських та
докторських дисертацій з алелопатії, підготовлених під керівництвом
А.М. Гродзинського та його учнів.
Дослідженням ароматичних рослин (АР) займалося чимало
дослідників [48–49], але напрям алелопатії ‒ алелопатичну взаємодію та
післядію АР в агрофітоценозах в Україні та за її межами практично ніхто не