Упрощенная HTML-версия
36
ролі спороутворюючих мікроорганізмів при токсикозі ґрунту під плодовими
насадженнями [38, с. 181].
Отже, за радянського історіографічного періоду ім’я Л.Д. Юрчак
згадується у фаховій літературі переважно в посиланнях на її наукові
здобутки та як учениці й послідовниці академіка А.М. Гродзинського.
Здебільшого подається одна й та сама інформація у різних джерелах, але
незважаючи на цей факт, праці цього історіографічного періоду можна
вважати ґрунтовною основою для нашого подальшого дослідження з історії
науки і техніки.
Необхідно відзначити, що у другому історіографічному періоді –
сучасний український
, виявилася цінною і корисною неопублікована стаття
«50 років алелопатії» із наукової спадщини А.М. Гродзинського, яку було
розміщено у біобібліографічному покажчику «Академік АН УРСР
Гродзинський Андрій Михайлович (1926‒1988) [39, с. 85‒90].
Змістовними і корисними для розкриття теми дисертаційної роботи
виявилися статті академіка В.А. Вергунова «Сільськогосподарська дослідна
справа у творчій спадщині академіка АН УРСР А.М. Гродзинського» [40] та
«Перші російські вчені-агрономи і становлення дослідництва на українських
землях» [41]. У першій статті методом історико-наукового аналізу розкрито
внесок академіка А.М. Гродзинського у становлення й подальший розвиток в
Україні та світі теорії і практики рослинництва та ґрунтознавства. Відповідно
у другій статті автор розкриває значення для вітчизняного дослідництва
внеску перших учених-агрономів.
На значну увагу заслуговує низка робіт д.і.н. Н.П. Коваленко, в яких
містилося багато корисної інформації для нашої роботи. Так, у
фундаментальній монографії «Становлення та розвиток науково-
організаційних основ застосування вітчизняних сівозмін у системах
землеробства (друга половина XIX ‒ початок XXI ст.) (2014) [42] нами
знайдено змістовну інформацію про історичні чинники зародження й
подальшого прогресу аграрної науки. Особливо важливими для нас були