Упрощенная HTML-версия
178
культурних і диких рослин із різних ботаніко-географічних зон з метою
вивчення їхніх алелопатичних властивостей; визначення причин ґрунтовтоми
під польовими, кормовими і квітковими культурами.
В «Українському ботанічному журналі» в 1986 р. було опубліковано
нарис до 60-річчя від дня народження академіка А.М. Гродзинського за
авторством його учнів ‒ Е.А. Головка і Л.Д. Юрчак. Коротко наводилися
біографічні дані видатного вченого, основні напрями його наукової
роботи [286]. Статтю «Спомин про вчителя», присвячену пам’яті академіка
А.М. Гродзинського, Л.Д. Юрчак опублікувала у 2001 р. З великою повагою
вдячна учениця згадувала свого Вчителя, який був взірцем служіння
науці [101].
У матеріалах Міжнародної наукової конференції, присвяченої 80-річчю
від дня народження академіка А.М. Гродзинського, Л.Д. Юрчак розмістила
змістовний матеріал щодо ретроспективного, сучасного та перспективного
погляду на алелопатію [97], а згодом розширену ґрунтовну статтю [47] було
опубліковано в журналі «Інтродукція рослин. Крім історичних аспектів
розвитку алелопатії у статті вчена детально розглянула схему алелопатичних
взаємозв’язків як інтегральної міждисциплінарної проблеми; напрями
алелопатичних досліджень в Україні; навела перелік НДІ, де ведуть
алелопатичні дослідження; запропонувала нову схему формування
алелопатичного режиму ґрунту в агроекосистемі на підґрунті власних
досліджень.
Окремо слід виділити монографії вченої – як одноосібні, так і колективні.
Особисто Л.Д. Юрчак опублікувала у 2005 р. фундаментальну монографію
«Алелопатія в агробіогеоценозах ароматичних рослин» [50]. На підставі
багаторічних досліджень АР Л.Д. Юрчак зазначала, що алелопатичні явища в
агрофітоценозах рослин мають інтегральний комплексно-біотичний
характер. Це зумовлено не лише прижиттєвими фітовиділеннями і
продуктами деградації органічних решток, а й метаболітами мікробіоти та є
одним з екологічних факторів регуляції функціонування агрофітоценозу ‒