Упрощенная HTML-версия
179
динаміки, алелопатичного режиму, продуктивності тощо. Синхронне
надходження рослинних та мікробних екзометаболітів у навколишнє
середовище, нероздільність упродовж всього онтогенезу рослин свідчить про
їхнє велике екологічне значення та необхідність комплексного вивчення для
розробки наукових основ технології вирощування рослин, підбору сортів із
низьким вмістом колінів, формування сівозмін, вивчення причин
ґрунтовтоми тощо.
Дослідниця наголошувала про важливість ідеї наукового системно-
комплексного екологічного підходу щодо вирішення важливих теоретичних і
практичних проблем сьогодення: родючості ґрунтів, біологічного захисту
рослин, збереження і збагачення біологічного різноманіття, взаємовідносин
культурних рослин, бур’янів, мікроорганізмів, проблеми екологічної
фізіології, біохімії тощо. Підтвердженням цього є новий обґрунтований
стратегічний напрям, необхідний для розвитку робіт в альтернативному
землеробстві ‒ сільськогосподарська алелопатія, основи якого заклала д.с.-
г.н. Л.Д. Юрчак.
Перспективи розвитку альтернативного землеробства вона вбачала у
розробці теоретичних принципів і практичних методів оздоровлення
біосфери, а саме: збагачення довкілля природними захисними речовинами та
зменшення в ньому токсикантів і патогенних мікроорганізмів, що є
актуальною проблемою екофізіології й алелопатії. З цією метою вчена
рекомендувала використовувати сидерати кормових рослин родини
Brasicaceae
і АР. При цьому, підкреслювала Л.Д. Юрчак, буде подвійна
користь: надземна маса використовуватиметься в кормовиробництві та йтиме
на переробку ЕО, а рештки (коренева система і стерня) – на збагачення
ґрунту органічними речовинами. Доцільним також буде використання й
відходів ефіроолійного виробництва. У разі використання всієї фітомаси АР
орний шар ґрунту збагатиться не тільки водорозчинними органічними
сполуками, але й леткими антимікробними речовинами, що знижуватимуть
конкуренцію з боку фітопатогенних мікроорганізмів і бур’янів.