Упрощенная HTML-версия
177
оптимальні умови для вирощування рослин для одержання високого врожаю
рослин і отримання великого виходу потрібних речовин, а також для
регулювання збалансованих процесів в екосистемі.
Важливим аспектом уведення в культурфітоценози інтродуцентів АР є
розширення біорізноманіття мікроорганізмів у зоні ризосфери цих рослин.
Дослідження Л.Д. Юрчак довели, що ЕО АР виявляють стимулюючий вплив
на агрономічно корисну мікрофлору, зокрема – азотобактер, олігонітрофільні
і целюлозоруйнівні мікроорганізми.
Культурні інтродуценти залишають значну масу рослинних решток, які
не тільки збагачують ґрунт біофільними елементами, але водночасно можуть
давати гербіцидний ефект. Дослідниця встановила, що рештки лаванди,
шавлії, календули, чорнобривців тощо при внесенні у ґрунт пригнічують ріст
пирію повзучого.
Таким чином, ураховуючи високий ступінь фітонцидної активності АР,
їх доцільно використовувати для припинення розвитку фітопатогенної
мікрофлори. Уведення в агрофітоценози АР із природними захисними
властивостями допоможе вирішити проблеми захисту рослин шляхом
біологічного землеробства. Комплексний підхід, що ґрунтується на еколого-
алелопатичних
принципах,
необхідний
для
вирішення
проблем
запровадження АР і визначення їхньої ролі в екосистемах.
Загальні проблеми алелопатії.
До цього типу робіт, на наш погляд, слід
віднести матеріали різного характеру – звіти [189; 283‒285], цикл робіт,
поданих на здобуття Державної премії УРСР [36], поздоровчі нариси,
ґрунтовні статті узагальнюючого характеру, монографії, патенти.
У 1981 р. групою вчених, очолюваною академіком А.М. Гродзинським,
було подано цикл робіт «Аллелопатия в естественных и искусственных
экосистемах» [36] на здобуття Державної премії УРСР 1980 року, але не
пройшов конкурс. До складу авторів входила й к.б.н. Л.Д. Юрчак як
виконавиця ряду тем, а саме: розробка біологічного методу визначення
фітотоксичних речовин за допомогою пророслого насіння; дослідження