Упрощенная HTML-версия
134
перспективними для подальшого дослідження та використання їх у
фітодизайні.
У 1991 р. в збірнику «Интродукция и акклиматизация растений» було
опубліковано результати досліджень щодо визначення фітонцидної
активності виділень із листків бузку. Встановлено, що БАР листків бузку
гальмують, а в деяких випадках і пригнічують подальший ріст вже
дослідженої патогенної мікрофлори. Спираючись на результати поглиблених
мікробіологічних досліджень, Л.Д. Юрчак зауважила, що фітонцидна
активність залежить від виду бузку і від фази розвитку рослини [195].
Л.Д. Юрчак плідно займалася проблемою вивчення ґрунтовтоми при
вирощуванні плодових культур. Дослідженнями цього процесу займалося
багато вчених-попередників, але коло нез'ясованих питань залишалося
досить широким.
Садівництво завжди було важливою галуззю сільського господарства. За
площею під садовими культурами і за показником валової продукції галузі
садівництва колишній СРСР посідав одне із перших місць. Під садівництво
України того періоду було підведено потужну наукову базу ‒ досліджували
біологічні особливості промислових сортів плодових культур та агротехніку
їхнього вирощування, розроблювали надійні прийоми захисту рослин від
шкідників і фітопатогенної мікрофлори. Із подальшою інтенсифікацією і
спеціалізацією садівництва, необхідністю раціонального використання
родючих земель перед наукою поставали нові актуальні проблеми, зокрема
питання ґрунтовтоми у плодових садах. Однією з основних причин
ґрунтовтоми вважалося накопичення у ґрунті токсичних речовин, утворених
при розкладанні рослинних решток і продукуванні мікроорганізмами. У
процесі утворення шкідливих речовин при перегниванні опалого листя та
кореневих решток важливу роль відводили грибній флорі. У ЦРБС АН УРСР
проблему
ґрунтовтоми у плодових садах
досліджували
у відділі плодових
рослин.