Упрощенная HTML-версия
133
пропорційну залежність. Очевидно, що коліни рослин комплексно
взаємодіють із метаболітами мікроорганізмів, утворюючи речовини лужного
характеру, що виявляють гальмівний ефект на мікрофлору і целюлозорушійні
мікроорганізми; 5) ризосфера айстр і хризантем густо заселена
мікроорганізмами-токсинами,
які
найчастіше
зустрічаються
серед
спороутворювачів і мікрофлори [191–193].
Таким чином, підсумком трирічної роботи відділу фізіології рослин
ЦРБС АН УРСР (1975‒1977) [190], значну частину якої виконала
Л.Д. Юрчак, було виявлення у ризосфері досліджуваних квіткових рослин –
айстр і хризантем розвитку специфічної мікрофлори в певних групових
співвідношеннях, і в ґрунтовтомі. Накопичуючись у ґрунті, продукти
метаболізму переважаючих груп мікроорганізмів (бактерії, спорові,
актиноміцети) разом із рослинними колінами можуть утворювати
несприятливі умови для росту наступних рослин, а за певних умов
сприятимуть розвитку фітопатогенної мікрофлори.
У 1984 р. в матеріалах Першої республіканської конференції з медичної
ботаніки опубліковано повідомлення [194] про важливість дослідження
антифунгальних
властивостей
деяких
рослин
родини
бегонієвих (
Begoniaceae
L.). Стосовно цієї проблеми, на переконання
Л.Д. Юрчак, що лікарські властивості багатьох рослин ще не досліджено,
тому вивчення їх у цій площині становить великий науковий і практичний
інтерес. У даному аспекті заслуговують на увагу кімнатно-оранжерейні
рослини, зокрема родини бегонієвих, що широко використовуються в
декоративно-оздоровчих цілях. Отже, вперше розгорнулися дослідження БАР
рослин цієї родини, де мікробіологічну частину роботи виконала Л.Д. Юрчак.
Об’єктами досліджень були сім видів і форм рослин родини бегонієвих.
Насамперед, звертали увагу (лабораторні умови) на активність фітовиділень
ЛР, ВРР і водоспиртових мікроскопічних грибів, які за несприятливих умов
можуть переходити із сапрофітних форм у патогенні. Аналізуючи одержані
дані, вчена дійшла до висновку, що рослини родини бегонієвих слід вважати