Стр. 378 - schebetuk-nb-d

Упрощенная HTML-версия

378
Наведені дані засвідчують певну обмеженість можливостей збільшення
посівних площ під зерновими культурами. Такий стан склався через відсутність
ще не використаних придатних земель. Тому на перше місце висували завдання
підвищення врожайності на основі запровадження комплексу агротехнічних
заходів. У свою чергу, агротехніка в зернорадгоспах була тісно пов’язана з
організацією виробництва, подоланням несприятливих явищ, які призводили до
зниження, а іноді й до суцільної загибелі врожаю. В умовах посушливого
Південного Степу України випадала недостатня кількість опадів протягом року,
до того ж спостерігалося нерівномірне вимерзання озимини, величезна
засміченість ґрунту бур’янами тощо. Тому, з метою усунення негативної дії цих
чинників та забезпечення високих і сталих урожаїв, пропонували
використовувати чистий та кулісний (кукурудзяний) пар, обов’язкове лущення
стерні й оранку на зяб, раннє весняне його боронування, завчасне й доброякісне
проведення усіх сільськогосподарських робіт. Сівозміну, як одну з вирішальних
складових у підвищенні врожайності та боротьбі з посухою, проектували
відповідно до спеціалізації радгоспу. Для Бугського зернорадгоспу науковці
визначили як найефективнішу таку сівозміну: 1) чистий пар; 2) озима пшениця; 3)
пар кулісний (кукурудзяний); 4) озима пшениця; 5) половина озимої пшениці та
половина ячменю.
Передбачалася механізація виробничих процесів та максимальне
застосування механізованого тягла. Зокрема, йшлося про використання провідних
систем машин, комбінування виробничих процесів, забезпечення найбільшої
однотипності як сільськогосподарських машин, так і тракторів. Поновлення
тракторного парку планували завдяки застосуванню тракторів колісних ХТЗ та
плазмових ЧТЗ. Лімітним періодом визначення потужності тракторного парку
залишалася збиральна кампанія. Основним засобом для транспортування
продукції проектували автомобіль. Потужність автомобільного парку визначалася
можливістю найбільш повного використання у зернорадгоспі впродовж року.
Головним завданням щодо організації праці була подальша розробка
відрядної оплати праці, запровадження госпрозрахунку, а також зміцнення