Упрощенная HTML-версия
34
Методи дослідження
. У процесі роботи над дисертацією використовували
принципи об’єктивності, історизму, взаємозалежності зв’язку історичного та
логічного, загального зв’язку та розвитку, функціональний, системний та ін.
Застосовано систему взаємодоповнюючих методів: власне історичних
(проблемно-хронологічний, порівняльно-історичний, періодизації, персоніфікації,
ретроспективний), загальнонаукових (аналітично-синтетичний, системний,
логічний), джерелознавчого, архівознавчого аналізу та ін.
Наукова новизна
одержаних результатів
дисертаційного дослідження
полягає в наступному.
Вперше:
–
розкрито змістовні характеристики процесу формування наукового
дискурсу з проблематики розвитку аграрної науки наприкінці 20-х
–
у 30-і рр.
ХХ ст.;
– виявлено, проаналізовано та введено до наукового обігу широке коло
історичних документальних матеріалів, які розкривають специфіку складного
процесу інститутизації та академізації сільськогосподарської науки і особливості
здійснення експериментаторства у науково-дослідних установах упродовж 30-
х рр. ХХ ст. в Україні;
– відтворено суспільно-політичні, науково-організаційні та методологічні
чинники
становлення
та
діяльності
Всеукраїнської
академії
сільськогосподарських наук;
– доведено регенеруючий вплив наукових здобутків освітніх і
дослідницьких інституцій, учених-аграріїв на компоненти еволюції аграрної
науки України та вирішення засадничих питань наукового супроводу основних
напрямів галузевого дослідництва – землеробства, рослинництва, тваринництва,
економіки й механізації сільськогосподарського виробництва у досліджувану
добу, а також на основі синтезу узагальнень явищ науково-методологічного й
суспільно-політичного
характеру
сформовано
авторське
бачення
функціональності механізмів взаємодії наукового і суспільного просторів.
Удосконалено
:
– методологічні засади і теоретичний зміст визначення процесу