Упрощенная HTML-версия
33
-
обґрунтувати пріоритетність академічної форми науково-організаційного
забезпечення розвитку аграрної галузі першої половини 1930-х років;
-
розкрити особливості експериментаторства у науково-дослідних
інституціях та освітніх закладах аграрного профілю, підпорядкованих різним
відомствам у другій половині 30-х років минулого століття;
-
визначити специфіку й надбання в розвитку основних напрямів аграрної
науки у період інститутизації, академізації та ведення колгоспної дослідної
справи в хронологічних межах досліджуваного періоду;
-
комплексно оцінити напрацювання головних науково-дослідних
інституцій і провідних учених-аграріїв наприкінці 20-х – у 30-і рр. ХХ ст.
Об’єкт дослідження
– розвиток аграрної науки в Україні наприкінці 20-х –
у 30-і рр. ХХ ст. на тлі соціально-економічних та суспільно-політичних змін.
Предмет дослідження
– концептуальні науково-організаційні й
методологічні чинники становлення інститутизації та академізації аграрної науки,
внесок науково-дослідних інституцій і вітчизняних учених у прирощення знань
про ведення землеробства, рослинництва, тваринництва, економіки й механізації
агровиробничих процесів.
Хронологічні межі дослідження
охоплюють 1927–1940 рр. Нижню межу
виокремлено започаткуванням науково-організаційного супроводу колгоспно-
радгоспної системи сільськогосподарського виробництва. Верхній рівень
спроектовано визріванням суспільно-політичних дискурсів про відновлення
академічної форми функціонування аграрної науки. При висвітленні багатьох
аспектів проблеми було неминучим звернення до попередніх років. Визначення
хронологічних меж пояснюється провідною ідеєю дослідження – відтворенням
тенденцій поступального розвитку аграрної науки в Україні.
Територіальні межі дослідження
окреслюються адміністративними
кордонами УСРР/УРСР відповідно до тогочасного адміністративно-
територіального поділу. Використання у дисертаційній роботі назви «Україна»
стосується території УСРР/УРСР у складі СРСР.