Стр. 329 - schebetuk-nb-d

Упрощенная HTML-версия

329
питань організації праці і механізації виробничих процесів у спеціалізованих
господарствах. У 1931 р. площа посівів лікарських та етеро-олійних культур в
УСРР становила 16 300 га, на 1932 р. запроектовано 33 600 га, а в подальшому
планували збільшити площу до 70 000 га
.
Український науково-дослідний інститут бавовництва
створювався у
1932 р. на базі
Херсонської зональної станції бавовництва. Згідно з доповідною
запискою віце-президента А.М. Сліпанського до Наркомземсправ УСРР від
15 червня 1932 р.
, стан науково-дослідної роботи з питань бавовництва в
Україні не задовольняв вимог українського бавовносіяння. Найпроблемнішими
виявилися економічні й організаційні питання бавовняного господарства, а також
селекції. Залишалися недопрацьованими питання боротьби із шкідниками,
хворобами та бур’янами, виробничо-технічної пропаганди та ін. Основною
перешкодою в роботі була відсутність асигнувань, відповідних приміщень та
висококваліфікованих кадрів.
У результаті проведеного аналізу встановлено, що розвитку гідротехнічної
та меліоративної науки і практики сприяла спочатку діяльність створеного у
1926 р.
Науково-дослідного інституту водного господарства
з підпорядкуванням
Наркомосу
УСРР,
а
з
1930 р.
Науково-дослідного
інституту
сільськогосподарської меліорації НКЗС УСРР. Упродовж 1930-х рр. установою
керували: Д.А. Арансон (1930–1932), А.Н. Манулам (1932–1933), в.о. директора
Л.Р. Онищенко (1933–1934), О.Т. Іванов (1934–1937), в.о. директора В.М. Попов
(1937–1937), В.К. Панкратов (1937–1941)
с. 7]. За дорученням НКЗС УСРР,
на початку 1930-х рр. було розроблено план сільськогосподарських меліорацій,
відповідно до якого проводили роботу в довоєнний період
. Дослідження
охоплювали питання осушення боліт, розробки заходів для запобігання
вимоканню сільськогосподарських культур, а також способів раціонального
освоєння й використання осушених земель, боліт, перезволожених земель.
Таким чином, процес інститутизації та академізації сільськогосподарської
дослідної
справи
сприяв
розвитку
методів
наукової
селекції
сільськогосподарських культур, удосконаленню агротехнічних заходів та