Стр. 328 - schebetuk-nb-d

Упрощенная HTML-версия

328
агролісомеліорації рекомендації щодо створення культур у Лісостепу (Биков П.В.,
Кожевников П.П., П’ятницький С.С. «Лісові культури, Лісостепова частина
УРСР»), в яких типи культур і агротехніка їх створення пов'язані з типами умов
місцезростання і станом лісокультурної площі
арк. 3]. У 1938 р.
П.С. Погребняк разом із Л.М. Вербицьким склали типи лісових культур для
України, схвалені нарадою виробничників при Центральній лісовій дослідній
станції УРСР.
Розвиток лісотипологічної науки в Україні упродовж 30-х рр. минулого
століття знайшов своє відображення в комплексній праці співробітників кафедр
лісівництва, лісових культур і лісового ґрунтознавства Київського
лісогосподарського інституту (Погребняк П.С., Шмідт В.Е., Калужський М.І. та
Вербицький Л.М. «Основи лесной типологии»), що була надрукована в Києві
напередодні війни. Вихід у світ цієї книги, а також у подальшому – праці
В.Е. Шмідта «Лесные культуры в главнейших типах леса» (1948), значною мірою
сприятиме популяризації основних положень української лісотипологічної школи
за межами республіки. Зокрема, відповідно до рішень Всесоюзної наради з лісової
типології (Москва, 1950), рекомендовано при типологічних дослідженнях
користуватися едафічною мережею Алексєєва-Погребняка. Опрацювання теорії
лісової типології, для якої використовували результати усіх попередніх
типологічних досліджень, продовжилося в частині екологічної оцінки кліматичної
родючості
В Україні науково-дослідну роботу з
лікарськими та етеро-олійними
культурами
здійснювала Лубенська дослідна станція з 1916 р.
. На початку
1930-х рр. вона вже мала напрацювання в галузі агротехніки лікарських культур,
селекції та акліматизації нових лікарських та етеро-олійних культур. Крім того,
досліджували і вивчали якість сировини, способи одержання етерових олій та ін.
Добре обладнана, Лубенська станція була найдавніше створеною та найбільшою
науково-дослідною станцією з лікарських рослин у СРСР. Станція працювала над
питаннями районування культур, виробничих планів господарств, що
спеціалізувалися на вирощуванні лікарських та етеро-олійних культур, розробкою