Упрощенная HTML-версия
307
орієнтовне визначення районів, розподіл культур поміж селекційними
установами) у виступах Д.Л. Баранського і П.О. Ярошевського та організації й
статуту племінної книги сільськогосподарських рослин – В.Е. Батиренко,
І.І. Болсунов. Також розглядали аспекти створення єдиної форми селекційних
книг (Максимчук Л.М., Ракочі В.А.), організації генетичних (Фаворов О.М.,
Клодницький І.І.) та фізіологічних досліджень в селекції (Вотчал Є.П.,
Брокерт П.Г.), методів сучасної селекції (Сапегін А.О., Широких І.О.). Крім того,
розгорнулися дискусії щодо перспектив розвитку культури бавовнику в Україні,
селекції винограду, лісових порід, лікарських рослин та ін. За результатами роботи
з’їзду було прийнято до виконання деякі положення, зокрема стосовно організації
селекційної справи у системі якої провідну роль відвели УГСІ як генетико-
селекційному методичному центру. Загалом, планування селекційної справи
відображалося в чотириступеневій системі:
1) інститути (УГСІ, НІС); 2)
селекційні центри (УГСІ (півд. степ), селекційні відділи (ДПКДС, ККДС, РКДС,
Інституту кукурудзи, Українського садово-городнього інституту, виноробної
станції, Лубенської станція лікарських рослин, Весело-Подолянської станції) та
селекційні центри цукрового буряка (СНУ); 3) селекційні підцентри (селекційні
відділи Маріупольської, Артемівської, Носівської, Верхняцької, Немерчанської та
Сумської станцій, Брилівська мережа), Хмельовий підцентр, Тютюновий і городні
підцентри; 4) селекційні опорні пункти, що закладали в різних мікрорайонах
кожного району.
Результати дослідження засвідчили, що процес інститутизації й академізації
сільськогосподарської дослідної справи сприяв розвитку наукової селекції
сільськогосподарських культур. Координуючі, методологічні та практичні функції
науково-дослідних інституцій були чітко розмежовані. На початку 1930-х рр.
сформовано мережу селекційних насінницьких установ УСРР. Так, селекцією
озимої пшениці займалися Український науково-дослідний інститут селекції,
Селекційно-насіннєвий центр Східного Степу (на базі УГСІ та Артемівської
зональної станції), Селекційно-насіннєвий центр Лівобережжя Лісостепу
(Український інститут зернового господарства, Весело-Подолянська та