Стр. 282 - schebetuk-nb-d

Упрощенная HTML-версия

282
визначення солонцюватості ґрунтів. На підставі проведених досліджень у 1933–
1934 рр. було встановлено, що метод К.К. Гедройца придатний лише при малому
вмістові увібраного Na (до 0,5%)
. При підвищеній солонцюватості краще
застосовувати баритову модифікацію методу, який вигідно відрізнявся від
запропонованого Гедройцем методу і швидкістю виконання.
Для визначення обмінної ємності вбирання ґрунтів користувалися
універсальним методом К.К. Гедройца
. М.М. Годлін працював над її
удосконаленням з метою врахування динаміки обмінної ємності в різних ґрунтах
та їхніх горизонтах (без карбонатних, карбонатних, гіпсових та ін.). Учений
запропонував хлорамонієву модифікацію методу Kelley, розробив прилад для
визначення механічного складу ґрунтів. К.З. Мінецький працював над
модифікацією методу Аттерберга визначення пластичності ґрунтів
. Дбаючи
про пришвидшення проведення дослідження грунтів і зниження рівня складності
устаткування, вчений запропонував визначення меж структуроутворення і
залежно від співвідношення води в ґрунті.
Серед комплексу заходів, спрямованих на підвищення врожайності,
вапнування ненасичених лужноземельними основами (Ca, Mg) ґрунтів, зокрема
кислих опідзолених, було дуже важливим кроком
.
.
Вапнування або хімічна
меліорація не лише підвищує родючість ґрунтів, а й забезпечує закріплення й
надання сталості родючості ґрунту. Вапнування опідзолених ґрунтів у багатьох
районах утруднювалося через брак місцевих ресурсів вапняків, мергелів тощо.
Тому постало питання про пошук ресурсів вапна, що могли б замінити, принаймні
частково, вапняки, мергелі та доломіти. У деяких районах УСРР цю проблему
вирішували,зокрема в районах бурякосіяння, за рахунок відходів цукрових
заводів, а саме дефекаційної грязі. УНДІАХ з ініціативи М.М. Годліна взимку
1933 р. розглядав можливість замінити вапно на карбонатну породу – лес, на якій
утворилися і залягають опідзолені ґрунти й часто великими масивами (Лісостеп,
зокрема центральний масив опідзолених грантів Вінницької обл. та ін.).
Запозичивши ідею лесування з Угорщини, проводили відповідні досліди, щоб
успішно застосовувати такий метод на опідзолених ґрунтах.