Упрощенная HTML-версия
280
рослин і властивості ґрунту, співвідношення окремих поживних елементів та їх
форм у добривах, вплив різних реагентів на склад добрива.
Встановлено, що на цьому етапі в установі також працювали
Р.Р. Виржиківський,
О.М. Вишинський,
Л.П. Гармаш,
Н.В. Думитрашко,
О.І. Душечкін, В.П. Кавалерідзе, І.Й. Канівець, В.І. Крокос, Р.В. Ландау,
Б.М. Левантівська,
Е.Д. Манзон,
Р.М. Палій,
В.Я. Попов,
Л.В. Попов,
М.М. Пухтинський,
І.Г. Рождественський,
З.Д. Стародуб,
В.Д. Татунька,
Л.П. Цеслінська, М.В. Фремд, М.Я. Яковенко та ін. За період дворічної діяльності
співробітники ЦАХЛ видрукували 8 збірників наукових праць з агрономічної
хімії, ґрунтознавства та геології (агрономічні руди), п’ять брошур з питань
застосування мінеральних добрив, зберігання гною та використання торфу.
ЦАХЛ співпрацювала з Всесоюзним науково-дослідним інститутом угноєнь
(Москва) та його Українською філією (Харків), агрохімічним відділом УНІЦ,
Укргеолкомом, мікробіологічною секцією Всеукраїнської академії наук,
кафедрою рільництва Київського сільськогосподарського інституту тощо. Робота
установи була пов’язана з діяльністю майже усіх науково-дослідних станцій
НКЗС УСРР та деяких господарських організацій (Коксобензол, Махортрест та
ін.). Такі зв’язки значною мірою допомагали усвідомленню практичних вимог і
проблем сільськогосподарського виробництва та їх вирішенню.
У 1931 р. відбулись чергові реорганізації і, як уже згадувалося, на базі
Українського інституту ґрунтознавства в м. Харкові та Центральної агрохімічної
лабораторії (м. Київ) було створено Всеукраїнський науково-дослідний інститут
сільськогосподарського ґрунтознавства та хімізації сільського господарства
.
Його директором став ґрунтознавець, академік О.Н. Соколовський, він же –
президент Всеукраїнської академії сільськогосподарських наук. Заступниками
директорів призначили О.Т. Калачикова, І.С. Жукова, О.А. Тарана та вченим
секретарем М.І. Добромильського.
Ці події супроводжувалися певними складнощами, зокрема, як зазначає
дослідниця О.М. Пильтяй, у роботі двох структурних частин (київська та
харківська) проглядалася неузгоджена діяльність
. Формально об’єднані