Упрощенная HTML-версия
279
Г.Г. Махов у 1923 р., а у 1926 р. НКЗС УРСР видав карту ґрунтів. Вона була
доповнена на основі матеріалів нових досліджень і підготовлена до друку у 1934
р. ґрунтознавцями за редакцією академіка О.Н. Соколовського
с. 79]. Проте
дослідження ще зберігали географічний характер і мало використовувалися у
практиці, тоді як сільськогосподарське виробництво, зокрема організація
сільськогосподарської території, потребували результатів детальних досліджень
ґрунтів з більш поглибленою агрономічною програмою їх проведення.
Результати дослідження ґрунтів Дністровського долу узагальнила
Н.Б. Вернандер
. Науково-дослідна кафедра ґрунтознавства ХСГІ та колишня
Укрмеліоспілка спільно організували у 1929 р. експедицію під керівництвом
професора Д.Г. Віленського для проведення топографічного і ґрунтово-
геологічного обстеження району нижнього Дністра для визначення придатних для
зрошення ділянок. Ця місцевість вирізнялася своєрідністю геологічної і
геоморфологічної будови і завжди цікавила дослідників. Обстеженням було
охоплено близько 7 тис. га, розташованих на трьох ділянках біля сіл Градениці,
Яськи і Біляївка. Завдання полягало у з’ясуванні кількості Дністрових терас. Це
питання тривалий час залишалося неузгодженим, зокрема дискусію вели Барбот-
де Марні, О.М. Соколов, П.А. Павлов, В.І. Крокос, Д.М. Соболєв та ін.
Н.Б. Вернандер довела, що Дністер у нижній течії має три тераси: першу
плавневу, другу – аналогічну другим терасам більшості інших великих річок і
третю – аналогічну четвертим терасам інших річок, зокрема Дніпра. Загалом,
отримані дані обстежень засвідчили можливість максимального використання
всієї земельної території.
Крім проведення хімічного аналізу ґрунту, рослин і добрив також велися
дослідження в галузі агрономічної хімії
. Йдеться про вирішення проблеми
азоту, фосфоритування та вапнування ґрунтів, використання відходів як добрива,
зберігання гною та ін. Вивчення агрономічної якості добрив проводили у 1930 р.
під керівництвом О.Т. Калачикова. Зокрема, досліджували кількісні показники
підвищення врожайності сільськогосподарських культур за рахунок використання
добрив на різних типах ґрунтів, вплив удобрень на склад сільськогосподарських