Стр. 176 - schebetuk-nb-d

Упрощенная HTML-версия

176
агрофонд, дотації господарських організацій) та одночасно фінансування однієї
наукової установи з різних джерел. Проте такий порядок не гарантував
стабільності у фінансуванні окремих науково-дослідних установ. Тому Держплан
УСРР відстоював таку позицію: всі загальнореспубліканські інститути
фінансуватимуться з республіканського держбюджету; спеціальні всесоюзні
інститути – за рахунок союзного бюджету; розташовані на території республіки
зональні станції спеціальних інститутів – з республіканського держбюджету;
опорні пункти в радгоспах і колгоспах фінансуються за рахунок останніх
.
Згодом, із фінансовим зміцненням спеціалізованих сільськогосподарських трестів,
в їхнє підпорядкування планувалося передати відповідні інститути та зональні
станції для здійснення фінансування останніх виключно з бюджетів трестів.
Підсумовуючи, варто зазначити, що запропоновані основні принципи
побудови мережі науково-дослідних установ було використано при реконструкції
сільськогосподарської дослідної справи в Україні. Держплан зазначав, що
практична реалізація проекту Народного комісаріату земельних справ УСРР з
урахуванням наведених зауважень дасть можливість «…усунути всі хиби та
недоліки в дотеперішній системі та роботі науково-дослідних установ в
сільському господарстві, виведуть сільськогосподарську науку на певний шлях
найщільнішої ув’язки її з виробництвом та побудування її для прискорення й
забезпечення соціалістичної реконструкції сільського господарства України»
с. 37]. При цьому обов’язково слід дотримувати планової та чіткої розгалуженості
об’єктів і завдань науково-дослідної роботи між окремими установами. Розуміння
того, коли п
евна кількість існуючих установ (науково-дослідні інститути, мережа
дослідних станцій, центральні лабораторії, науково-дослідні кафедри), що
працювали в окремих напрямах сільського господарства України і
підпорядковувалися різним
Народним комісаріатам
(НКО, НКЗС, ВРНГ та ін.),
мало виправити становище, щоб об’єднати їхню роботу, усвідомити важливість
ідеї створення Всеукраїнської академії сільськогосподарських наук у 1931 р.
Як неодноразово згадувалося, проблему реконструкції науково-дослідної
справи в сільському господарстві активно обговорювали на різних громадських