Стр. 175 - schebetuk-nb-d

Упрощенная HTML-версия

175
кормовиробництва та кормових рослин (Полтава), зернового господарства
(Дніпропетровськ, Київ), цукробурякового господарства (Іванівка, Уладівка,
Великий Поділ), плодоягідного виробництва (Мліївка, Мелітополь, Кам’янець-
Подільський), виноградарства та виноробства (Одеса)
с. 35]. Крім того, також
передбачалося створення опорних пунктів і дослідних господарств на базі
станцій, що не увійшли до мережі зональних станцій.
Розроблену Народним комісаріатом земельних справ схему мережі науково-
дослідних установ розглянули й обговорили окружні виконавчі комітети, земельні
відділи та на нараді спеціалістів-дослідників. Загалом, з основними принципами
проекту реорганізації сільськогосподарської дослідної справи майже всі
погодилися. Проте з низкою зауважень по суті запроектованої мережі, за
винятком Зінов’євського, Криворізького, Прилуцького окружних виконкомів та
Глухівського окружного плану, які цілком приєдналися до проекту НКЗС,
виступили: Кам’янецький окружний план, Дніпропетровський, Первомайський,
Уманський та Сталінський окружні
виконкоми
. Окремі пропозиції або
заперечення зазначених виконавчих органів стосувалися питання щодо
удосконалення низової ланки мережі місцевими організаціями.
Держплан УСРР також вніс пропозиції до проекту Народного комісаріату
земельних справ, які полягали у необхідності створення: зональної зернової
станції в районі Одеської округи для обслуговування степового регіону та
АМСРР; зональної станції смушково-молочного вівчарства на Полтавщині,
враховуючи значний розвиток цього напряму вівчарства в Україні та цінність
його для експорту; Інституту кормовиробництва на базі Полтавської дослідної
станції, що мала достатньо міцну наукову базу та відповідні умови для
розгортання роботи
с. 36].
Здебільшого рекомендації Держплану УСРР було
враховано.
Щодо питання фінансування мережі науково-дослідних установ, то проекти
ВАСГНІЛ, НКЗС і НК РСІ УСРР не мали чіткості. Справа фінансування
потребувала особливого впорядкування. Проект НКЗС УСРР передбачав кілька
джерел фінансування (держбюджет, союзний та республіканський, місцевий,