Упрощенная HTML-версия
177
рівнях, планових органів, Наркоматів, наукових установ та організацій. Зокрема,
документальні джерела засвідчують звернення Голови Земельно-планової Комісії
НКЗС УСРР М.І. Резнікова до вчених-аграріїв з проханням «…надати свої
міркування з приводу нових методів науково-дослідної роботи, необхідних для
розробки п’ятирічного плану розвитку галузі сільського господарства»
.
Саме у цей час Земельно-планова Комісія НКЗС УСРР спільно з Науково-
консультаційною радою та дослідним відділом НКЗС розробляла план науково-
дослідної роботи відповідно до завдань першої п’ятирічки. Державні органи
намагались віднайти нові шляхи й методи пристосування науки до потреб
сільськогосподарського виробництва, «…винести, в межах можливого, науковий
досвід у реальну обстановку масових колективних та індивідуальних селянських
господарств, щоб тим самим, за рахунок кількісного поширення досвідів,
прискорити час дослідження»
. Зосереджувалася увага на пошуку
можливостей швидкого впровадження результатів дослідницької діяльності у
практику господарювання.
У серії публікацій на сторінках преси наукова спільнота розгорнула широку
дискусію щодо побудови мережі науково-дослідних установ. Було запропоновано
багато варіантів схем, висловлено різних пропозицій, ідей. Серед інших
вирізняється наповненою суттю авторський проект завідувача дослідним відділом
НКЗС С.І. Машури («Спеціаліст сільського господарства України», 1930, №1–2).
Автор пропонував детальну схему з визначеними функціями
науково-дослідних
установ у реконструктивний період, зокрема вони: «…а) вивчають та
обслуговують новий тип великого механізованого і спеціалізованого
господарства, з його індустріальними закладами так технічного, як і з
організаційно-економічного поглядів; б) вивчають методи й форми колективізації
сільського господарства, у цілому, і окремих його галузей (скотарство)»
с. 48]. Також у проекті передбачалося обслуговування різних спеціальних галузей
для отримання сировини для сільськогосподарської промисловості.
На думку С.І. Машури, методологічними аспектами реконструкції дослідної
справи мали бути такі умови: 1) чітка плановість науково-дослідної роботи і