Упрощенная HTML-версия
137
Спеціальну експедицію з метою обстеження посівів було організовано у
липні 1928 р., на яку НКЗС виділив 4,5 тис. крб. Її очолив професор Українського
інституту прикладної ботаніки С. Воробйов, а до складу увійшли досвідчені
агрономи – С. Кравченко, О. Литовченко, Г. Неїченко, П. Струнцев, В. Черкасов
с. 3].
Наступну анкету було розіслано у невеликі господарства. Із 6 000
примірників повернуто заповненими 1 698 анкет. Отримані Українським
інститутом прикладної ботаніки анкетні дані мали безперечну цінність,
враховуючи, що «більшість з них надані досвідченими і кваліфікованими
працівниками»
с. 195]. Примітно, що відомості стосувалися не лише
окремих посівних площ, а здебільшого великих масивів або сукупності окремих
площ у масштабі сільської ради або району. Отже, ці обставини частково
зменшували рівень суб’єктивізму, що зазвичай спостерігався при анкетних
обстеженнях.
Надані учасниками експедиції звітні матеріали стосувалися обстежених зон
– Степу, Лісостепу і Полісся, містили загальні висновки та пропозиції щодо
заходів попередження загибелі озимої пшениці, синтезуючі матеріали записів
членів експедиції, даних анкетувань, опитувань і результатів безпосередніх
досліджень (обстеження рельєфу, експозиції ґрунту, техніки його обробітку).
Науковцям вдалося з’ясувати такі фактори: погодні умови ранньої і тривалої,
надзвичайно холодної зими 1927–1928 рр. супроводжувались різкими перепадами
тепла і холоду, що спричинило накопичення води на поверхні ґрунту, яка
утворила льодяну кірку на величезній площі озимих посівів. Сильні завірюхи
навесні 1928 р. змінилися чорними бурями, які знищили залишки вцілілих посівів
с. 43]. Найбільше метеорологічні чинники спричинили великої шкоди в зоні
Степу – озимина загинула майже вся, наполовину були знищені посіви у
Лісостепу і найменше постраждали на Поліссі
с. 2]. Загалом, маршрут
учасників експедиції дорівнював 10 тис. км. Окрім постійних членів у роботі
експедиції брали участь працівники дослідних установ, академічний персонал
агрономічних шкіл, керівники господарств, селяни та ін. Аналіз цифрового
матеріалу Центрального статистичного управління (ЦСУ) дозволив констатувати,