Упрощенная HTML-версия
131
справи мали відповідати основним фізико-географічним зонам країни, які в той
час називали краями –
Поліський, Лісостеповий правобережний (Київський),
Лісостеповий
лівобережний
(Харківський),
Східно-степовий
(Дніпропетровський), Західно-степовий (Одеський).
Науково-дослідну програму в кожному краю виконувала крайова науково-
дослідна організація (крайова сільськогосподарська дослідна станція, районні
сільськогосподарські станції, станції спеціальні). Тематика дослідницької
діяльності районних сільськогосподарських дослідних станцій спрямовувалася
відповідно на розв’язання найважливіших проблем сільського господарства
певного району. Аналітичну роботу щодо визначення природних і
сільськогосподарських чинників кожного краю в межах районів вели переважно
крайові станції, яким також належала координуюча роль у науково-дослідній
роботі краю.
Автор історичної праці про діяльність сільськогосподарських дослідних
установ у 1840–1910 рр., професор В.В. Вінер зазначав, що державне планування
галузевого дослідництва розпочалося із зміцнення центральної бази (у вигляді
Державного інституту дослідної агрономії і ВАСГНІЛ), а згодом радянська влада
зосередила увагу на максимальній концентрації наукових сил при обласних
дослідних станціях
. Основні засади планування побудови обласних науково-
дослідних установ В.В. Вінер виклав такими тезами: 1) необхідність визнання
державного планування сільськогосподарської дослідної справи нагальною
потребою; 2) державне планування провадиться за активної участі працівників
дослідних установ усіх ступенів; 3) державну мережу повинні утворювати
дослідні установи всіх типів (не тільки центральні інститути та обласні станції, а
й місцеві дослідні установи); 4) кожна дослідна установа повинна мати основну
програму, відповідно можливостям і запитам підконтрольної території;
5) побудова програм, що стосуються перспективних планів здійснюється на
колегіальних засадах, починаючи з місцевих дослідних установ та закінчуючи
центральними інститутами, а не навпаки; 6) фінансування дослідних установ
забезпечується в законодавчому порядку для дослідних установ усіх типів,