Упрощенная HTML-версия
130
Варто зауважити, що диференціація наукової роботи (території, галузі,
методи) постала неминучим наслідком загального розвитку наукових уявлень про
складність сільськогосподарських явищ. На думку С.П. Кулжинського, таке
диференціювання можливе за двома напрямами: поступове поліпшення
обладнання районних дослідних установ та залучення ними фахівців з різних
галузей дослідної справи, або поділ роботи між дослідними установами різних
типів. В останньому випадку можливим було зосередити найбільш складні наукові
роботи або в центральних науково-дослідних інститутах, або на обласних
дослідних станціях і місцевих дослідних станціях, організованих за місцевою
ініціативою раніше.
Український ґрунтознавець зі світовим іменем, професор Г.Г. Махов
вважав, що обласний принцип організації мережі науково-дослідних установ
позитивно впливає на вивчення особливостей природно-кліматичних зон.
Безпосередній зв’язок станцій з практичними проблемами сільського
господарства свідчив про найбільш дієву форму вивчення природних умов країни
. Учений звертав увагу на окремі чинники, від яких залежала
результативність, а саме: ступінь генетичної однорідності обраної для вивчення
території; суттєва відмінність районів, що ускладнювала вивчення і потребувала
більших витрат ресурсів. Такі самі умови супроводжували і процес вивчення
природної продуктивності району й опрацювання методів її підвищення.
Територія України характеризувалася значною неоднорідністю природно-
кліматичних умов, що неоднозначно впливало і на сільське господарство. Ця
неоднорідність, як зазначав Г.Г. Махов, залежить від переважаючого впливу
чинників, основними з яких є: зміна клімату, що спричиняє існування різних
кліматичних областей; відмінності в умовах орографії; відмінності поверхневих
відкладень, рослинності та ґрунтового покриву. Залежність між природними
умовами і господарською діяльністю настільки відмінна, що, характеризуючи
певну зону в геологічному відношенні, водночас проектували і її
сільськогосподарсько-економічні райони. Встановлені межі областей на основі
природно-історичних ознак стосовно організації сільськогосподарської дослідної