Упрощенная HTML-версия
84
ксантин, без кристалізаційної води. Такі кристали є дуже характеристичними,
їх легко відрізнити від інших сполук. Отримавши чисту речовину, можна було
проводити її подальші дослідження [196].
Ще однією сполукою, яка привернула увагу І. Я. Горбачевського був
гуанін (одна з п'яти основних
знайдена у складі
і
. Гуанін (2-аміно-6-оксі-пурин) кристалізується
дрібненькими кристалами, частіше отримується в аморфному стані. У воді
нерозчинний. При дії «нітрітової кислоти» на гуанін він перетворюється на
ксантин («аміноскуплення на гідроксіль») [189, с. 291].
Е. Фішер отримував гуанін із 2,8-дихлоро–1,7-дигідро-пурин-6-ону і
аміаку при нагріванні. У своїй книзі «Органічна хімія» І. Я. Горбачевський
описує цей синтез так: «Е. Фішер виробив єго сінтетично з 6-оксі-2,8-
діхльопурину (діхльоргіпоксантіну) зігріванням з алькоголічним аммоніаком і
редукцією витвореного хльоргуаніну йодоводнем» (рис.7) [189, с. 291].
Рис. 7.
Синтез гуаніну із 6-оксі-2,8-дихлопурину і аміаку
Так само, як і ксантин, до 1897 року гуанін не був виділений у
кристалічному стані. Як вказував І. Я. Горбачевський, лише німецький хімік і
фізіолог Дрексель у своїх роботах подавав короткий допис, що гуанін
кристалізується з аміачного розчину у вигляді ромбічних плиток і голок.
Німецький біохімік А. Кьоссель також намагався отримати гуанін у
кристалічному стані. Ним було отримано кристалогідрат гуаніну у вигляді
довгих голок або табличок, які легко «вивітрюються з аміаку» [196]. Проте не