Упрощенная HTML-версия
47
розвитку, саморусі, зміні. Принцип діалектичної єдності історичного та
логічного методів пізнання вимагає, щоб логіка мислення відповідала
історичним процесам.
Застосування вищеназваних принципів забезпечує науковість і
достовірність у вивченні предмета дослідження. Різноманітні методологічні
принципи визначають методику дисертаційного дослідження та реалізуються
як основа формування уявлень про минуле.
Методика наукового дослідження – це певна послідовність розв’язання
завдань дисертаційної роботи, сукупність і порядок застосування відповідних
методів, прийомів та способів для проведення наукового історичного
дослідження.
Для
виконання
завдань
досліджуваної
проблеми
використовувалось три підгрупи методів: загальнонаукові (аналіз і синтез,
індукція та дедукція, узагальнення, логічний), специфічно-історичні
(проблемно-хронологічний, ідеографічний, історико-системний, порівняльно-
історичний, історико-географічний) та міждисциплінарні (статистичний,
бібліографічний, методи джерелознавчого та архівознавчого аналізу).
Аналіз забезпечив поділ предмета дослідження на складові з метою
виявлення закономірностей, структурних зв’язків, обґрунтування з наукової
точки зору історичних фактів і подій. Синтез передбачав наукове дослідження
явищ дійсності в їх цілісності, у взаємодії їх частин. Ці методи
використовувалися під час розроблення періодизації життєвого шляху
І. Я. Горбачевського та його наукових напрацювань.
Дедукція та індукція – це найважливіші види умовиводів, що
виражаються у вигляді суджень і висновків. Ці методи допомогли в процесі
отримання результатів дослідження на основі виведення з раніше отриманих.
Також дедукція та індукція застосовувалися при узагальненні результатів
історичного дослідження та написанні умовиводів.
Логічний метод сприяв узагальненому розкриттю сутності предмета
дослідження.