Упрощенная HTML-версия
152
номенклатура придатна в основному для освіти, тоді як міжнародна повинна
обслуговувати потреби науки.Пізніше (у 30-ті роки), коли народна українська
номенклатура удосконалилася, І. Я. Горбачевський змінив свою точку зору,
визнавши дієвість і придатність як для освіти, так і для науки української
народної номенклатури [219].
У органічній хімії народна номенклатура практично не виробилася
(були відомі лише природні речовини, тобто ті, які можуть бути отримані
лише з організмів). Роботу над книгою «Органічна хімія» І. Я. Горбачевський
розпочав у 1922 р., а закінчив весною 1923р. У липні 1923 р. у видавництві
університету дійшла черга і до друку хімії. І хоча логічніше було друкувати
спочатку неорганічну, а потім вже органічну хімії, через загальновживану
міжнародну номенклатуру у органічній хімії саме ця книга першою пішла до
друку і побачила світ у 1924 р.
У своєму вступному слові до підручника «Органічна хімія»
І. Я. Горбачевський вкотре піднімає питання номенклатури неорганічної хімії.
Як вказує сам автор «як книжка булав же до половини надрукована, довідався
я, що Київська Академія Наук видала нові правила правописні», тобто книги
вченого були видані без внесення цих змін. Проте, так як практично все своє
життя І. Я. Горбачевський провів за кордоном, то він висунув пропозицію
замінити афікси при творенні наукових термінів, оскільки «моє ухо привикло
на західноєвропейські звуки, яким більше подібні наші мягкі звуки».
Як вказав І. Я. Горбачевський, книга «Органічна хімія» призначена для
студентів, в ній пояснені головні класи органічних сполук і головні методи
органічної хімії. Проте її недостатньо буде для лікарів і біологів, тому що
багато тем, зокрема, науку о «протеїнах», автор залишив для біохімії.
У книзі «Органічна хімія» І. Я. Горбачевський вказував імена вчених,
які відкрили важливі хімічні реакції, проте літературні джерела не зазначав,
щоб підручник не був занадто громіздкий. У вступному слові автор
рекомендував книги Е. Воточека, В. Меєра-Якобсена, а також особливу увагу