Упрощенная HTML-версия
107
подільської людності є достаточні і відповідні зі становища науки виживі
чоловіка і гігієни, а чи корисна з огляду на кошти сеї виживи» [210].
Перш за все, вчений звернув свою увагу на спосіб харчування селян.
Для цього була зроблена вибірка із 5 людей. Дослідження проводились
протягом 24 днів, поділених на 2 однакові періоди по 12 днів (під час посту
перед Різдвом та у період, під час якого не було посту) [80, с. 93-104; 210].
Потрібно звернути увагу, що через брак коштів, селяни харчувалися
продуктами,
отриманими
переважно
із
власного
господарства.
І. Я. Горбачевський досліджував спожиті продукти харчування за їх
поживною цінністю та способом приготування. Під час першого періоду, який
припадав на піст, за даними дослідника, було спожито настільки велика
кількість білків та вуглеводів, що на перший погляд, вона здавалася б
надмірною, але лише частина з цих сполук засвоюється організмом. Вживання
лише рослинної їжі (за винятком молока і сиру, що вживалися по неділях) для
організму людини є значно шкідливішим, ніж споживання м’яса.
Борошно, яке входило до продуктів харчування селян, добре не
розмелене, містило багато висівок, а іноді навіть цілі зернята. Продукт у
такому вигляді перетравлюється дуже повільно, поживні речовини з нього не
встигають засвоюватись. Крупи, які входили до раціону, засвоюються ще
гірше, оскільки були зовсім немелені. Серед усіх спожитих вуглеводів (в
основному це крохмаль) майже 90% становили «сирі» вуглеводи, хоча значна
частина з них мала зруйнуватися внаслідок технологій приготування
(маринування, квашення та ін.) [80, 209, 210].
І. Я. Горбачевський проаналізував також ступінь засвоєння поживних
речовин. Із рослинної їжі ступінь засвоєння він прийняв (від усього
спожитого):
•
білки – 55%;
•
жири, яких у рослинній їжі є дуже мало (деякі вчені нехтують
цими даними) теж 55%;