Упрощенная HTML-версия
70
науковців, зокрема М. Вершиніна [2], Г. Кисловської [3], В. Колеснікової [4],
З. Стерехової [7], А. Стукалової [8], Ю. Яковлєєва [10] та ін.
Метою статті
є обґрунтування вибору технології ретроспективної
конверсії карткових каталогів і подальшого створення імідж-каталогу як
проміжного етапу організації повноцінного електронного каталогу бібліотеки,
висвітлення проблем, що виникають на цьому шляху, та способів їх
розв’язання.
Основна
частина.
Електронний
каталог
ДНПБ
України
ім. В. О. Сухомлинського створено на основі системи автоматизації бібліотек
(САБ) «ІРБІС64» у форматі RUSMARC. Він відображає нові надходження до
бібліотеки з 2003 р. У ньому представлено понад 95 700 БЗ документів. Фонд
бібліотеки налічує понад 600 000 документів, з яких книжок і документів, що
опрацьовуються як книжки – 395 300
прим. Відсутність в ЕК відомостей про
значну частину фонду негативно впливає на якість надання інформаційних
послуг користувачам. Тож перед працівниками бібліотеки постало питання про
переведення в машиночитну форму карткових каталогів на ретроспективний
фонд.
Перетворення карткових каталогів в електронну форму здійснюють для
підвищення якості інформаційного обслуговування користувачів і забезпечення
зберігання бібліографічних даних. Для цього застосовують різні технологічні
підходи, зокрема клавіатурне введення інформації з каталожних карток
безпосередньо в ЕК або переведення каталожних карток в цифрову форму,
тобто створення їхнього іміджу з подальшим розпізнаванням і модифікацією в
машиночитний
бібліографічний
запис.
Ця
технологія
називається
«ретроспективна конверсія», або
«ретроконверсія».
Метою ретроконверсії є
поповнення ЕК бібліографічними даними, розширення можливості переходу на
сучасні форми обслуговування користувачів, а також приведення довідково-
пошукового апарату бібліотеки у відповідність з фондами [7]. Саме таку
технологію обрала ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського, оскільки вона
гарантує досить високу якість створюваного електронного каталогу.
Дослідивши особливості функціонування сучасних технологій, ми
переконалися в правильності обраного нами шляху.
Від ретроконверсії ми очікували таких результатів:
-
надання найбільш повного та оперативного доступу до інформації про
склад і зміст фонду бібліотеки, зокрема віддаленим користувачам;
-
підвищення рівня бібліотечного сервісу;
-
збільшення кількості звернень до ретроспективного фонду;
-
розв’язання проблеми неминучої втрати каталожних карток, що
призводить до виходу видань з обігу;
-
забезпечення збереження фондів;
-
підвищення ефективності роботи МБА та ЕДД, що передбачає надання
повної інформації про наявність документів у бібліотеках системи.
Центральний абетковий каталог документів українською й російською
мовами, з якого почалася ретроконверсія, приблизно на 50 % складається з