Упрощенная HTML-версия
7
№ 2 (72), 2017
2017.2.11.
2002 р. № 472-р. надано статус національного надбання.
Прототипом банку є спермосховище Центральної дослідної
станції штучного осіменіння с.-г. тварин (м. Бровари), де
вперше реалізовано спробу довгострокового зберігання і
раціонального використання сперми цінних плідників. Об-
ґрунтовано, що в становлення і розвиток теорії та методології
збереження вітчизняного генофонду порід істотний внесок
зроблено вченими ІРГТ ім. М.В. Зубця. Установа здійснює
науково-методичне керівництво програмою “Збереження
генофонду тварин”, на виконання якої спрямовані зусилля
12 галузевих науково-дослідних інститутів системи НААН.
У межах її виконання розроблено методологію комплексної
оцінки, раціонального використання і довготривалого збере-
ження генетичних ресурсів с.-г. тварин; запроваджено методи
генетико-популяційного моніторингу в генофондових стадах
і системи регуляції й оптимізації чисельності генофондових
популяцій. Сформульовано концептуальні принципи експе-
диційного обстеження, генетико-селекційного дослідження
й аналізу генофондових популяцій с.-г. тварин. Визначено
спектр тестів і методів генетичного моніторингу в генофондо-
вих стадах для оцінки специфічних особливостей племінного
матеріалу на індивідуальному і популяційному рівнях. Дове-
дено, що вирішення проблеми збереження генофонду с.-г.
тварин ґрунтується на поєднанні всього комплексу факторів:
науково-методичних, організаційних, правових, економічних
та екологічних.
УДК 636.084(091):001(477)
2017.2.9. З ІСТОРІЇ РОЗВИТКУ ВЧЕННЯ ПРО ГОДІВЛЮ
СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ТВАРИН
/ Капралюк О.В. // Віс-
ник аграрної науки. — К., 2017. — Спец. випуск (травень). —
С. 72–75. — Бібліогр.: 10 назв.
Історія с.-г. дослідної справи, годівля с.-г. тварин, по-
живність кормів, хімічний склад кормів, кормова одиниця,
фізіологія травлення, раціони.
Розкрито основні напрями та віхи становлення і розвитку го-
дівлі с.-г. тварин. Наукові підходи до вивчення поживності кор-
мів започатковано зарубіжними вченими: А. Теєром, О. Кель-
нером, Г. Армсбі, Є. Вольфом, Г. Кюном та ін. Висвітлено
здобутки вітчизняних учених з розроблення деталізованих
норм годівлі різних вікових і виробничих груп с.-г. тварин за
енергією, протеїном, амінокислотами, вітамінами, макро- та
мікроелементами; оцінки поживності кормів; фізіології трав-
лення с.-г. тварин. Аргументовано, що подальший розвиток
вчення про годівлю с.-г. тварин повинен відбуватися на осно-
ві інтенсифікації виробництва продукції з цілеспрямованим
підвищенням її якості за рахунок використання досягнень
фізіології, біохімії, хімії, мікробіології та інших наук. Виді-
лено напрями, які потребують подальшого опрацювання:
удосконалення годівлі тварин та зниження витрат кормів;
розроблення нових рецептів кормових добавок із ураху-
ванням зональних біогеохімічних особливостей регіону з
широким застосуванням дефіцитних макро- і мікроелементів
та природних мінералів; використання відходів переробної
промисловості; запровадження системи годівлі молочної
худоби з урахуванням сформованої зональної структури
кормової бази регіону; використання нових високоврожайних
кормових культур, адаптованих до ґрунтово-кліматичних
умов регіону тощо.
УДК 636.2.082:001(477)
2017.2.10. БІЛОГОЛОВА УКРАЇНСЬКА ПОРОДА В ІС-
ТОРИЧНОМУ АСПЕКТІ
/ Войтенко С.Л., Вишневський Л.В. //
Вісник Сумського національного аграрного університету.
Сер. Тваринництво. — 2016. — Вип. 7(30). — С. 51–57. —
Бібліогр.: 8 назв.
Тваринництво, скотарство, зоотехнічна наука, збере-
ження генофонду тварин, велика рогата худоба, абори-
генні породи, продуктивність.
Приведено аналіз однієї із локальних порід великої рогатої
худоби — білоголової української. Розкрито основні етапи її
формування та біологічні особливості, фактори скорочення її
поголів’я, сучасний стан та динаміку молочної продуктивності
корів різних ліній. Оцінка корів за молочною продуктивністю
засвідчила значну неоднорідність тварин, що здебільшого
зумовлюється їх походженням. Моніторинг білоголової україн-
ської породи в процесі її історичного розвитку підтвердив
можливість значного підвищення надою корів методами
внутрішньопородної селекції, а отже і її інтенсивного ви-
користання у виробництві, що вважається основним чинни-
ком функціонування породи в сучасних ринкових умовах.
Встановлено, що на надій корів за першу та в середньому
за кілька лактацій більш відчутний вплив здійснювали бу-
гаї-плідники, а не лінія. Для створення однорідного за мо-
лочною продуктивністю стада даної породи рекомендовано
повторювати вдалі поєднання батьківських форм, добирати
корів за надоями за першу лактацію. Найбільшу увагу при
розведенні даної породи необхідно звернути на добір телят
та нетелей за живою масою відповідно до вимог стандарту
породи за переважаючої селекції корів за надоями першої
лактації. Обґрунтовано, що найбільш інформативним показ-
ником підбору в стаді є поєднуваність батьківської основи,
оскільки належність бугаїв-плідників до однієї і тієї самої лінії
не гарантує високої продуктивності у нащадків.
338.43 ЕКОНОМІКА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА.
631.1 ОРГАНІЗАЦІЯ ТА УПРАВЛІННЯ
СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИМ ВИРОБНИЦТВОМ
Науковий референт — кандидат екон. наук БАРДИН О.Я.
Науковий консультант — академік НААН ШПИЧАК О.М.
УДК 005.63:657:631.11
2017.2.11. ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ СІЛЬ-
СЬКОГОСПОДАРСЬКИМ ПІДПРИЄМСТВОМ: АНАЛІТИЧНІ
ІНДИКАТОРИ ФОРМУВАННЯ І РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ: мо-
нографія
/ Камінська Т.Г., Краєвський В.М., Костенко О.М.,
Охріменко І.В., Савчук В.К. — К., 2016. — 270 с. — Бібліогр.:
357 назв. Шифр 548765.
Інформаційна система, індикативне управління, сталий
розвиток, підприємства с.-г.
Досліджено науково-теоретичні засади індикаторів інфор-
маційних систем управління с.-г. підприємствами, призна-
чених для кількісної і якісної характеристики ретроспектив-
них статистичних параметрів та перспективних динамічних
прогнозів, що використовуються у прийнятті якісних рішень.
Зазначено, що теоретико-методичні узагальнення відобра-
ження встановлених галузевих особливостей індикаторів
інформаційної системи управління діяльністю с.-г. підпри-
ємства в їх функціональності аргументовано практичною
корисністю, складові якої дисперсовано авторами з допо-
могою наукового ранжування. Визначено інструментарій
гармонізації індикаторів інформаційної системи управління
с.-г. підприємством, що включає уніфікацію, конвергенцію та
стандартизацію. Експериментально встановлено, що жоден з
цих засобів одноосібно не самодостатній, а тільки їх спільне
застосування дає синергічне посилення гармонізаційного
прояву в емерджентності отриманих новацій. Деталізовано
гармонізаційний порядок приведення індикаторів інформа-
ційної системи управління с.-г. підприємством у відповідність
із загальноприйнятими узасаднюючими положеннями забез-
печення його сталого розвитку.
ЕКОНОМІКА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА.
ОРГАНІЗАЦІЯ ТА УПРАВЛІННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИМ ВИРОБНИЦТВОМ
УДК 338.43; 631.1