Упрощенная HTML-версия
6
“АПК УКРАЇНИ”. Реферативний журнал
ІСТОРІЯ АГРАРНОЇ НАУКИ
2017.2.5.
УДК 63(091)
вбачаються в розробленні основ землеробської механіки як
однієї з галузей прикладної механіки; прикладних технічних
рішень конструктивних елементів для створення нових та
модернізації існуючих зразків с.-г. машин; організації фунда-
ментальних механіко-математичних досліджень, спрямова-
них на розробку нових методів розв’язання задач аналізу і
синтезу параметрів с.-г. машин і машинних агрегатів. Узагаль-
нено творчий доробок П.М. Василенка, який становить понад
200 наукових праць, у т.ч. 12 підручників і фундаментальних
монографій. Монографії вченого опубліковано у Франції,
Великобританії, США, Китаї, Словаччині, Румунії, Болгарії та
інших країнах. Представляє інтерес фундаментальна праця
П.М. Василенка “Автоматизация процессов сельскохозяй-
ственного производства” (1964), занесена до книг Міжна-
родного фонду ООН і призначена для визначення рівня
автоматизації с.-г. виробництва в усіх країнах світу. Розкрито
основні напрями діяльності наукової школи П.М. Василенка,
за керівництвом якого захищено понад 40 кандидатських та
4 докторських дисертації.
УДК 633.34(091):001.8(477)
2017.2.5. ІСТОРИЧНИЙ АНАЛІЗ РОЗВИТКУ НАУКОВО-
ДОСЛІДНОЇ СПРАВИ В ГАЛУЗІ ВИРОЩУВАННЯ СОЇ В
УКРАЇНІ В КІНЦІ ХІХ — НА ПОЧАТКУ ХХ СТ.
/ Муханов В.М. //
Гілея. Науковий вісник: зб. наук. пр. / Нац. пед. ун-т імені
М.П. Драгоманова; ВГО Українська академія наук. — К.,
2017. — Вип. 119(4). — С. 56–58. — Бібліогр.: 12 назв.
Історія с.-г. дослідної справи, аграрне виробництво, соя,
сорт, врожайність, с.-г. товариство, Немерчанська дос-
лідна станція.
Висвітлено результати перших дослідів з вирощування
культури сої на теренах України, започаткованих в останній
третині ХІХ ст. І. Подобою, І. Макаровим, І. Овсінським, Л. Чер-
ноглазовим та ін. Порівняльне вивчення ефективності регіо-
нального розведення сортів сої проведено в 1899 р. на Не-
мерчанській дослідній станції (територія сучасної Вінницької
області) та дослідному полі Донецької спілки сільського госпо-
дарства. Важливого значення надається публікації в 1900 р.
у Петербурзі роботи В. Гомілевського “О китайском бобе и
его значении для российского хозяйства”, в якій узагальнено
досвід вітчизняних і зарубіжних дослідників з розведення цієї
культури. Доведено, що початкова робота з культурою прово-
дилася без врахування світового досвіду, тому зацікавленість
у подальшій роботі з соєю поступово зменшувалася. У зв’яз-
ку з розширенням на початку XX ст. в Україні виробництва
кукурудзи на корм худобі, виникла потреба у культивуванні
однорічної пізньостиглої бобової культури. З цією метою були
виписані сорти сої зі штату Іллінойс (США) та висіяні в не-
великій кількості на дослідних ділянках Верхньодніпровського
товариства сільських господарів Катеринославської губернії.
Встановлено, що основними причинами зменшення інтересу
до сої були відсутність попиту на її олію з боку вітчизняної
промисловості та брак досвіду у сортовипробуванні нової для
України культури, відсутність знань щодо способів культивації
та переробки її на продукти харчування та корми.
УДК 636.082:001:929(477)(043.3)
2017.2.6. НАУКОВА ШКОЛА ПРОФЕСОРА М.А. КРАВ-
ЧЕНКА У ВИРІШЕННІ ПРОБЛЕМ СЕЛЕКЦІЙНО-ПЛЕМІННОЇ
РОБОТИ У ТВАРИННИЦТВІ УКРАЇНИ
/ Шульга В.П.; наук.
ред. д-ра с.-г. наук, проф., чл.-кор. НААН В.А. Вергунова. —
Бориспіль: Люксар, 2016. — 69 с. — Бібліогр.: 72 назви.
Історія с.-г. дослідної справи, тваринництво, скотарство,
породотворення, методи розведення, схрещування, наукова
школа, учений у галузі тваринництва Кравченко М.А.
Висвітлено програму діяльності наукової школи докто-
ра с.-г. наук, професора Миколи Антоновича Кравченка
(1909–1986) з питань селекції та розведення с.-г. тварин.
При науковій школі підготовлено 5 докторів і 32 кандидати
наук, провідних учених у галузі тваринництва: М.В. Зубця,
Д.Т. Вінничука, Ю.Д. Рубана, М.Д. Дєдова, А.І. Самусенка,
В.П. Лукаша та ін. Програма діяльності наукової школи охоп-
лювала широке коло питань: теорія породи та породотворен-
ня, племінного добору та підбору, лінійного розведення та
генеалогічного аналізу, індивідуального розвитку с.-г. тварин.
Учнями М.А. Кравченка проведено пріоритетні дослідження
з селекційно-генетичного вдосконалення симентальської
породи, виведення на її материнській основі спеціалізо-
ваних молочних і м’ясних порід, добре пристосованих до
розведення в умовах УРСР. Науковою школою розроблено
практичні схеми селекційно-племінної роботи з популяціями
червоної степової, білоголової української порід великої
рогатої худоби. Запропоновано ефективні методи їх пород-
ного вдосконалення за умов внутрішньопорідної селекції та
міжпорідного схрещування. Як найбільші здобутки наукової
школи розглядали розроблення системи лінійного розведен-
ня, основ перспективного планування в тваринництві, що
отримали поширення в селекційно-племінній практиці УРСР
30–80-х років ХХ ст. Узагальнено комплексні наукові пошуки
учнів М.А. Кравченка з виведення спеціалізованих молочних
і м’ясних порід та типів великої рогатої худоби. Обґрунтовано
значення окремих наукових розробок на сучасному етапі роз-
витку тваринництва.
УДК 636.082:001:929(477)(043.3)
2017.2.7. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ТА ІНСТИТУЦІО-
НАЛЬНІ ОСНОВИ РОЗВЕДЕННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАР-
СЬКИХ ТВАРИН В УКРАЇНІ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ 60-Х РОКІВ
ХХ — ПОЧАТКУ ХХІ СТ.: НАУКОВЕ СЕРЕДОВИЩЕ АКАДЕ-
МІКА М.В. ЗУБЦЯ
/ Апостол М.В.; НААН, ННСГБ; наук. ред.
чл.-кор. НААН В.А. Вергунов. — К.: Аграрна наука, 2016. —
446 с. — (Історико-бібліографічна серія “Аграрна наука Укра-
їни в особах, документах, бібліографії”; кн. 93). — Бібліогр.:
521 назва.
Історія с.-г. дослідної справи, тваринництво, с.-г. тва-
рини, велика рогата худоба, порода, зоотехнічна наука,
селекція, аграрне виробництво, методи розведення, учений
в галузі селекції у тваринництві Зубець М.В.
Висвітлено основні етапи розвитку науки з розведення с.-г.
тварин в Україні другої половини 60-х років ХХ — початку
ХХІ ст. Відтворено внесок доктора сільськогосподарських
наук, професора, академіка НААН Михайла Васильовича
Зубця (1938–2014) у розробку теорії та методології розве-
дення та селекції у тваринництві. Доведено пріоритетність
наукових розробок ученого з фундації сучасної теорії по-
роди, що ґрунтується на її системній концепції. Зокрема
М.В. Зубець сформулював гіпотезу генезису порід, концеп-
туальні положення сучасної теорії породотворення та втілив
їх у практику тваринництва при виведенні нових порід і типів
с.-г. тварин. Конкретизовано розроблені вченим методичні
основи управління генеалогією породи, положення з оцінки,
добору й використання племінних тварин, покладені в осно-
ву сучасних систем національної та міжнаціональної оцінки
генетичної цінності худоби. Вчений уточнив поняття консо-
лідації селекційних груп тварин як необхідного елемента
селекційного процесу. Запропонував новий підхід до селекції,
що ґрунтується на доборі та підборі тварин за статевим типом
і статевим диморфізмом. Сформулював антропологічний та
екосистемний підхід до збереження біорізноманіття, довів
значення генофондових банків як основної ланки збереження
с.-г. тварин. Вбачаються актуальними обґрунтовані М.В. Зуб-
цем концепція і стратегія створення спеціалізованого м’ясно-
го скотарства в Україні, рекомендації з формування племінної
бази та технології ведення галузі, поліпшення відтворення
худоби м’ясного напряму продуктивності, визначення ефек-
тивності селекційних досягнень у м’ясному скотарстві.
УДК 636.082:502.211:001.8(477)
2017.2.8. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ТА НАУКОВО-
ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЗАСАДИ СТАНОВЛЕННЯ БАНКУ ГЕНЕ-
ТИЧНИХ РЕСУРСІВ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ТВАРИН
ІНСТИТУТУ РОЗВЕДЕННЯ І ГЕНЕТИКИ ТВАРИН ІМЕНІ
М.В. ЗУБЦЯ
/ Бащенко М.І., Гладій М.В., Полупан Ю.П.,
Ковтун С.І., Бородай І.С. // Розведення і генетика тварин:
міжвід. темат. наук. зб. — К., 2017. — Вип. 53. — С. 7–14. —
Бібліогр.: 15 назв.
Історія с.-г. дослідної справи, тваринництво, збережен-
ня генофонду тварин, кріоконсервація, банк генетичних
ресурсів, Інститут розведення і генетики тварин імені
М.В. Зубця.
Відтворено основні етапи становлення банку генетичних
ресурсів с.-г. тварин Інституту розведення і генетики тва-
рин імені М.В. Зубця НААН (ІРГТ ім. М.В. Зубця), якому за
розпорядженням Кабінету Міністрів України від 19 серпня