Упрощенная HTML-версия
84
“АПК УКРАЇНИ”. Реферативний журнал
2017.2.367.
ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО
УДК 630
УДК 630*17:582.931.4:630*187:630*5(477.54)
2017.2.367. ПОШИРЕННЯ ЯСЕНА ЗВИЧАЙНОГО У ЛІСО-
ВИХ НАСАДЖЕННЯХ ЛІСОСТЕПОВОЇ ЧАСТИНИ ХАРКІВ-
СЬКОЇ ОБЛАСТІ
/ Борисова В.Л. // Лісівництво і агролісоме-
ліорація: зб. наук. пр. — Х., 2016. — Вип. 128. — С. 12–19. —
Бібліогр.: 10 назв. Шифр 548372.
Ясен звичайний, поширення ясена в Лісостепу Харківщи-
ни, тип лісорослинних умов, тип лісу, таксація ясенових
насаджень.
Проведено дослідження з метою виявлення особливостей
поширення ясена звичайного (ЯЗ) у лісових насадженнях
лісостепової частини Харківщини. З’ясовано, що частка ясе-
нових деревостанів становить у середньому 0,72% від площі
листяних насаджень лісогосподарських підприємств досліджу-
ваного регіону, а природні порослеві насадження ЯЗ — 70,6%,
природні насіннєві — 3, штучні — 26,3% площі ясенових
насаджень. Ясенові деревостани зустрічаються переважно у
свіжому груді (у середньому — 82,2%) та в сухому сугруді (у
середньому 13,8%), за типами лісу — у свіжій кленово-липо-
вій діброві (81,9%) та сухій кленово-липовій діброві (13,8%).
Спостерігається переважання мішаних ясенових насаджень,
причому деревостани з представництвом 8–9 одиниць ЯЗ
становлять у середньому 4–7%, 5–7 одиниць — 65,3%. Домі-
нують середньовікові деревостани (у середньому 52,5% площі
ясенових лісів, середній вік — 58 років). Ясенові насадження
з повнотою 0,7–0,9 становлять у середньому 87%. Слід за-
уважити, що штучні ясенові насадження характеризуються
переважно першим класом бонітету, а природні — другим.
УДК 630*182/.182.5:504.73:581.526.42/.45:581.9(477.4)
2017.2.368. МЕЖА МІЖ ЛІСОМ І СТЕПОМ: ЕКОЛОГО-
ЦЕНОТИЧНА ОЦІНКА (НА ПРИКЛАДІ ПРАВОБЕРЕЖНОЇ
УКРАЇНИ)
/ Мала Ю.І. — К., 2016. — 165 с. — Бібліогр.:
С. 145–163.
Екологія лісу, фітоценологія, геоботаніка, екотони, межа
між лісом і степом.
Висвітлено загальні уявлення щодо теорій, пов’язаних з
контактами між рослинними угрупованнями, методів дослі-
дження, фізико-географічних особливостей зональних меж,
флористичних, фітоценотичних та екологічних досліджень
на зональних межах. Значну увагу приділено як класичним,
так і сучасним методам дослідження рослинного покриву
й обробки геоботанічного матеріалу. Проаналізовано еко-
логічні особливості місцезростань погранично-ареальних
видів на південній і північній межах поширення. Розглянуто
фітоценотичні особливості межі, розроблено класифікаційні
схеми степової, чагарникової та лісової рослинності. Пока-
зано алгоритм виділення екотону між природними зонами.
Визначено екологічні особливості екотонів Півдня Лісостепу
та Півночі Степу. Виділено провідні диференціювальні й
лімітувальні чинники для досліджуваних типів рослинності.
Наведено наукове обґрунтування й уточнення межі між Лісо-
степом і Степом Правобережної України в контексті вчення
про екотони.
УДК 630*232.3/.32(477.83)
2017.2.369. СУЧАСНІ НАСІННЄВІ ЦЕНТРИ — МАЙБУТНЄ
УКРАЇНСЬКИХ ЛІСІВ
/ Філь П. // Лісовий і мисливський жур-
нал. — 2017. — № 1. — С. 18–21.
Насінництво лісове, лісові насіннєві центри, лісорозве-
дення.
Висвітлено досвід роботи державного підприємства “Львів-
ський лісовий селекційно-насіннєвий центр”, створеного по-
над 10 років тому з метою забезпечення лісогосподарських
підприємств області якісним насінням. Зазначено, що ліси
“Львівського ЛСНЦ” за комплексним лісогосподарським ра-
йонуванням належать до Західноукраїнського лісостепового
лісогосподарського округу на стику двох районів — Роз-
точчя-Опілля та Малого Полісся, а за геоботанічним райо-
нуванням — до Європейської зони широколистяних лісів,
східно-європейської провінції. Загальна площа підприємства
становить 3333 га, зокрема площа лісових земель — 3265 га.
Насадження твердолистяних порід займають 70% укритих
лісовою рослинністю земель; зокрема бук — 1576 га, дуб —
488 га. Лісостани з перевагою хвойних порід займають 28%,
у т.ч. сосна — 849 га. Рубки головного користування не про-
водяться. За рахунок вибіркових способів рубки формують-
ся різновікові насадження. Щорічний обсяг лісозаготівель
становить близько 2 тис. м
3
деревини. На підприємстві
організовано переробку лісонасіннєвої сировини хвойних
порід із застосуванням сучасного обладнання австрійської
фірми “Тхорбауер інженірінг”. Наведено технологічні процеси
переробки шишок. Зауважується, що лісонасіннєві бази для
заготівлі насіння розташовано в кожному лісогосподарському
підприємстві. Обсяг реалізації продукції за 2016 р. становив
1750 тис. грн (146% до 2015 р.). На підприємстві застосо-
вують популярну в країнах ЄС технологію вирощування са-
дивного матеріалу із закритою кореневою системою, яка має
багато переваг щодо традиційної. У 2012 р. ДП “Львівським
ЛСНЦ” розроблено робочий проект “Реконструкція вироб-
ничо-складських приміщень під цех посіву та влаштування
теплиць, лісорозсадника...”, який передбачає влаштування
сучасного розсадницького комплексу із вирощування садив-
ного матеріалу із закритою кореневою системою, аналогів
якому немає в Україні.
УДК 630*238.245“737”(477.8)
2017.2.370. ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОЩУВАННЯ ПЛАНТАЦІЙ-
НИХ ЛІСОВИХ НАСАДЖЕНЬ У ЗАХІДНОМУ РЕГІОНІ УКРАЇ-
НИ: монографія
/ Дебринюк Ю.М., Криницький Г.Т., Це-
лень Я.П. — Л., 2016. — 160 с. — Бібліогр.: 189 назв. Шифр
548504.
Плантаційні лісові насадження, плантаційне лісовирощу-
вання, хвойні породи.
Представлено теоретичні, методологічні й технологічні
основи створення і вирощування плантаційних лісових на-
саджень (ПЛН) за участю швидкорослих хвойних порід (яли-
на, модрина європейська гібридна і японська, сосна, ялиця
біла, дугласія) для прискореного продукування деревини на
принципах породозміни в умовах західного регіону Украї-
ни. Зазначено, що перехід на частині площ від створення
культур за традиційною технологією до створення ПЛН є
одним з важливих аспектів інтенсифікації лісогосподарсько-
го виробництва. Тимчасове вирощування ПЛН, як елемент
породозаміни, сприятиме повнішому використанню лісорос-
линного потенціалу типів лісу, підвищенню продуктивності
деревостанів досліджуваного регіону. Проведені досліджен-
ня дають змогу стверджувати, що широке й обгрунтоване
впровадження системи плантаційного лісовирощування на
принципах породозміни є одним з найважливіших заходів
сталого розвитку лісового господарства України.
УДК 630*4:551.583
2017.2.371. ПЕРСПЕКТИВИ ЗАСТОСУВАННЯ ДОСЯГ-
НЕНЬ МОЛЕКУЛЯРНОЇ БІОЛОГІЇ ПРИ ГЛОБАЛЬНОМУ
ПОТЕПЛІННІ ТА ДЕЯКІ АСПЕКТИ ДИНАМІКИ ОСЕРЕДКІВ
ПИЛЬЩИКІВ В ХЕРСОНСЬКОМУ РЕГІОНІ
/ Горбатенко І.Ю.,
Кіріяк Ю.П., Назаренко С.В. // Науковий вісник “Асканія-Но-
ва”. — 2016. — Вип. 9. — С. 267–281. — Бібліогр.: 21 назва.
Шкідники лісу, потепління глобальне, еукаріоти, соснові
насадження, залісення пісків.
Наведено результати досліджень зміни довкілля в умовах
глобального потепління. Проаналізовано зміни кліматичних
умов існування еукаріотів у Херсонській області. З’ясовано,
що температурний режим на території Південного Степу Украї-
ни має стійку тенденцію до підвищення, що, у свою чергу,
створює додаткове навантаження на всі без винятку еукаріоти
досліджуваного регіону. Зазначено, що тривалість холодного
періоду за останні 100 років у середньому зменшилась від
131 до 59 днів, а за останні 10 років — до 40 днів. Більшу
частоту спалахів масового розмноження комах-хвоєгризів на
Херсонщині порівняно із середніми даними по Україні можна
пояснити тим, що деревостани на Нижньодніпровських пісках
штучного походження зростають у жорстких природно-кліма-
тичних і лісорослинних умовах, за межами природного ареалу
як
Pinus sylvestris
L., так і
Pinus nigra ssp
.
pallasiana
Schneid.
Такі умови є несприятливими для розвитку комах-хвоєгризів.
Подальші кліматичні зміни з підвищенням температур і змен-
шенням холодної пори року створять додаткове навантажен-
ня на штучні ліси Херсонського регіону, а також комфортніші
умови для розмноження пильщиків. Виявлення застосування
конкретних послідовностей, які визначають стійкість організму
до дії високих температур, дає можливість змінювати геном
еукаріот та в подальшому використовувати рекомбінантні