Упрощенная HTML-версия
83
№ 2 (72), 2017
2017.2.366.
діння кількість здорових особин на пробній площі становила
лише 50%, що на 34% нижче показників приживлюваності,
отриманих на контролі. Середні показники діаметра рослин
у дослідних насадженнях у всіх варіантах були вищими за
показники контрольної посадки. Перевищення становило від
2,89% (Новоберлінська-7) до 52,51% (Стрілоподібна). Таким
чином, проведені дослідження можуть стати критерієм у ви-
борі тих чи інших клонів, сортів, гібридів тополь і верб для ви-
користання їх у лісовому господарстві чи озелененні міст.
УДК 630*17:582.623.2:630*228.7:630*5
2017.2.363. ДЕРЕВОСТАНИ ТОПОЛІ ТА ОСИКИ В УКРАЇ-
НІ
/ Висоцька Н.Ю., Ткач В.П. // Лісівництво і агролісомеліо-
рація: зб. наук. пр. — Х., 2016. — Вип. 128. — С. 20–27. —
Бібліогр.: 9 назв. Шифр 548372.
Тополя, осика, продуктивність лісових насаджень, вікова
структура насаджень, природні деревостани тополі.
Проведено дослідження з метою виявлення динаміки площ,
запасів і вікової структури тополевих (Т.) та осикових (О.) де-
ревостанів лісового фонду Держлісагентства. Зазначено, що
площа земель вищезгаданого фонду, на яких ростуть пред-
ставники роду
Populus
(на 1.01.2011 р.) становила 65383,5 га,
зокрема площа ділянок, де росли
P. tremula
— 35545,8 га,
площа насаджень інших видів і гібридів тополь — 29837,7 га.
Частка площ природних деревостанів за участю видів роду
Populus
(1.01.2011 р.) сягала 48,2%, зокрема насіннєвого
походження — 34,5%. У лісових культурах та захисних на-
садженнях лісового фонду Держлісагентства репрезентовано
Т. секцій
Aigeiros
,
Populus
,
Tacamahaca
,
Leucoides
. Природні
деревостани утворюють 3 види тополь —
P. tremula
,
P. nigra
,
P. alba
та природний гібрид О. з Т. білою — тополя сірувата
(
P.
×
tomentosa
). За період з 2000 по 2010 р. площа Т. та
О. насаджень збільшилася загалом на 30,8%, що пов’язано
переважно зі збільшенням площ земель лісогосподарських
підприємств за рахунок прийнятих. Збільшення загального
запасу на 32,5% крім зазначеного також свідчить про старін-
ня лісів. Середній вік Т. деревостанів значно перевищує вік
стиглості і становить 47 років, а середній вік осичників — 42
роки. Значні запаси стиглих і перестійних Т. (понад 3 млн м
3
)
і О. (понад 2,1 млн м
3
) деревостанів та нерівномірний роз-
поділ їхніх площ за віком зумовлюють гостру потребу в
збільшенні обсягів проведення лісогосподарських заходів у
цих лісах. Зауважується, що особливості сучасного стану,
а також фактичної динаміки росту насаджень різних видів
тополь свідчать про нагальну необхідність уточнення їхніх
віків стиглості. Обґрунтовано доцільність утворення окремої
господарської секції для тополі білої.
УДК 630*17:582.632.2:630*22.231.1(477.5)
2017.2.364. ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ І ВІДТВО-
РЕННЯ ПРИРОДНИХ ЛІСОСТАНІВ ДУБА ЗВИЧАЙНОГО
ЛІВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ
/ Румянцев М.Г.,
Солодовник В.А., Чигиринець В.П., Луначевський Л.С., Ко-
бець О.В. // Лісівництво і агролісомеліорація: зб. наук. пр. —
Х., 2016. — Вип. 128. — С. 63–73. — Бібліогр.: 13 назв. Шифр
548372.
Дуб звичайний, природні лісостани дуба, санітарний
стан дубових лісів, природне відновлення дуба, підріст у
дубняках.
Вивчався сучасний стан, особливості формування й від-
творення природних дубових лісів (ПДЛ) Лівобережного Лісо-
степу України (на прикладі ДП “Краснопільське ЛГ” Сумського
обласного управління лісового і мисливського господарства).
Визначено показник використання лісорослинного потенціалу
ПДЛ в умовах найпоширенішого типу лісу — свіжої клено-
во-липової діброви. Здійснено аналіз кількісного і якісного
стану природного поновлення головних і супутніх порід під
наметом материнських деревостанів. З’ясовано, що серед
дубових лісів ДП “Краснопільське ЛГ” штучні деревостани
становили 47,2%, а природні — 52,8% загальної площі. Част-
ка дубняків насіннєвого походження сягає 27,3% загальної
площі дубняків. Збільшення площ цих деревостанів, які є
стійкішими та довговічнішими, можливе за рахунок упро-
вадження лісогосподарських заходів, спрямованих на від-
новлення корінних дубняків насіннєвим шляхом. Слід зазна-
чити, що вікова структура ПДЛ є розбалансованою, оскіль-
ки переважають середньовікові (34%) та пристиглі (52%)
деревостани, а молодняки займають дуже малу площу.
Природний розвиток цих насаджень порушено, подальше
накопичення стиглих та перестійних насаджень призведе
до їхнього ослаблення (особливо насаджень вегетативного
паросткового походження), збіднення біорізноманіття. Для
подолання цих негативних наслідків необхідне якнайшвидше
впровадження у виробництво рубок, спрямованих на при-
родне відновлення насіннєвих дубових лісів, у поєднанні із
заходами зі сприяння природному поновленню, що дасть
змогу перевести ці ліси в складні за формою і мішані за
складом деревостани насіннєвого походження, які ефективно
виконуватимуть важливі лісівничо-екологічні функції.
УДК 630*17:582.632.2:630*232.32
2017.2.365. ВИРОЩУВАННЯ КОНТЕЙНЕРНИХ СІЯНЦІВ
ДУБА ЗВИЧАЙНОГО З ВИКОРИСТАННЯМ СУБСТРАТІВ
РІЗНОГО СКЛАДУ
/ Гупал В.В. // Лісівництво і агролісомеліо-
рація: зб. наук. пр. — Х., 2016. — Вип. 128. — С. 100–103. —
Бібліогр.: 9 назв. Шифр 548372.
Дуб звичайний, вирощування контейнерних сіянців дуба,
розсадник, закрита коренева структура дуба, субстрат
для контейнерних сіянців.
Висвітлено результати досліджень щодо оптимізації складу
ґрунтового субстрату контейнерів під час вирощування сіян-
ців дуба звичайного (ДЗ) із закритою кореневою системою.
Проведено аналіз даних обліку схожості жолудів та обмірів
біометричних показників сіянців ДЗ у варіанті вирощування
садивного матеріалу з використанням контейнерів. Найви-
ща схожість жолудів (82%, що на 14% перевищує контроль)
спостерігалася у варіанті формування субстрату з ґрунту і
торфу у співвідношенні 2:1. На цьому субстраті сіянці мали
значне перевищення порівняно з контролем за біометрич-
ними показниками: висотою — на 25%, діаметром кореневої
шийки — на 20%. Приживлюваність садивного матеріалу в
контейнерах становила 91–98%. Найкращу приживлюваність
одержано також у варіанті із субстратом ґрунт + торф (2:1).
У подальшому заплановано використовувати саме цю ґрун-
тосуміш і розширити досліди з інтенсифікації вирощування
садивного матеріалу дуба звичайного із закритою кореневою
системою з використанням регуляторів росту рослин, доб-
рив, абсорбентів тощо.
УДК 630*17:582.632.2:630*547(477.54)
2017.2.366. СТАН І ПРОДУКТИВНІСТЬ ЛІСОСТАНІВ ДУ-
БА ЗВИЧАЙНОГО В УМОВАХ ЛІСОСТЕПУ ХАРКІВЩИНИ
/
Пивовар Т.С., Пастернак В.П., Яроцький В.Ю., Букша М.І. //
Лісівництво і агролісомеліорація: зб. наук. пр. — Х., 2016. —
Вип. 128. — С. 57–62. — Бібліогр.: 6 назв. Шифр 548372.
Дуб звичайний, продуктивність дуба, моніторинг лісу,
санітарний стан дубняків, деревина дуба відмерла.
Здійснено інтенсивний моніторинг лісостанів дуба зви-
чайного з метою вивчення їхнього стану, продуктивності та
біорізноманіття (2011–2015 рр.). У результаті досліджень
встановлено, що стан дубових насаджень був добрим: пере-
важну більшість обстежених деревостанів віднесено до класу
“здорові насадження”, лише 2 ділянки характеризувались як
ослаблені. Порівняно з 2011 р. їх стан дещо покращився,
але без урахування сухостою — трохи погіршився. Зазна-
чено, що причиною пошкодження дерев були переважно
комахи-листогризи, однак інтенсивність пошкоджень порів-
няно невисока. З’ясовано, що для досліджених деревостанів
загалом характерне значне різноманіття за складом (як за
кількістю порід, так і за індексом Шенона) та за структурою —
високі значення стандартного відхилення за діаметрами
в стиглому та пристиглих деревостанах, а також складна
вертикальна структура (наявність трьох ярусів). Лише на
двох обстежених ділянках зареєстровано поновлення голов-
них порід (дуб і ясен звичайний). Виявлено, що поточна
зміна запасу насаджень є порівняно невисокою і досить
варіабельною (від – 0,4 до 3,2) і в середньому становить
2,1 м
3
·га
–1
рік
–1
. На більшості ділянок моніторингу запас від-
мерлої деревини змінився неістотно. На цей показник впли-
вають як природні (всихання дерев, розкладання деревної
ламані), так і антропогенні (проведення санітарних рубок, лік-
відація захаращення). Зауважується, що проведення лісогос-
подарських заходів спричиняє різку зміну кількості відмерлої
деревини.
ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО
УДК 630