Упрощенная HTML-версия
82
“АПК УКРАЇНИ”. Реферативний журнал
2017.2.358.
ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО
УДК 630
що лактулоза змінює вміст тригліцеридів і ліпопротеїдів
низької щільності в плазмі крові. Експериментально дове-
дено, що поєднане використання тваринного білка Scan Gel
Dl-91, концентрату лактулози покращує структурно-механічні
властивості та фізико-хімічні якісні показники готового про-
дукту. Зроблено висновок, що введення у форми тваринного
білка Scan Gel Dl-91 у кількості 2% та концентрату лактулози
в кількості 1% на 100% сировини оптимізує характеристики
фаршу, покращує консистенцію м’ясних консервів, підвищує
вологозв’язувальну здатність, покращує пластичність про-
дуктів та має оздоровчо-профілактичні властивості.
УДК 691.12:633.521:633:674
2017.2.359. ВИРОБНИЦТВО БОРОШНА З ДЕРЕВИННИХ
МАТЕРІАЛІВ ДЛЯ ДЕРЕВИННО-ПОЛІМЕРНИХ КОМПОЗИ-
ТИВІВ
/ Нездоймишапка Ю.М., Пилипенко К.О.// Вісник Хар-
ківського національного технічного університету сільського
господарства ім. П. Василенка: зб. наук. пр. — Х., 2016. —
Вип. 167: Деревооброблювальні технології та системотехніка
лісового комплексу. — С. 25–29. — Бібліогр.: 3 назви. Шифр
549115.
Солома, льон, рисове лушпиння, деревина, деревинно-по-
лімерні композитиви (ДПК).
У зв’язку із зростанням попиту на деревинно-полімерні
композитиви (ДПК) — 13–18% щороку, досліджено процес ви-
готовлення борошна з соломи, лушпиння однорічних рослин,
деревини та відходів целюлозно-паперової промисловості.
Доведено, що додавання борошна у суміш при виготов-
ленні ДПК сприяє гарному тістоутворенню маси ДПК; маса
швидко піддається зволоженню, що дає змогу скоротити
термін технологічного процесу. Розроблено метод і спосіб
отримання борошна з означених сумішей сировини. Описано
технологічний процес приготування борошна різної фракції
та застосування борошна при виготовленні ДПК.
630 ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО
Науковий референт — РОМАНЧУК Л.О.
Науковий консультант — професор ГОЙЧУК А.Ф.
УДК 630*15:630*6:639.112.2(477.83)
2017.2.360. РЕСУРСИ ЗАЙЦЯ СІРОГО І ЇХНЄ ВИКОРИС-
ТАННЯ В МИСЛИВСЬКИХ УГІДДЯХ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
/
Стельмах С.М. // Лісівництво і агролісомеліорація: зб. наук.
пр. — Х., 2016. — Вип. 128. — С. 155–160. — Бібліогр.: 16
назв. Шифр 548372.
Лісова фауна, заєць сірий, ресурси зайця сірого, чисель-
ність зайця сірого, щільність популяції зайця сірого.
Проведено багаторічні дослідження з метою з’ясування
стану ресурсів зайця сірого (ЗС) на Львівщині (чисельність,
щільність на одиницю площі угідь, обсяги використання,
встановлення основних причин низької чисельності виду,
а також надання рекомендацій щодо відтворення його по-
голів’я). У зону польових досліджень увійшли такі природні
регіони, як Передкарпаття, Опілля і Розточчя. Зазначено,
що найвищого рівня чисельність ЗС у цих регіонах за період
незалежності України досягла у І-й половині 1990-х років.
Різкий спад чисельності стався в 1996–1997 рр. Виявлено,
що амплітуда коливань кількості ЗС сягає значно більших
величин, ніж це відображено у звітній документації корис-
тувачів мисливських угідь, а кількість вилучення перевищує
встановлений ліміт. На сьогодні ресурси ЗС знаходяться на
низькому рівні. Встановлено, що в 2016 р. середня щільність
населення ЗС у досліджуваних мисливських угіддях перед
сезоном розмноження становила 15,3 особин/1 тис. га, а це
майже на 40% менше за офіційні статистичні дані. На бага-
тьох площах польових угідь чисельність ЗС перед сезоном
полювання не досягає навіть мінімального рівня, за якого
допускають вилучення тварин; проте полювання проводиться
на всіх без винятку закріплених за користувачами польових
угіддях. Зважаючи на сучасну низьку чисельність ЗС, необ-
хідно спрямувати основні зусилля користувачів мисливських
угідь і служб мисливського контролю на збільшення поголів’я
цього виду шляхом проведення охоронних і біотехнічних за-
ходів. Зазначено, що ліміти на використання ресурсів зайця
треба встановлювати за результатами обліків перед сезоном
полювання.
УДК 630*17:582.475.4:630*443/.5(477.54)
2017.2.361. ДИНАМІКА ВІКОВОЇ СТРУКТУРИ ТА САНІ-
ТАРНОГО СТАНУ СОСНОВИХ НАСАДЖЕНЬ, СТВОРЕНИХ
НА СТАРООРНИХ ЗЕМЛЯХ В УМОВАХ ХАРКІВСЬКОЇ СХИ-
ЛОВО-ВИСОЧИННОЇ ОБЛАСТІ ЗА ПЕРІОД 2001–2011 РР.
/
Михайліченко О.А., Усцький І.М. // Лісівництво і агролісомеліо-
рація: зб. наук. пр. — Х., 2016. — Вип. 128. — С. 143–147. —
Бібліогр.: 6 назв. Шифр 548372.
Соснові насадження, вікова структура сосняків, старо-
орні землі, коренева губка, осередки кореневої губки.
Проаналізовано динаміку площ соснових насаджень, ура-
жених кореневою губкою (КГ), створених на староорних зем-
лях лівого берега р. Сіверський Донець (ДП “Вовчанське ЛГ”)
в умовах Харківської схилово-височинної області. За період
2001–2011 рр. відбулося незначне зниження площ наса-
джень, уражених КГ, за рахунок суцільних санітарних рубок
на цій території (деревостани VIII–X класів віку), наслідком
яких є збільшення площ молодняків. З’ясовано, що частка
площ насаджень, уражених КГ, за досліджуваний період
збільшилась у насадженнях, що перейшли від IV до V та від
VIII до IX класів віку. За 10 років площі насаджень, уражених
незначною мірою, зменшилися в деревостанах, молодших за
50 років, та неістотно збільшилися в насадженнях старшого
віку. У 9 разів збільшилися площі середньоуражених лісоста-
нів віком 21–50 років та у 18 разів — насаджень віком понад
50 років. Площі сильноуражених лісів збільшилися втричі,
переважно в насадженнях, старших 50 років. Зроблено ви-
сновок, що санітарні оздоровчі заходи необхідно проводити
в культурах другого покоління лісу на староорних землях,
розпочинаючи з ІІ–ІІІ класів віку.
УДК 630*17:582.623.2:581.143:630.232.32
2017.2.362. ОСОБЛИВОСТІ РОСТУ ТА РОЗВИТКУ ВЕР-
БИ ТА ТОПОЛІ НА КОЛЕКЦІЙНО-МАТОЧНІЙ ДІЛЯНЦІ В
УЧБОВО-ДОСЛІДНОМУ РОЗСАДНИКУ ХНАУ ІМ. В.В. ДО-
КУЧАЄВА
/ Булат А.Г., Лялін А.І., Дядечко Л.В. // Вісник Хар-
ківського національного аграрного університету ім. В.В. До-
кучаєва: зб. наук. пр. — Х., 2016. — № 2. — С. 162–169. —
(Сер. Ґрунтознавство, агрохімія, землеробство, лісове гос-
подарство, екологія ґрунтів). — Бібліогр.: 8 назв. Шифр
548317.
Верба, тополя, плантації енергетичні, гібридні форми
верби і тополі, сорти і клони верби й тополі.
Вивчалися особливості росту і розвитку видів, форм та сор-
тів верб (В.) і тополь (Т.), а також порівнювалися показники
видів та їхніх гібридів. Здійснено оцінювання декоративності
одержаних гібридів з метою використання їх в озелененні.
Зазначено, що для створення експлуатаційних насаджень
лісових культур, енергетичних плантацій, а також викорис-
тання в озелененні велике значення має селекційний відбір.
У сортовипробувальних культурах Т. і В. 2014 р. створення
на другий рік після садіння кращими за ростовими характерис-
тиками виявлено клони Т. Стрілоподібна і Волосистоплідна
та В. Лісова Пісня, які протягом двох років достовірно перева-
жали контроль (сорт Т. Львівська) за висотою та діаметром.
Серед усіх досліджуваних варіантів на колекційній маточній
ділянці кращі результати щодо приживлюваності на другий
рік після садіння було одержано у варіантах з використанням
гібридів Т. Новоберлінська-3, Новоберлінська-7, Волосис-
топлідна та В. Лісова Пісня. Одержані в досліді показники
приживлюваності були на рівні від 93,75 до 100%. Особливо
істотні втрати посадкового матеріалу на площі виявлено в
досліді з використанням природного євро-американського
гібрида Т. італійської селекції — Тронко. На 2-й рік після са-