Упрощенная HTML-версия
85
№ 2 (72), 2017
ДНК з метою одержання біологічно активних речовин (heat
shock proteins), які при глобальному потеплінні знижують не-
гативний вплив на живі організми.
УДК 630*434:630*17:582.475.4(292.485)(477)
2017.2.372. ОСОБЛИВОСТІ ПОСТКАТАСТРОФІЧНОЇ ПІ-
РОГЕННОЇ ДИНАМІКИ ЖИВОГО НАДҐРУНТОВОГО ПО-
КРИВУ СОСНОВИХ ФІТОЦЕНОЗІВ У ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ
/
Ворон В.П., Мельник Є.Є. // Лісівництво і агролісомеліорація:
зб. наук. пр. — Х., 2016. — Вип. 128. — С. 114–121. — Біб-
ліогр.: 19 назв. Шифр 548372.
Пожежа лісова низова, соснові фітоценози, живий над-
ґрунтовий покрив, екоморфи, біоморфи, ценоморфи.
Висвітлено результати вивчення пірогенної 6-річної динамі-
ки живого надґрунтового покриву (ЖНП) соснових насаджень
Лісостепу України. Дослідження пірогенних змін лісових еко-
систем проводили на 9 постійних пробних площах (ППП),
закладених у чистих середньовікових (55–70 років) сосняках
з однорідними лісорослинними умовами (В2) ДП “Зміївське
ЛГ”, що знаходиться на південно-східній межі Лівобережного
Лісостепу. Зазначено, що внаслідок лісових пожеж істотно
погіршується стан лісових насаджень. Вогнем майже повніс-
тю знищується ЖНП з лісових видів. Зрідження деревного
намету внаслідок погіршення стану та всихання дерев і по-
шкодження вогнем підстилки створюють умови для активного
розвитку нелісового трав’яного покриву. У перші роки після
пожежі в проективному покритті ЖНП переважає експлерент-
на рудеральна (бур’яниста) рослинність, яку замінюють на 4-й
рік кореневищні злаки. Потім поступово поширюються дер-
нинні, частка бур’янів зменшується, а лучних видів — зростає.
Лісова рослинність активніше з’являється в затінених місцях,
а мох гілокомій блискучий, який на контролі сягає 37% від
загального проективного покриття ЖНП, не зареєстрований
навіть на 6-й рік після пожежі. На 2- і 3-й роки після пожеж
у трав’яному покриві переважають багаторічні (52–64%) та
однорічні види (до 45%). На 4- і 5-й роки частка однорічних
рослин зменшується (до 25,2–38%), а багаторічних — зростає
(до 65–72%). На 6-й рік після пошкодження як весняними, так
і літніми пожежами відбулося істотне зменшення чисельності
бур’янів і спостерігалося домінування вже лісових і степових
видів (до 30,8% порівняно з контролем 56,1%).
УДК 630*453:630*17:582.475.4
2017.2.373. ОЦІНЮВАННЯ ШКІДЛИВОСТІ КОМАХ У НЕ-
ЗІМКНЕНИХ СОСНОВИХ КУЛЬТУРАХ
/ Мєшкова В.Л. //
Український ентомологічний журнал. — 2016. — № 1/2. —
С. 140–146. — Бібліогр.: 8 назв.
Комахи-шкідники незімкнених соснових культур, сосна,
шкодочинність комах.
Проведено дослідження з метою розроблення шкал оціню-
вання шкідливості комах у незімкнених соснових культурах
та впливу пошкодження ними окремих органів сосни (С.)
на відпад, приріст і якість стовбурів. Вплив пошкодження
соснових культур комахами запропоновано оцінювати на
основі визначення чинника пошкодження, його поширеності
та інтенсивності прояву. Розроблено 4-бальну шкалу для
оцінювання поширеності пошкоджень рослин С. у незімкне-
них культурах з урахуванням особливостей пошкодження
окремих органів рослин та шкалу оцінювання інтенсивності
прояву пошкоджень комахами незімкнених культур С. за не-
прямими симптомами. Шляхом експертного оцінювання роз-
раховано вагові коефіцієнти впливу пошкоджень комахами
окремих органів рослин у культурах на їхні життєздатність,
приріст і якість стовбура. Результати оцінювання впливу по-
шкодження органів сосни у незімкнених культурах окремими
видами комах підтвердило найбільшу потенційну шкодочин-
ність великого соснового довгоносика, коренежилів і воло-
хастого лубоїда. Розроблено й апробовано у придонецьких
борах алгоритм кількісного оцінювання шкідливості комах у
незімкнених соснових культурах.
УДК 630*62.65/.68:504.062:323(477)
2017.2.374. ЛІСОВА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ — СПРАВА НЕ
ВІДОМЧА, А ЗАГАЛЬНОНАРОДНА
/ Фурдичко О.І. // Еко-
логічний вісник. — 2016. — № 6. — С. 21–23. — Бібліогр.:
4 назви.
Лісова політика, лісокористування раціональне, управлін-
ня лісами державне, реформування лісового господарства,
агроекологічне лісівництво.
Розглянуто напрями лісової політики України щодо рефор-
мування лісового господарства (не лісівництва) та переве-
дення його на засади ринкової економіки. Протягом досить
тривалого періоду в країні набував поширення й розвитку
радянський принцип у лісовому господарстві — “Державне
управління лісами” замість “Державне управління у галузі
лісівництва”. Державне управління лісами зводилось на-
самперед до управління ресурсами деревини як основної
продукції лісівництва, її вилучення з лісових насаджень, а
також до централізованого розподілу відповідних лімітів між
суб’єктами лісопромислового виробництва на право заготівлі
лісових матеріалів залежно від попиту сільського господар-
ства, населення та промисловості. На це спрямовувались
таксація лісу і лісовпорядкування, які в Україні набули ста-
лого розвитку і досить досконалого технічного забезпечення.
Державне управління в галузі лісівництва має зводитись до
використання землі (земельних угідь) для вирощування лісу
як основної її продукції, реалізації її суб’єктом лісопромис-
лової діяльності для одержання доходу з подальшим забез-
печенням лісовідновлення й підтриманням лісових екосистем
у стані динамічної екологічної рівноваги. Об’єктом праці у
галузі управління стає земля, а не ліс і лісові ресурси. Автор
вважає, що лісову політику України і реформування лісо-
вої галузі мають проводити висококваліфіковані небайдужі
фахівці з європейським мисленням, патріоти лісової галузі,
а не безвідповідальні чиновники. Кращим прикладом для
реформування лісового господарства в Україні має стати
Закон “Про ліс” сусідньої Польщі (від 21 вересня 1991 р.)
зі змінами, зокрема глави 9 щодо фінансування лісового
господарства в державних лісах: “Державні ліси покривають
свої видатки з власних доходів і господарюють на засадах
фінансової самостійності”.
УДК 630*674.06:620.9:60:57
2017.2.375. ПАВЛОВНІЯ — ТРЕНД У ДЕРЕВООБРОБНІЙ
ПРОМИСЛОВОСТІ ТА БІОЕНЕРГЕТИЦІ!
// Эксклюзивные
технологии. — 2017. — № 1. — С. 36–37.
Зелена біоенергетика, павловнія — енергетичне дерево,
вирощування павловнії.
Розглянуто питання щодо поширення і вирощування в
Україні енергетичної рослини з найшвидшим у світі зрос-
танням — павловнії (П.) — унікального дерева, яке вже є
відомим у багатьох країнах. Це дерево — чудова сировина
для будівельної галузі, меблевої промисловості, авіа- та
суднобудування, а також для одержання біопалива. Для
прискорення розвитку “зеленої” енергетики в Україні, під-
няття деревообробної промисловості і підвищення рівня
енергоефективності, компанія “Павловнія Груп Україна” за-
пропонувала альтернативний вид біоресурсу — Paulownia
Clone
in vitro
112. Це штучно виведене і клоноване дерево,
спроможне виживати і розвиватися в екстремальних умо-
вах (–25/–27...+45°С). Павловнія має міжнародне визнання.
Деревина самостійно регенерує від кореня, завдяки чому й
одержали назву рослини-фенікса. Гібрид стерильний і не
може бути відтворений насінням. Розмножується шляхом
клонування лише в лабораторії, тому не рекомендовано
купувати насіння, коріння або інший посадковий матеріал
сумнівного походження в інтернеті або садових центрах.
Наведено елементи технології вирощування П. Рослини
рекомендується висаджувати через кожні 4 м, тобто 625 са-
джанців на 1 гектар. Найкраще висаджувати в квітні – травні.
Заготовляти деревину можна після трьох повних років росту.
Після 1-ї вирубки дерево росте швидше без будь-яких до-
даткових інвестицій. Зазначено, що П. за 5 років виростає до
15–20 м, після зрізування за такий самий період регенерує
до попередніх розмірів. Одним з перспективних напрямів є
одержання біоетанолу та виготовлення пелетів. Енергетич-
на цінність — 4211,06 ккал/кг; 2 кг павловнії дорівнює літру
дизельного палива.
2017.2.375.
ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО
УДК 630