Упрощенная HTML-версия
69
№ 2 (72), 2017
2017.2.302.
біодоступність (т.з. біологічну ефективність). Як критерій
для визначення засвоюваності фосфору беруть золу велико-
гомілкової кістки або фаланги пальців. Попри те, що зола
кісток є одним з найчутливіших критеріїв для оцінювання
засвоюваності фосфору, одержувані дані не є кількісною
оцінкою засвоєння. Кількісні показники можна виявити шля-
хом ретенції або прецекальної перетравності, обидва методи
дають змогу визначити ратинований або перетравний фос-
фор у грамах на 1 кг раціону або кормового концентрату.
У голландській системі для визначення доступного фосфо-
ру застосовують ретенцію фосфору або кількісний метод.
В Україні використовують американський метод для визна-
чення доступного фосфору.
УДК 636.5
2017.2.295. ПРОБІОТИКИ ДЛЯ БРОЙЛЕРА
/ Федорчен-
ко А. // Наше птахівництво. — 2017. — № 3. — С. 52–53.
Пробіотики, бройлер, хвороби птиці, патогенна флора,
токсини.
Одним зі способів зміцнення імунітету та профілактики
інфекційних хвороб птиці є збільшення корисної мікрофлори
в кишково-шлунковому тракті та на підстилці. Злагоджена
робота органів травлення сприяє засвоєнню організмом
усіх поживних речовин корму. За критичної ситуації розба-
лансування кишкової мікрофлори з додатковим долученням
збудників захворювань (стрептококоз, стафілококоз, колібак-
теріоз, сальмонельоз, пастерильоз, мікоплазмоз тощо) при-
зводить до падежу бройлерів. Годівля курчат має починатися
із застосування високоякісних, повноцінних і збалансованих
за поживністю комбікормів з оптимальною кількістю білків,
вуглеводів, жирів, мікро- та макроелементів, вітамінів. Перед
їх застосуванням слід переконатися у відсутності патогенної
бактеріальної чи грибкової мікрофлори, проконтролювати
корми на наявність токсинів. Запобігання заселенню па-
тогенної мікрофлори передбачає поступове переведення
молодняку птиці на концентрований тип годівлі, уникнення
стресних ситуацій, застосування великих доз лікарських
препаратів, особливо антибіотиків. Для неонатального пе-
ріоду молодняку характерне домінування кишкових хвороб,
оскільки успадкований від матері імунітет згасає, а стабіль-
ність набутого залежить від стану мікрофлори в кишечнику.
Ситуацію стабілізують застосуванням пробіотиків на основі
конкурентного заміщення. Це мінімізує виникнення інфек-
ційних кишково-шлункових хвороб. Водночас пробіотики не
пригнічують ріст нормальної мікрофлори травного тракту та
мають також антистресові властивості.
УДК 636.5
2017.2.296. НАЙБІЛЬШЦІННИЙ І ДОРОГИЙ КОМПОНЕНТ
/
Мельник О. // Наше птахівництво. — 2017. — № 3. — С. 60–
64.
Рибне борошно, протеїн, амінокислоти, ліпіди, жири,
жирні кислоти, вітаміни.
Кормова цінність рибного борошна зумовлена, перш за
все, високим вмістом протеїну, збалансованого за основни-
ми незамінними амінокислотами. Перетравність протеїну
рибного борошна — 88–92%. Встановлено, що порівняно з
протеїнами інших видів кормів у протеїні рибного борошна
уміст більшості найдефіцитніших амінокислот істотно вищий.
Крім протеїну, важливою складовою рибного борошна є
ліпіди, жири рибного борошна підвищують його енергетичну
здатність та є джерелом поліненасичених жирних кислот.
Крім того, рибне борошно містить вітаміни А, D та групи B.
Постачальниками рибного борошна (15 тис. грн за тонну) є
Марокко, Мавританія, Перу, Чилі, Данія, Росія, країни Балтії.
Через високу ціну та дефіцитність на ринку нині його вико-
ристовують головним чином для балансування комбікормів
за амінокислотним складом. Комбікорми з рибним борошном
використовуються для годівлі високопродуктивної птиці,
зокрема, її молодняку у початковий період вирощування.
Найкращим за якістю є рибне борошно з Перу та Чилі, воно
виготовлене виключно з рибної сировини та не має інших
протеїнів, містить у собі зазвичай 60% сирого протеїну,
нормалізоване за вологістю і вмістом жиру. Україна також
виробляє рибне борошно за міждержавним стандартом
ГОСТ 2116-2000 “Мука кормовая из рыбы, морских млеко-
питающих, ракообразных и беспозвоночных. Технические
условия”, яке використовують для виготовлення комбінова-
них кормових продуктів із вмістом протеїну 50–30%.
УДК 636.5
2017.2.297. ФАЗОВА ГОДІВЛЯ БРОЙЛЕРІВ
/ Сичов М. //
Наше птахівництво. — 2017. — № 3. — С. 66–69.
Бройлери, годівля, фази годівлі, тривалість фаз, про-
дуктивність бройлерів.
Ефективність вирощування бройлерів залежить від того, як
швидко буде забезпечений доступ до корму. Курчата, котрим
корм давали відразу після виведення, відрізнялися швид-
ким збільшенням приростів маси тіла і маси грудних м’язів.
Рання фаза розвитку та відповідно загальна продуктивність
бройлерів регулювалися також концентрацією поживних
речовин у раціоні та його складом. Дослідним шляхом було
підтверджено позитивний вплив метіоніну + цистину в раціоні
бройлерів з 1-го по 14-й день життя. Встановили, що потреба
в поживних речовинах у птиці змінюється щодня. Відзначено,
що у більшості країн світу бройлерів відгодовують за 2–5
фазами, кожна з них складається з двох коротких періодів
використання раціонів з субоптимальним і надмірним вмістом
поживних речовин. Число фаз і їх тривалість мають відпо-
відати кривій потреб щодо годівлі. Сучасні концепції годівлі
передбачають складання рецептур раціонів з урахуванням
доступності амінокислот, що дасть змогу знизити витрати
кормів, а це у підсумку відбиватиметься на рентабельності.
Добове споживання корму зростає приблизно до 55 діб жит-
тя. Велике значення має визначення оптимальної тривалості
кожної фази годівлі. Встановлено, що для максимального
росту стартовий раціон птиці слід давати протягом 37 діб,
ростовий — 11.
УДК 636.5
2017.2.298. ПАТОЛОГІЇ КІНЦІВОК
/ Зон Г. // Наше птахів-
ництво. — 2017. — № 3. — С. 80–83.
Патологія кінцівок, дистрофія, хвороби кінцівок, артри-
ти, остеомієліти, вивихи, переломи.
Патологія кінцівок птиці вбачається чинником значних еко-
номічних втрат у зв’язку з вибракуванням і недоотриманням
продукції та зниженням її якості. Найчастіше патологіями
тазових кінцівкок є: у тазостегновому суглобі — остеомієліт,
коксартроз; у колінному суглобі — остеомієліт, дисхондро-
плазія, рахіт, остеодистрофія; у великогомілково-заплесновій
кістці — тібіотарзія, епіфізеоліз; у гомілково-плесновому
суглобі — зміщення ахиллового сухожилка, вальгусна дефор-
мація, синовіїти, тендовагініти, артрити, дисхондроплазія;
у заплесновій кістці — рахіти, остеофіброзна дистрофія, ос-
теопороз, остеопетроз; у плесно-фалангових суглобах — ар-
трити, синовіїти; у пальцях ніг — латеральне або медіальне
викривлення. Залежно від віку, стану реактивності організму
та сили збудника початок хвороби визначають за дистрофіч-
них процесів, спричинених порушенням кальцій-фосфорного
обміну, гіповітамінозу D, гіпомікроелементозів, ацидозу,
порушенням балансу електролітів (співвідношення натрію,
калію та хлору) та проблемами інкубації. Отже, за виявлення
в стаді птиці непоодиноких випадків патології кінцівок, слід
провести діагностичні дослідження для визначення джерела
патології — його інфекційну чи неінфекційну природу.
УДК 636.5
2017.2.299. ЕРА БАКТЕРІОФАГІВ
/ Дастиг Ярослав (Поль-
ща). // Наше птахівництво. — 2017. — № 3. — С. 66–69.
Бактеріофаги, віруси, застосування, профілактика.
Бактеріофаги (або фаги) — природні віруси, які атакують
бактерії, оскільки мають властивість розмножуватися лише
всередині відповідних бактеріальних клітин. Бактеріофаги —
найчисельніша група вірусів, присутніх на Землі, їх кількість
орієнтовно становить 10
31
часток. Відповідно до механізму
дії, всі бактеріофаги поділяють на: літичні — вірулентні,
агресивні, їх проникнення в бактерію викликає лізис внут-
рішнього вмісту бактеріальної клітини, тобто, її знищення;
лізогенні — помірні, сплячі, які вбудовують свою ДНК у ДНК
бактерії та можуть у стані самої фагової ДНК залишатися в
бактеріях тривалий час, а в майбутньому активуватися та
створювати нові фаги. З терапевтичною метою, зважаючи
на їх безпечність й ефективність, переважне значення мають
літичні бактеріофаги, у циклі дії яких виявлено 6 видів послі-
ТВАРИННИЦТВО. Птахівництво
УДК 636.52/.59