Упрощенная HTML-версия
70
“АПК УКРАЇНИ”. Реферативний журнал
2017.2.300.
довної діяльності. Механізм дії бактеріофагів відрізняється
від дії антибіотиків, оскільки вони атакують лише один вид
бактерій, не впливають на мікрофлору вищих організмів і
не послаблюють їхньої захисної дії. Поєднуючи декілька
бактеріофагів, створюючи “бактеріофаговий коктейль”, мож-
на активно протидіяти інфекціям, що спричинені штамами
бактерій, патогенних для тварин чи людей.
УДК 636.5
2017.2.300. ЕЙМЕРІОЗ ІНДИКІВ
/ Нагорна Л. // Наше пта-
хівництво. — 2017. — № 3. — С. 90–93.
Еймеріоз (кокцидіоз), молодняк індиків, діагностика, ліку-
вання, профілактика.
Еймеріоз (кокцидіоз) — інфекційне захворювання сухо-
дільної птиці, викликане еймеріями. У птиці еймерії лока-
лізуються в епітелії слизової оболонки, лише в гусей — у
нирках. Паразитують в індиків сім видів еймерій, які у своєму
розвитку проходять три стадії: спорогонії, мерогонії та гаме-
тогогії. Зараження відбувається через корм і воду шляхом
потрапляння інвазійних спороцист, джерелами збудника
можуть бути забруднені годівниці, підстилка, господарський
інвентар. У віці 2–10 тижнів молодняк максимально враз-
ливий щодо кокцидіозу. Діагностика на еймеріоз полягає в
аналізі комплексу симптомів, мікроскопічного дослідження
зіскобів зі стінок тонкого та товстого кишечника на наявність
ооцист. Для лікування найефективніше застосовувати лікар-
ські препарати, котрі підвищують резистентність організму
індика до збудників та зменшують шкідливу дію чинників різ-
ної етіології. Істотне значення мають профілактичні заходи:
імунізація, дотримання санітарно-профілактичних заходів і
посилення ветеринарного контролю. Профілактичну деінва-
зію проводять навіть у благополучних господарствах з метою
запобігання накопичення, поширення та розвитку інвазійних
екзогенних форм паразитів у приміщеннях і поза ними. Для
хімічної деінвазії використовують 5% гарячий розчин їдкого
натрію (NaOH) з розрахунку 0,5–1 л/м
2
за дворазової оброб-
ки. Застосовують і препарати на основі бензалконію хлориду
та четвертинних амонійних сполук (1,5–2% розчини).
УДК 636.52/.58:575
2017.2.301. ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ПРОДУКТИВНИХ
ЯКОСТЕЙ ДВОХ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ МІКРОЛІНІЙ КУ-
РЕЙ ПОРОДИ БІРКІВСЬКА БАРВИСТА
/ Кулібаба Р.О. //
Науково-технічний бюлетень / Ін-т тваринництва НААН. — Х.,
2016. — № 115. — С. 127–133. Шифр 548945.
Пролактин, гаплотип, полімеразна ланцюгова реакція,
рестрикція, поліморфізм, мікролінія, популяція.
Дослідження були спрямовані на створення мікроліній,
які відрізняються за алельним складом у локусі пролактину
та порівняння їх продуктивності в умовах виробництва. За
підсумками роботи створено експериментальні мікролінії
яєчних курей породи бірківська барвиста з гаплотипами ІС та
TD за локусом пролактину. Проведено порівняльний аналіз
продуктивності дослідних курей в умовах експериментальної
ферми. З’ясовано, що яєчна продуктивість мікроліній курей
з гаплотипом ІС вища, ніж з гаплотипом TD на 16–17% у
перерахунку на середню та початкову несучку та на 16%
за показником інтенсивності несучості протягом продуктив-
ного періоду. Показано можливість виключення з дослідних
мікроліній особин з небажаними генотипами за локусом
пролактину.
УДК 636:612.015.32
2017.2.302. ПРОДУКТИВНІСТЬ МОЛОДНЯКУ ГУСЕЙ ЗА
РІЗНИХ РІВНІВ СОЄВОГО ТА СОНЯШНИКОВОГО ЛЕЦИТИ-
НУ В КОМБІКОРМАХ
/ Рубан Н.О., Цап С.В., Оріщук О.С. //
Науково-технічний бюлетень / Ін-т тваринництва НААН. — Х.,
2016. — № 115. — С. 189–194. Шифр 548945.
Молодняк гусей, комбікорм, продуктивність, соняшнико-
вий, соєвий лецитин.
У дослідах визначали оптимальний рівень соєвого та со-
няшникового лецитину та його вплив на продуктивність
молодняку гусей. Їх проводили в ПП “Орбіта” Миколаїв-
ської області. Відібрано 200 голів добових гусенят, з яких
сформовано одну контрольну та чотири дослідних групи з
різним рівнем додавання лецитину до основного раціону.
Гусенятам згодовували повнораціонний комбікорм, який був
збалансований за основними поживними речовинами. Екс-
периментально визначено продуктивність молодняку гусей за
різних рівнів соєвого та соняшникового лецитину в комбікор-
мі. Найвищою вона була у гусенят, що споживали комбікорм
з вмістом 0,4% соняшникового та 0,5% соєвого лецитину.
За весь період вирощування найвищий середньодобовий
приріст живої маси відмічено у гусенят ІІ дослідної групи,
який становив 95,2 г, що на 9,7% вище порівняно з конт-
ролем.
636.92/.93 Домашні кролі. Хутрові звірі
Науковий референт — кандидат хім. наук ТОВМАЧЕНКО В.М.
УДК 016:636.93
2017.2.303. ЗВІРІВНИЦТВО (ХУТРОВІ ТВАРИНИ)
[Текст]:
бібліограф. покажч. / упоряд.: Шевчук О.А., Кулакевич Л.В.,
Дудкевич Н.Г.; відп. за вип. Кондратова М.В. — Вінниця:
ВНАУ, 2016. — 24 с. — Бібліогр.: 174 назви.
Звірівництво, хутрові тварини, форми звірівництва,
звірогосподарства, норки, нутрії, фретки, лисиці-вогнівки,
шиншили, ондатри.
До покажчика увійшов перелік книг, підручників, навчаль-
них посібників та статей з періодичних видань із хутрового
звірівництва. Видання розраховане на студентів, магістрів,
аспірантів та викладачів вищих навчальних закладів. Звірів-
ництво — галузь тваринництва, яка займається розведенням
диких звірів заради отримання хутра, шкіри, рогів чи м’яса.
Походження звірівництва дуже давнє — в старовину нерідко
вирощували молодняк впольованих диких тварин, вважа-
ється, що саме так взагалі виникло скотарство. Однак саме
звірівництво довгий час не розвивалося, бо доки природні по-
пуляції не були підірвані, мисливство було економічно вигід-
нішим від звірівництва. В наш час, в умовах, коли дикі твари-
ни багатьох видів стали рідкісними, а сільське господарство
надає дешеві корми, звірівництво, тобто розведення диких
тварин у неволі заради продуктів з них, в певних умовах є
вигідним і поширене в багатьох країнах світу. Є звірогоспо-
дарства і в Україні. Існує три основних форми звірівництва:
1. Вільна, або острівна — звірів розводять на волі на обмеже-
ній території. 2. Напіввільна, коли основне стадо утримують
у клітках, молодняк — на обмеженій території. 3. Кліткова —
кожну тварину або сім’ю утримують в окремих клітках, це
найпоширеніша (основна) форма звірівництва. Хутрове зві-
рівництво є основним джерелом постачання шкурок норок,
лисиць і песців для хутрової промисловості країни і експорту.
Останнім часом воно набуло певних здобутків і тенденцій
розвитку в культурі с.-г. виробництва. Особливо інтенсивно
звірівництво почало розвиватися з удосконаленням систем
утримання, розведення та годівлі звірів. Значно розширився
асортимент шкурок завдяки розведенню кольорових типів,
особливо норок і нутрій, розпочато впровадження нових
об’єктів хутрового звірівництва: фреток, лисиці-вогнівки,
шиншили, ондатри тощо.
УДК 636.92.053.112.385.4
2017.2.304. ФІЗІОЛОГО-БІОХІМІЧНІ ПОКАЗНИКИ КРОВІ
ТА ПРОДУКТИВНІСТЬ КРОЛІВ ЗА ВПЛИВУ СПОЛУК СУЛЬ-
ФУРУ
/ Дичок А.З., Лесик Я.В. // Біологія тварин. — 2016. —
Т. 18, № 4. — С. 138.
Кролі, продуктивність кролів, фізолого-біохімічні показни-
ки крові, Сульфур, гематологічні дослідження, резистент-
ність, гемопоезна функція.
Дослідженнями відзначено важливу роль неорганічних
сполук Сульфуру в обмінних процесах організму кролів.
Вивчали фізіолого-біохімічний вплив та продуктивну дію
ТВАРИННИЦТВО. Домашні кролі. Хутрові звірі
УДК 636.92/.93