Упрощенная HTML-версия
62
“АПК УКРАЇНИ”. Реферативний журнал
2017.2.261.
ятлива економічна ситуація на ринку ППВ у 2000–2003 рр.
зумовила зниження попиту на племінних овець у 2003 р. до
1,6 тис. гол. Із 2010 р. цей попит дещо збільшився і племін-
них овець було реалізовано понад у 3 рази, ніж у 2009 р.
Така тенденція зберіглась до 2014 р. Найбільший попит —
на овець асканійської м’ясо-вовнової породи, реаліза-
ція яких становила близько 47%, найменший — на овець
асканійської тонкорунної породи — 16%. На сьогодні віт-
чизняне вівчарство зорієнтоване на вирощування м’ясо-
вовнових порід (частка — 60%). Наведено порідний склад
овець України на 2015 р. (найбільше поголів’я цигайських —
239,2 тис. гол., найменше: сокільських — 4,5, романівських —
8,5 тис. гол. та інших (латвійська темноголова, олібс і мері-
ноландшаф), які становлять 2,3% (18,0 тис. гол.). Визначено,
що в кризових умовах тваринництва на фоні загального зане-
паду племінне вівчарство у провідних племзаводах України
не втратило свої продуктивні якості. В основному жива маса
і настриги фізичної вовни репродуктивного стада, ярок та
баранців-річняків не тільки відповідають пред’явленим до
них вимогам, але і перевищують їх. Це свідчить про високий
генетичний потенціал та адаптованість до навколишнього
середовища. Для поліпшення сучасного вітчизняного ринку
племінного вівцепоголів’я України, необхідно щороку ви-
рощувати і реалізувати 40 тис. голів племінних овець різних
напрямів продуктивності.
УДК 636.32/.38.034.035.082
2017.2.261. МОЛОЧНА ПРОДУКТИВНІСТЬ ВІВЦЕМАТОК
АСКАНІЙСЬКОЇ ТОНКОРУННОЇ ПОРОДИ В ЗАЛЕЖНОСТІ
ВІД ВОВНОВОЇ ПРОДУКТИВНОСТІ
/ Дрозд С.Л. // Науковий
вісник “Асканія-Нова”. — 2016. — Вип. 9. — С. 33–38. — Біб-
ліогр.: 6 назв.
Вівці аскан. тонкорунні (тавр. тип), молочна продуктив-
ність овець, вовнова продуктивність.
Дослідження проведено в умовах племзаводу “Асканія-
Нова”. Досліджено молочну продуктивність вівцематок тав-
рійського типу асканійської тонкорунної породи та їх дочок,
яких розподілили на три групи за вовновою продуктивністю.
Встановлено тенденцію до переваги за молочністю як за
1 добу, так і за 21 день лактації у вівцематок із високим на-
стригом чистої вовни. Показано досить високий рівень мін-
ливості цієї ознаки у маток з низькою і середньою вовновою
продуктивністю (37,47 та 31,56% відповідно). У вівцематок з
високим настригом митої вовни цей коефіцієнт був нижчим,
ніж у перших 2 груп. Із підвищенням молочності коефіцієнт
мінливості ознаки знижувався від 37,47 (1 група з низькою
вовновою продуктивністю — 2,4 кг) до 23,26 (3 група з ви-
сокою — 3,6 кг). Показано корелятивний зв’язок між на-
стригом чистої вовни у вівцематок та їх молочністю. Так, із
підвищенням вовнової продуктивності коефіцієнт кореляції
зменшується до 0,001.
УДК 636.32/.38.034.082(477.85)
2017.2.262. ВІДТВОРЮВАЛЬНА ЗДАТНІСТЬ ТАМОЛОЧНА
ПРОДУКТИВНІСТЬ ВІВЦЕМАТОК БУКОВИНСЬКОГО ТИПУ
АСКАНІЙСЬКОЇ КАРАКУЛЬСЬКОЇ ПОРОДИ
/ Лесик О.Б.,
Похивка М.В. // Науковий вісник “Асканія-Нова”. — 2016. —
Вип. 9. — С. 65–73. — Бібліогр.: 5 назв.
Вівці аскан. каракульські (буков. тип), Буковина, відтво-
рювальна здатність овець, молочність овець, плодючість
овець, смушки, ягнята смушкових типів.
Дослідження проведено на поголів’ї овець асканійської ка-
ракульської породи буковинського типу (АКБт) в умовах пле-
мінних фермерських господарств Новоселицького р-ну Чер-
нівецької обл. (ФГ “Берестецький вівчарик”, ФГ “Вівчарик” —
956 гол.), де 73,5% — вівцематки (еліта — 34,1% та 1-го
класу — 39,6%). У стадах використовують баранів-плідників,
серед яких клас еліта — 85,7%. Наведено комплексну оцінку
відтворювальної здатності вівцематок (ВМ) та ягнят за живою
масою, смушковими і товарними якостями. Заплідненість
ВМ — 94,6–93,4%, плодючість — 140,0–136,2%, вихід ягнят
на 100 ВМ — 132–128 гол., збереженість молодняку — 98,8–
98,7%. Молодняк народжується живою масою 4–6,2 кг, в
основному плоского і ребристого смушкових типів — 62,3%,
середнього розміру завитків — 73,8%, класу еліта — 31,0%,
першого — 40,4, другого класу — 26,3%. На смушки заби-
вають
≈
70% ягнят (1 сорту — 67,3%). Ягнята народжуються
переважно з міцною конституцією, достатньо крупні, з корот-
ким блискучим волосом. Наявність плоского смушкового типу
(50,2%) і короткого волосу та тонкої міздри дає можливість
здійснювати забій ягнят на смушки в більш пізні строки (5–7
діб, згідно з інструкцією з бонітування каракульських ягнят —
1–3 доби). Науковці ДС для відтворення власного стада за-
лишають тварин плоского і жакетного смушкових типів. Пло-
ща смушків
≈
1850–2100 см
2
, довжина волосу — 7,5–10,5 мм.
Зроблено висновок, що ВМ мають високі показники відтво-
рювальної здатності та молочної продуктивності, а тварини
АКБт добре пристосовані до умов вологого клімату Буковини,
що свідчить про хорошу перспективу.
УДК 636.32/.38.035.082
2017.2.263. ПРОДУКТИВНІСТЬ І ЯКІСНІ ХАРАКТЕРИС-
ТИКИ ВОВНИ ЯРОК ТАВРІЙСЬКОГО ТИПУ РІЗНИХ ЛІНІЙ
/
Антонець О.Г. // Науковий вісник “Асканія-Нова”. — 2016. —
Вип. 9. — С. 17–24. — Бібліогр.: 8 назв.
Вівці аскан. тонкорунні (тавр. тип), вовна, штапель,
селекція овець, племінна цінність овець, жива маса овець,
лінії овець, племзавод “Асканійське”.
Дослідження проведено у ПЗ ДПДГ “Асканійське” Кахов-
ського р-ну Херсонської обл. (2006–2010 рр. та 2011–2015 рр.)
на ярках (549 голів та 936 відповідно) різних ліній: 224
(37 гол.), 227 (86), 369 (79), 375 (10), 0058 (112), 0517 (98),
1577 (73), 1444 (27), 374 (27), Е7470 (57) та інші (71 гол.). На-
ведено селекційні ознаки ярок (жива маса, довжина штапе-
лю, маса руна, вихід і настриг чистої вовни, діаметр волокон)
таврійського типу різних вікових груп. У 2006–2010 рр. варіа-
ція живої маси становила 53,2–56,3 кг, довжини штапелю —
12,5–14,3 см, настригу немитої вовни — 6,10–7,19 кг, настри-
гу чистої вовни — 3,47–4,12 кг, діаметра волокон — 20,5–
22,2 мкм. У 2011–2015 рр. ці показники відповідно були
такими: ж.м. — 47,2–55,5 кг, д.ш. — 11,3–12,3 см, н.н.в. —
5,96–6,72 кг, н.ч.в. — 3,39–3,84 кг, д.в. — 20,3–21,8 мкм.
У 2006–2010 рр. сортимент 80 і 70 якості мали 15 та 126
голів (3,3 та 27,8% відповідно), 64 якості — 254 гол. (56,1%),
60 і 58 якості — 57 і 1 гол. (12,6 і 0,2% відповідно). Завдяки
селекції у 2011–2015 рр. тонкі і середньотонкі сортименти
мають 51,0 і 38,6% ярок, з пониженою й огрубленою вов-
ною — 9,7% і 0,7% тварин. Зроблено висновок, що сучасні
ярки таврійського типу асканійської тонкорунної породи
племзаводу ДПДГ “Асканійське” за основними показниками
продуктивності — живою масою та настригом чистої вовни
значно переважають ровесниць тонкорунних порід на те-
ренах колишніх країн СНД. Подальша селекційна робота
зі стадом породи має продовжуватись у цьому ж напрямі з
одночасним поліпшуванням фізико-механічних характерис-
тик вовни з метою її типізації.
УДК 636.32/.38.082(477.72)
2017.2.264. ІННОВАЦІЙНА СИСТЕМА ПОГЛИБЛЕНОЇ
СИНТЕТИЧНОЇ СЕЛЕКЦІЇ ІНТЕНСИВНИХ ТИПІВ ОВЕЦЬ
ПЛЕМЗАВОДУ “АСКАНІЯ-НОВА” ДЛЯ ФОРМУВАННЯ В
УКРАЇНІ РИНКУ ПЛЕМІННОЇ ПРОДУКЦІЇ
/ Польська П.І.,
Калащук Г.П., Атановська-Маслюк О.Й. // Науковий вісник
“Асканія-Нова”. — 2016. — Вип. 9. — С. 91–101. — Бібліогр.:
2 назви.
Вівці інтенсивних типів, відтворювальна здатність
овець, годівля овець, експортний потенціал, племзавод
“Асканія-Нова”, ринок племінних овець, конкурентоздатні
вівці, селекція овець, підбір пар (вівці), вівці (аскан. кросбре-
ди і чорноголові).
Запропоновано використання інноваційної системи по-
глибленої селекції інтенсивних типів овець — асканійських
кросбредів та асканійських чорноголових у нечисельних за-
критих популяціях для формування експортного потенціалу
племінних ресурсів світового рівня. Визначено вплив рівня
годівлі на показники відтворювальної здатності вівцематок і
життєздатності ягнят (ДП “ДГ ІТСР “Асканія-Нова”). Наведено
динаміку основних селекційних ознак за несприятливих умов
годівлі баранів-плідників, баранів-річняків, вівцематок і ярок.
Представлено план індивідуального підбору вівцематок і
ярок інтенсивних типів у нечисельних закритих популяціях
для штучного осіменіння у племзаводі у 2015 р. Конкрети-
зуються показники успадковуваності основних селекційних
ознак у ярок інтенсивних типів. У висновках визначено, що
ТВАРИННИЦТВО. Вівчарство. Козівництво
УДК 636.32/.39