Упрощенная HTML-версия
61
№ 2 (72), 2017
2017.2.260.
Оцінено бугаїв-плідників жирномолочного типу української
червоної молочної породи (БП Жт УЧМП): Аргон 4250 (32
дочок), Граніт 8318 (16), Замок 6985 (21), Літній 21 (167),
Ранет 3800 (23), Рулет 2639 (63), Тибет 1630 (31). Встанов-
лено, що абсолютним поліпшувачем молочної продуктивності
корів є БП Літній 21. Вірогідна перевага дочок цього бугая
над ровесницями за надоєм — 325–755 кг, за вмістом жиру в
молоці — 0,13–0,35%, за виходом молочного жиру — 17,30–
41,00 кг. Сила впливу бугаїв на рівень молочної продук-
тивності корів-первісток становить від 20,7 до 29,5%, що
свідчить про наявність у популяції достатнього рівня спад-
кової мінливості для подальшого підвищення продуктивності
тварин Жт УЧМП за рахунок внутрішньопорідної селекції.
Наведено найефективніше поєднання бугаїв-плідників. По-
казано, що дочки бугая Аргон 4250 і матерів від Чібіса 5157
мали вищий надій на 524–993 кг та вихід молочного жиру —
на 22,5–36,8 кг, ніж у ровесниць.
УДК 636.22/.28.034.082:612.014:539.16(477)
2017.2.256. ПРИРОДНА РЕЗИСТЕНТНІСТЬ І ВІДТВОРЮ-
ВАЛЬНА ЗДАТНІСТЬ КОРІВ ЗА ДІЇ МАЛИХ ДОЗ РАДІАЦІЇ
/
Славов В.П., Плотко Т.С. // Вісник аграрної науки. — 2017. —
№ 4. — С. 28–33. — Бібліогр.: 10 назв.
ВРХ (укр. чорно-ряба мол.), корови радіоактивної зони,
іонізуюче випромінювання, резистентність корів, відтво-
рювальна здатність корів, радіація, Вінницька обл., Київ-
ська обл.
Дослідження проведено в ТОВ “Обрій” Іванківського р-ну
Київської обл. (2004–2007 рр.) на коровах української чор-
но-рябої молочної породи та нетелях цієї ж породи, яких
завезено із племрепродуктора СТОВ “Нива” Ямпільського
р-ну Вінницької обл. у 2004 р. Проаналізовано результати
радіологічних досліджень поверхневого забруднення тва-
рин, молока, підстилки, кормів, води та клініко-гінекологічні
показники. Визначено тривалість ендепенденс-, сервіс- і
міжотельного періодів, біохімічні та гематологічні показ-
ники крові. Встановлено, що у тварин, які були вирощені
та постійно утримувались у радіоактивній зоні і завезених
із “чистої” зони, із часом кількість еритроцитів крові змен-
шується (темпи зменшення у завезених вищі). Показники
лейкоцитарної формули крові у тварин із забрудненої зони
були в межах норми, але зміщені до мінімальних. Тварини,
завезені дорослими в зону радіоактивного забруднення, є
більш стресостійкими порівняно з місцевими особинами,
але з роками ця різниця майже зникає. Корови, вирощені в
забрудненій зоні, частіше та довше хворіли на різні форми
ендометритів і маститів. Тому відсоток вибуття зі стада у них
був вищий і становив 15% на 2-й рік та 35% — на 4-й проти
5 та 10% у групі завезених.
УДК 636.22/.28.082.034.13.232:004(477)
2017.2.257. КАТАЛОГ БУГАЇВ МОЛОЧНИХ І МОЛОЧНО-
М’ЯСНИХ ПОРІД ДЛЯ ВІДТВОРЕННЯ МАТОЧНОГО ПОГО-
ЛІВ’Я У 2017 РОЦІ
/ Гладій М.В., ПолупанЮ.П., Басовський Д.М.,
Романова О.В., Ментю І.Л., Бірюкова О.Д., Прийма С.В., Рез-
нікова Ю.М., Подоба Б.Є.; за ред. Бащенка М.І. — К., 2017. —
228 с. Шифр 548798.
Бугаї (молоч. і молоч.-м’ясні), каталог бугаїв, відтворення
ВРХ, племінні ресурси ВРХ, інформаційна база (бугаї).
До каталогу включено 1140 бугаїв-плідників з визначною
високою племінною цінністю за породами: айрширська — 9,
англерська — 27, бура карпатська — 28, білоголова укра-
їнська — 11, голштнська — 684, джерсейська — 26, монбе-
льярдська — 3, симентальська — 71, українська чорно-ряба
молочна — 100, українська червоно-ряба молочна — 70,
українська червона молочна — 56, червона датська — 3,
червона степова — 16, лебединська — 14, швіцька — 22.
За системою управління молочним скотарством “Орсек-СЦ”
методом РПЦ оцінено та записано до каталогу 435 бугаїв,
у т. ч. за потомством — 258, за походженням — 177.
УДК 636.22/.28.082.12.13:636.061
2017.2.258. НАСЛІДКИ МІКРОЕВОЛЮЦІЙНИХ ПРОЦЕ-
СІВ У ПОПУЛЯЦІЇ СІРОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПОРОДИ ВЕЛИКОЇ
РОГАТОЇ ХУДОБИ
/ Іовенко В.М., Вдовиченко Ю.В, Рукав-
нікова Г.І., Фурса Н.М. // Науковий вісник “Асканія-Нова”. —
2016. — Вип. 9. — С. 137–146. — Бібліогр.: 3 назви.
ВРХ сіра українська, екстер’єр ВРХ, мінливість породи
ВРХ, генофонд ВРХ.
Представлено порівняльний аналіз параметрів будови тіла
сірої української худоби (СУ) в різні часові періоди з інтер-
валом у 90 років, а також результатів моніторингу генетичної
інформації за останні 30 років племінного стада — ДП “ДГ
“Асканія-Нова”. Відзначено, що в процесі мікроеволюції під
впливом факторів природного та штучного відборів відбулося
зменшення промірів тіла тварин СУ і живої маси племінних
корів. Тварини стали нижчими і вужчими у тазо-грудному від-
ділі та дещо видовженими. За частотою прояву антигенних
факторів та алелів В-системи груп крові відбулися флуктуючі
зміни в генетичній структурі стада. Зроблено висновок, що
розведення СУ ВРХ в умовах закритої популяції поступово
змінює екстер’єрний профіль особин стада та спричиняє
зростання рівня гомозиготності, що звужує генетичну мінли-
вість унікального генофонду локальної породи ВРХ.
УДК 636.293.2.082.21(477)
2017.2.259. ГЕНЕТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА УКРАЇН-
СЬКОЇ МІКРОПОПУЛЯЦІЇ РІЧКОВИХ БУЙВОЛІВ (
RIVER
BUFFALO
) ЗА ЕРИТРОЦИТАРНИМИ АНТИГЕНАМИ
/ Гу-
зяєв Ю.В., Вінничук Д.Т. // Науковий вісник “Асканія-Но-
ва”. — 2016. — Вип. 9. — С. 123–129. — Бібліогр.: 8 назв.
Буйволи річкові, ТОВ “Голосієво”, генофонд буйволів в
Україні, Київська обл.
Нині у світі нараховується 182 млн голів буйволів (Б.),
основна їх кількість — у країнах Азії (96,99%). Розділяють
Б. на два підвиди: річковий Б. (РБ) та болотяний Б. (ББ).
В Україні розводять РБ. Проведено імуногенетичне тесту-
вання поголів’я РБ у госп-ві ТОВ “Голосієво” Київської обл.
Для виявлення еритроцитарних антигенів (ЕА) використано
39 реагентів 7 генетичних систем. За спектром ЕА у стаді
виявлено 14 ЕА в системах А, В і С (табл.). Найвищу часто-
ту виявлено: Y, A’, Q’, C і X
2
(понад 0,9); досить високу — І’
(0,774) та невисоку частоту у РБ становлять антигени Е’
(0,129), J’ (0,096), O’ (0,064) і Р (0,060). Наведено показники
частоти алелів за системою ЕАВ у РБ племферми ТОВ “Го-
лосієво”. В алелофонді виявлено 7 алелів системи В груп
крові. У тварин визначено найвищу частоту алеля YA’І’Q’ —
0,464. Коефіцієнт гомозиготності становить 0,290, що свід-
чить про середню консолідованість стада, яка в основному
зумовлена підвищеною чисельністю носіїв алеля О (Q’).
636.32/.39 Вівчарство. Козівництво
Науковий референт — КАРГІНА О.В.
Науковий консультант — член-кореспондент НААН ЖУКОРСЬКИЙ О.М.
УДК 636.32/.38.03.082.2(477)
2017.2.260. АНАЛІЗ СУЧАСНОГО РЕСУРСНОГО ПОТЕН-
ЦІАЛУ ПЛЕМІННОГО ВІВЧАРСТВА УКРАЇНИ
/ Жарук Л.В. //
Науковий вісник “Асканія-Нова”. — 2016. — Вип. 9. —
С. 48–57. — Бібліогр.: 2 назви.
Вівці племінні, ринок племінних овець, вівці м’ясо-вовнові,
породи овець.
Аналіз результатів вивчення ситуації на ринку племінної
продукції вівчарства (ППВ) за період від 1975 до 2014 р. за-
свідчив, що збільшення поголів’я в 70-х роках ХХ ст. до 9 млн
підвищило попит на ППВ, зростання цін і конкуренції серед
селекціонерів, з виведення вітчизняних високопродуктивних
порід овець та внутрішньопорідних типів. Обсяг реалізації
племінних овець у цей період становив 403 тис. гол. Неспри-
УДК 636.32/.39
ТВАРИННИЦТВО. Вівчарство. Козівництво