Упрощенная HTML-версия
63
№ 2 (72), 2017
2017.2.269.
одержано цінні конкурентоздатні інтенсивні типи овець, яким
притаманна висока стресостійкість, адаптивна і реабіліта-
ційна здатність при видатній статевій скороспілості і про-
дуктивному довголітті. У 2015 р. племзавод “Асканія-Нова”
реалізував 656 гол. таких тварин суб’єктам племінної справи і
підприємствам різних форм власності Херсонської, Одеської,
Миколаївської, Запорізької, Чернівецької, Вінницької, Пол-
тавської, Дніпропетровської, Кіровоградської, Житомирської,
Закарпатської і Хмельницької областей.
УДК 636.32/.38.082.13.084.412:612.015
2017.2.265. ПРОДУКТИВНІСТЬ ТА ОБМІН РЕЧОВИН У
ЯРОК ЗА РІЗНИХ РІВНІВ НЕЗАМІННИХ АМІНОКИСЛОТ ТА
БІОГЕННИХ МІНЕРАЛІВ У РАЦІОНІ
/ Свістула М.М., Єф-
ремов Д.В., Горб С.В. // Науковий вісник “Асканія-Нова”. —
2016. — Вип. 9. — С. 102–110. — Бібліогр.: 8 назв.
Вівці аскан. тонкорунні (тавр. тип), обмін речовин у ярок,
раціони ремонтних ярок, ярки, годівля ярок, норми повно-
цінної годівлі овець, амінокислоти незамінні, мінеральні
елементи.
Науково обґрунтовано, що норми незамінних амінокислот
(лізину і метіоніну із цистіном) та мінеральних елементів (сір-
ки, цинку, кобальту, йоду) для ремонтних ярок таврійського
типу асканійської тонкорунної (АТ) породи доцільно підви-
щити на 20% порівняно з існуючими. Це сприяє збільшенню
на 16% (до 149 г) інтенсивності росту тварин, поліпшенню
на 6,5% настригу вовни у натуральному волокні (до 6,6 кг)
та покращанню на 15% конверсії корму у продукцію вівчар-
ства. Наведено результати досліджень на ремонтних ярках
таврійського типу АТ породи в умовах вівцеферми ДП “ДГ
ІТСР “Асканія-Нова” (раціони кормів, перебіг процесів мета-
болізму, біохімічні показники крові, динаміка живої маси,
настриг вовни).
УДК 636.32/.38.082.2
2017.2.266. ВИЗНАЧЕННЯ КОЕФІЦІЄНТІВ ЗНАЧУЩОСТІ
ОЗНАК ПРИ КОМПЛЕКСНІЙ ОЦІНЦІ ПЛЕМІННОЇ ЦІННОСТІ
ОВЕЦЬ
/ Горлов О.І., Івіна К.А., Мокєєв І.О., Чічаєва О.П. //
Науковий вісник “Асканія-Нова”. — 2016. — Вип. 9. — С. 25–
32. — Бібліогр.: 6 назв.
Вівці аскан. тонкорунні (тавр. тип), племінна цінність
овець, селекційна оцінка овець, модель BLUP, індекси оцінки
тварин, алгоритм визначення коефіцієнтів.
Дослідження проведено на ярках таврійського типу аска-
нійської тонкорунної породи (60 гол.) ДГ “Асканія-Нова”. Із
застосуванням моделей BLUP різного ступеня складності
проведено оцінку селекційних ознак об’єднаних для ви-
значення племінної цінності тварин в єдиний комплексний
селекційний індекс за допомогою коефіцієнтів значущості
(вагові коефіцієнти). Пропонується визначити коефіцієнти
значущості як добуток множинної детермінації лінійної моделі
залежності ознак нащадків від ознак предків на коефіцієнт
варіації тварин. У результаті розрахунків за запропонова-
ним алгоритмом одержано ранжовану низку комплексних
індексів тварин, що суттєво відрізняються один від одного.
Коефіцієнти кореляції комплексного індексу засвідчують
достатньо тісний зв’язок із селекційними ознаками і мають
наступні значення: 0,8584 — за настригом чистої вовни;
0,4467 — за довжиною вовни; 0,5593 — за масою тварини.
Зроблено висновок, що запропонований алгоритм визна-
чення коефіцієнтів значущості ознак при комплексній оцінці
племінної цінності тварин обґрунтований теоретично, має
достатньо тісний зв’язок із селекційними ознаками та без
труднощів у реалізації може застосовуватись у селекційній
роботі.
УДК 636.32/.38.082.232.453.52
2017.2.267. КОРЕКЦІЯ СПЕРМОПРОДУКТИВНОСТІ БА-
РАНІВ-ПЛІДНИКІВ ГОРМОНАЛЬНИМИ ПРЕПАРАТАМИ
/
Шаран М.М., Гримак Х.М. // Науковий вісник Львівського на-
ціонального університету ветеринарної медицини та біотех-
нологій ім. С.З. Ґжицького. — Л., 2016. — Т. 18, № 2(67). —
С. 269–273. — (Сер. С.-г. науки). — Бібліогр.: 58 назв. Шифр
548378.
Вівчарство, барани-плідники, гормональні препарати,
фітоестрогени, спермопродуктивність, стимулятори
статевої системи, відтворювальна здатність баранів.
Констатується, що сезонні екологічні фактори можуть
значно впливати на статеву активність баранів-плідників
(БП) та кількісні і якісні показники їх сперми. Ця залежність
чіткіше проявляється в умовах пасовищного утримання,
тобто при безпосередньому і тривалому контакті організму
тварини із природним чинником зовнішнього середовища.
Наведено результати наукових досліджень щодо основних
методів стимуляції статевої активності БП у парувальний
і непарувальний періоди. Висвітлено вплив застосування
гормональних препаратів, фітоестрогенів на відтворюваль-
ну функцію самців. Зазначено, що біоактивні стимулятори
з рослин використовують і для поліпшення якості сперми
при її кріоконсервуванні. Так, фітогормон гіберелін А підви-
щує рухливість і життєздатність сперміїв як у нативній, так
і деконсервованій спермі. Проте зауважується, що низкою
досліджень доведено і негативний вплив фітогормонів на
статеву функцію самців.
УДК 636.32/.38.082:001(477)
2017.2.268. СТАН ТА НАУКОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГАЛУЗІ
ВІВЧАРСТВА В УКРАЇНІ
/ Вдовиченко Ю.В., Іовенко В.М.,
Жарук П.Г., Кудрик Н.А., Жарук Л.В. // Науковий вісник “Ас-
канія-Нова”. — 2016. — Вип. 9. — С. 3–16. — Бібліогр.:
3 назви.
Вівчарство в Україні та світі, ягнятина, баранина, науко-
ві розробки (вівчарство), державна і фінансова підтримка,
племінна справа у вівчарстві, вівцеферми.
За останні 25 років в Україні чисельність овець (ЧО) змен-
шилась у 10 разів і становить 743,9 тис. гол. У с.-г. підпри-
ємствах поголів’я залишилось лише 190,2 тис. гол. (25,6%),
решта — в домашніх господарствах (табл.). Зокрема в 11
регіонах ЧО не перевищує 10 тис. гол. Наведено дані щодо
ЧО у провідних країнах світу (2012–2014 рр.). Найбільші об-
сяги виробництва та ЧО в Азії — 559 млн гол. На 100 жителів
в Україні припадає лише 2 вівці, натомість у Новій Зеландії та
Австралії — 698 та 303 гол. відповідно. На сьогодні експорт
продукції вівчарства у зарубіжних країнах оцінюється мільяр-
дами доларів, найліквіднішою є ягнятина і баранина. Визначе-
но найактуальніші вимоги та заходи щодо селекційно-техно-
логічного й організаційного забезпечення створення в Україні
м’ясного вівчарства. Наголошується на необхідності опера-
тивного створення в Україні великих промислових комплексів
з вівчарства. Представлено низку науково-методичних розро-
бок Національного наукового селекційно-генетичного центру
з вівчарства (Інститут тваринництва степ. р-нів ім. М.Ф. Іва-
нова “Асканія-Нова”) для термінового покращання стану в
Україні. Зауважується, що подальший розвиток вітчизняного
вівчарства також залежить і від створення умов для про-
мислового виробництва ягнятини і молодої баранини, будів-
ництва сучасних вівцеферм та відгодівельних майданчиків,
створення власних репродукторів для розмноження й акліма-
тизації імпортних генотипів овець. Підкреслюється нагальна
потреба у державній підтримці наукового потенціалу галузі,
сприянні інвестуванню та розвитку племінного вівчарства,
виробництву експортоорієнтованої продукції.
УДК 636.32/.38.085.12
2017.2.269. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОВНОЦІННОГО МІНЕ-
РАЛЬНОГО ЖИВЛЕННЯ МОЛОДНЯКУ ОВЕЦЬ НА ВІД-
ГОДІВЛІ АСКАНІЙСЬКОЇ М’ЯСО-ВОВНОВОЇ ПОРОДИ
/
Єфремов Д.В., Свістула М.М., Горб С.В. // Науковий вісник
“Асканія-Нова”. — 2016. — Вип. 9. — С. 39–47. — Бібліогр.:
8 назв.
Вівці асканійські м’ясо-вовнові, баранці на відгодівлі, ра-
ціони баранців, мінеральне живлення овець, нормована
годівля овець.
З огляду на зміни хімічного складу ґрунтів і кормів у сте-
повій зоні України та підвищення потреб овець в елементах
живлення, акцентується на доцільності розробок досконалих
норм у раціонах, а саме корекції вмісту біогенних мінераль-
них речовин для молодняку на відгодівлі овець асканійської
м’ясо-вовнової породи. Науковими дослідженнями доведено
необхідність підвищення у сухій речовині раціону концентра-
ції сірки, цинку, кобальту та йоду на 25% порівняно з діючими
нормами ВІТ (2003 р.). Це сприяє забезпеченню високої
інтенсивності росту баранців — на рівні 234 г/гол./добу при
витратах корму на одиницю приросту у межах 5,3–5,4 к. од.,
УДК 636.32/.39
ТВАРИННИЦТВО. Вівчарство. Козівництво