Стр. 51 - buleten-2017-2.indd

Упрощенная HTML-версия

51
№ 2 (72), 2017
2017.2.217.
РОСЛИННИЦТВО. Садівництво. Плодівництво
УДК 634.1/.8
для виноградної шкілки (ВШ) полив здійснюють найчастіше
по рівчаках і дощуванням, хоча ці способи мають свої недо-
ліки. Описано дощувальний режим зрошення, який дає змогу
одержувати стандартні кореневласні саджанці із середньою
довжиною приросту — 82 см, довжиною визрілої частини —
37 см і 10 п’ятковими коренями (вихід 67%). Найбажанішим
для ВШ вважається КЗ, за якого вологість ґрунту може бути
диференційованою. У період укорінення щеп її підтримують
на рівні 90% НВ, потім до кінця періоду вегетації — 80% НВ.
Зауважується, що терміни поливу необхідно призначати
відповідно аналізу вологості ґрунту. Наведено показники
щодо визначення поливної норми залежно від об’ємної маси
ґрунту, найменшої вологоємкості і вологості ґрунту перед по-
ливом у шарі ґрунту глибиною 80 см, м
3
/га. Конкретизуються
методики і формули щодо розрахунків поливної норми, гли-
бини зволоження і термінів поливу виноградної шкілки.
УДК 634.8:632.3:602
2017.2.214. ОПТИМІЗАЦІЯ БІОТЕХНОЛОГІЇ ОТРИМАННЯ
ВИХІДНОГО МАТЕРІАЛУ ВИНОГРАДУ, ВІЛЬНОГО ВІД ВІ-
РУСУ СКРУЧУВАННЯ ЛИСТЯ ВИНОГРАДУ
/ Мулюкіна Н.А.,
Зеленянська Н.М., Іванова-Ханіна Л.В., Карастан О.М., Ло-
сєва Д.Ю. // Виноградарство і виноробство: міжвід. темат.
наук. зб. — О., 2016. — Вип. 53. — С. 151–154. — Бібліогр.:
8 назв. Шифр 06 548973.
Виноград, вірус скручування листя, мікросателітні мар-
кери винограду, саджанці винограду, культура меристеми,
біотехнологія у виноградарстві.
Висвітлено оптимізовані прийоми (ННЦ “Ін-т виноградар-
ства і виноробства ім. В.Є. Таїрова”) для одержання ви-
хідного матеріалу сортів і клонів винограду, вільного від
3-го серотипу вірусу скручування листя винограду (ВСЛВ 3).
Для визначення відсутності негативного впливу прийомів
оздоровлення на генетичну стабільність сорту Каберне Со-
віньйон, застосовано ідентифікацію за допомогою мікросате-
літних маркерів (локуси: VVS2, VVMD7, VVMD27, VRZAG62,
VRZAG79, VVMD28, VVMD32). За результатами досліджень
зроблено висновок, що оптимізований за співвідношенням
“розмір меристеми / концентрація рибавірину” метод куль-
тури меристем (КМ) у сполученні із хемотерапією рибавіри-
ном (ХР) показав високий рівень видалення ВСЛВ-3 — 75%
здорових рослин проти 63% порівняно із КМ без ХР. Мікро-
сателітний аналіз рослин після проходження КМ та КМ із ХР
засвідчив ідентичність характеристик за 7 МС-локусами, що
означає генетичну стабільність генотипів після процедур
оздоровлення та їх ідентичність із вихідним сортом виногра-
ду Каберне Совіньйон. Показано можливість використання
скринінгу в культурі
in vitro
на оптимізованих провокаційних
середовищах із 35% сорбітолом на наявність/відсутність
симптомів скручування листя винограду Каберне Совіньйон
як методу попередньої оцінки для зменшення вибірки тесту-
вання методом ІФА.
УДК 634.85:678.746.47:547.972.3
2017.2.215. ОЦІНКА ПОЛІФЕНОЛЬНОГО КОМПЛЕКСУ
СОРТІВ ВИНОГРАДУ СЕЛЕКЦІЇ ННЦ “ІВІВ ІМ. В.Є. ТАЇРО-
ВА”
/ Власов В.В., Ковальова І.А., Мулюкіна Н.А., Тарасо-
ва В.В., Левицький А.П. // Виноградарство і виноробство:
міжвід. темат. наук. зб. — О., 2016. — Вип. 53. — С. 57–62. —
Бібліогр.: 6 назв. Шифр 06 548973.
Виноград технічних сортів, біофлавоноїди, поліфеноли,
флавоноли, сусло, виноматеріали, харчова промисловість,
лікарські препарати, вітамін Р.
Проаналізовано фенольні речовини у суслі та виноматеріа-
ли 9 червоних (ЧВ) та 14 білих (БВ) технічних сортів виногра-
ду селекції ННЦ “ІВіВ ім. В.Є. Таїрова”. Серед ЧВ найвищим
умістом поліфенолів (П.) у суслі і виноматеріалі характе-
ризуються сорти Одеський чорний — 2290 мг/дм
3
та клон
Мерло VCR-1 — 851,1 мг/дм
3
, серед БВ — Сухолиманський
білий — 256,8 та клон Тельти курок-7131 — 565,6 мг/дм
3
.
Листя технічних сортів винограду відрізняється за вмістом П.
та перевищує відповідні показники сусла і виноматеріалів у
десятки та сотні разів. Загальний уміст П. у листі (висушено-
му та подрібненому) становить 23,01–62,69 г/кг; у бік їх змен-
шення сорти розташовані у порядку: Ароматний (62,69 г/кг) >
Рубін таїровський (42,09) > Сухолиманський білий (38,04) >
Одеський чорний (37,23 г/кг). Серед поліфенольних речовин
у листі винограду переважають флавоноли (61–83%), фе-
нольні кислоти становлять 8–17%, окрім Одеського чорного,
у складі листя якого на 2-му місці — катехін-подібні П. —
16,9%. Отже, листя винограду — багате джерело поліфе-
нольних сполук, в основному біофлавоноїдів, представлених
кверцетин-подібними речовинами, які мають властивості ві-
таміну Р (ангіопротектори). Із досліджених сортів винограду
сорт Одеський чорний в осінньому листі містить найбільше
поліфенолів, ніж інші сорти і може бути джерелом Р-вітамін-
них речовин у виробництві продуктів харчової промисловості
та фармакологічних препаратів.
УДК 634:582.688.4
2017.2.216. АКТИНИДИЯ — ДЕЛИКАТЕСНАЯ ЯГОДА В
НАШЕМ САДУ
/ Хронов Н.В. // Овощи и фрукты. — 2017. —
№ 1. — С. 44–48.
Актинідія, сорти актинідії.
Представлено зимостійкі сорти актинідії селекціонера
Елли Колбасіної та її колег: середньоранні — Елла і Пам’яті
Колбасіної (маса плодів — 5,7 і 9,5 г відповідно, вміст віта-
міну С — понад 1500 мг%); раннього достигання — Надєжда
(3,0 г, 1200 мг%) та Услада (4,0 г, 1900 мг%); середньопіз-
ній — Чемпіон (...2800 мг%). Найпоширеніший вид — актині-
дія коломикта (регіони Росії) є найзимостійкішим (до – 43°С).
Рідше зустрічається вид полігама. Описано особливості роз-
множення і вирощування, враховуючи що актинідія — дво-
домна рослина. Найбільш поширений спосіб розмноження —
зелене живцювання. Вкорінюють живці в парниках або плів-
кових теплицях, найоптимальніша t — 24–28°С, вологість —
95%. Важливо висаджувати на ділянку ранньої весни до по-
чатку вегетації, 2–3 м між кущами (чоловічі і жіночі), обов’яз-
кові шпалера та дренаж на щільних ґрунтах, а також мульча
та удобрення залежно від поживності ґрунту і притінення
молодих рослин. Надземну частину після садіння рекомен-
дується вкорочувати до висоти 10–12 см, залишаючи на
кожному пагоні по 5–6 бруньок. З віком рослини підживлюють
внесенням аміачної селітри весною та компостом восени,
або 3–4 кг/м
2
добре перепрівшим перегноєм. На зиму рос-
лини краще вкривати, а починаючи з 5-річного віку проводити
щорічну обрізку хворих і старих пагонів, зламаних, або тих,
що ростуть усередину крони. Обрізку важливо здійснювати
посеред літа або ж пізньої осені, а не в кінці зими.
УДК 634:582.973:631.527
2017.2.217. ОСОБЛИВОСТІ ВИРОЩУВАННЯ САДИВНО-
ГО МАТЕРІАЛУ ЖИМОЛОСТІ ЇСТІВНОЇ (
LONICERA EDULIS
TURCZ.)
/ Поліщук В.В., Балабак А.Ф., Варлащенко Л.Г. // Віс-
ник Уманського національного університету садівництва. —
2016. — № 1. — С. 56–60. — Бібліогр.: 8 назв.
Жимолость їстівна, сорти жимолості, укорінювання
жимолості, живцювання жимолості, стимулятори росту
рослин, ростові речовини (КАНО), регенераційна здатність
живців.
Об’єктом досліджень були інтродуковані сорти жимолості
їстівної (ЖЇ): Богдана, Дончанка, Голубе веретено, Медве-
диця, Синя птиця, Скіфська, Степова, Томічка, Українка і
Фіалка. Встановлено можливість розмноження ЖЇ методом
стеблового живцювання. За показниками зеленого живцюван-
ня її віднесено до середньовкорінюваних рослин. В умовах
туманоутворювальної установки в контрольному варіанті (без
обробки ростовими речовинами) майже у всіх сортів період
коренеутворення становив 20–25 діб. Такі живці утворювали,
переважно в базальній частині, калюс або первинні анато-
мічні корені, тому взимку вони ослаблені і часто гинули. По-
казано ефективність застосування фізіолого активних речо-
вин — КАНО та
β
-ІМК — препаратів розчину калійної солі та
індолилмасляної кислоти в різних концентраціях (5–35 мг/л)
для обробки ЖЇ (живцювання у 1-й декаді червня 2015 р.).
Так, у фазі інтенсивного росту в довжину масові калюсові
утворення з’являлися через 5–8 діб після висаджування жив-
ців на вкорінювання за оптимальної концентрації КАНО —
5–10 мг/л. Ефективність регуляторів росту залежала від
строків живцювання. Кращі результати щодо вкорінення
були у живців ЖЇ таких сортів: Богдана (52,3%), Медведиця
(73,1%) та Фіалка (54,7%). Водночас слабше вкорінювання
мали сорти: Степова (49,8%), Голубе веретено (40,1%), Синя
птиця (34,9%) і Томічка (30,6%). Величина приросту надзем-