Упрощенная HTML-версия
50
“АПК УКРАЇНИ”. Реферативний журнал
2017.2.209.
рення та формування крони. Наведено показники сортів із
раннім дозріванням плодів: Рита, Хельга, Дилема, Марта,
Казка, Ерлайс, а також несумісності з підщепами сортів: Сам,
Гедельфінська, Бурлат, Амбруне, Б’янка, Ван, Техловіцька,
Хайдегер, Ріван, Кордія, Каресова, Наполеон, Червона Бітне-
ра, Самміт, Стела, Пізня Шнайдера. Визначено, що найсмач-
ніші плоди спостерігаються на деревах черешні, щеплених
на GiSelA-5, PHLA та Tabel Edabriz. Метою новітньої селекції
черешні є створення сортів, яким будуть властиві: якість
плодів (діаметр не менше 30 мм, 11–12 г, вміст цукру вище
16%, уміст кислоти — 0,5–0,6%, висока пружність м’якуша),
товарний вигляд та підвищення врожайності завдяки запро-
вадженню самоплідних сортів. Виділено сорти малосхильні до
розтріскування плодів: Каресова, Каріна, Сам, Вера, Райнер,
Мертон Прем’єр, Пола, Сильвія, Ульстер, Ванда, Кордія,
Регіна. Плоди з дерев на підщепах Damil та Weiroot 13 роз-
тріскуються сильніше, ніж щеплених на підщепі Colt. Охарак-
теризовано несумісні комбінації між сортами і підщепами.
УДК 634.54:631.527
2017.2.209. БІОЛОГІЧНА ЦІННІСТЬ БІЛКА ФУНДУКА ЗА-
ЛЕЖНО ВІД СОРТУ
/ Балабак О.А., Любич В.В. // Вісник Уман-
ського національного університету садівництва. — 2016. —
№ 1. — С. 52–55. — Бібліогр.: 9 назв.
Фундук, білок фундука, амінокислоти, горіхи, лейцин,
валін, фенілаланін, метіонін.
Проаналізовано вміст білка, амінокислот у горіха фундука
залежно від сорту (Степовий, Веселобоковенський, Дохід-
ний, Дар Павленка, Лосівський урожайний, Давидівський,
Україна-50, Трапезунд, Долинський, Морозівський). Виділено
сорти з високим умістом білка — Морозівський, Долинський,
Давидівський та Лосівський урожайний. Біологічна цінність
білка фундука низька. Так, у всіх досліджених сортів горіхи
мали 5–7 лімітуючих амінокислот (табл.). Найнижчий амі-
нокислотний скор за вмістом триптофану — 5–12%. Серед
досліджених сортів горіхи фундука Долинського, України-50
і Трапезунда мають оптимальний амінокислотний скор за
3 амінокислотами. Найбільший уміст незамінних амінокислот
у горіхах сортів Морозівський (47,5 г/кг), Україна-50, Трапе-
зунд (46,3) та Долинський (45,2 г/кг).
УДК 634.631.95:632.95:631.427.2
2017.2.210. СТІЙКІСТЬ ТА ДЕСТРУКТИВНА АКТИВНІСТЬ
МІКРОБІОТИ ПЛОДОВОГО САДУ ДО СУЧАСНИХ ПЕСТИ-
ЦИДІВ
/ Копча Н.М. // Агроекологічний журнал. — 2017. —
№ 1. — С. 101–106. — Бібліогр.: 15 назв.
Сади плодові, пестициди у садах, мікробні ценози, ґрунти
садів, екологія садів, біоремедіація ґрунтів.
Досліджено рівень стійкості та деструктивної активності
епіфітної, ризосферної та ґрунтової мікробіоти плодового
саду щодо ципродинілу, лямбда-цигалотрину, дифенокона-
золу, ізопропіламінної солі гліфосату, які містяться у фунгі-
цидах (Хорус 75WC, Скор, 250 ЕС), інсектицидах, акарицидах
(Карате Зеон, 050CS) та гербіцидах (Раундап). Встановлено,
що епіфітні бактерії найстійкіші до дії ципродинілу (Хорус) та
лямбда-цигалотрину (Карате) — частка стійких ізолятів стано-
вила 90,5 та 88,7% відповідно. При цьому до дифеноконазолу
(Скор) — 58,4, до ізопропіламінної солі гліфосату (Раундап) —
55,6% стійких ізолятів. Щодо ризосферних і ґрунтових бак-
терій, то вони виявили наступну стійкість: до ципродинілу —
84,3 і 75,0% та лямбда-цигалотрину — 87,5 і 73,4% відпо-
відно. До дії дифеноконазолу ці бактерії були чутливішими,
їх стійкість становила 50,0 і 48,4%, до ізопропіламінної солі
гліфосату — 64,1 і 59,4% відповідно. Визначено, що серед
мікробіоти плодового саду частка бактерій, здатних розкла-
дати лямбда-цилотрин, дифеноконазол, ізопропіламінну соль
гліфосату, становить 12,5–54,0%, тобто є високою. Зокрема
деструкторами пестицидів є 16,9–54,0% епіфітних бактерій,
14,1–31,3 — ризосферних та 12,5–20,3% ґрунтових.
УДК 634.738:631.81
2017.2.211. ПИТАНИЕ ГОЛУБИКИ ВЫСОКОРОСЛОЙ:
СОВЕТЫ ПРАКТИКОВ
/ Вагин О., Донченко П. // Овощи и
фрукты. — 2017. — № 5. — С. 83–85.
Лохина, буяхи, добрива для лохини.
Лохина (буяхи) високоросла не потребує багатих на міне-
ральні речовини органічних ґрунтів. Проте досвід засвідчує,
що приріст урожаю можна одержувати до 30% завдяки 4-разо-
вому щотижневому позакореневому підживленню баковою су-
мішшю препаратів “Rival”, “Хелатин”, “Клубника” і “Плантатор
20:20:20” у період активного росту куща. Високорослі сорти
за такої технології дали прирости до 40 см, а низькорослі —
до 15 см, причому це були 7-річні рослини. За прогрівання
ґрунту до 11°С рекомендується вносити Rost-концентрат.
Коли наступає період масового цвітіння і вегетативний ріст
сповільнюється, система підживлень потребує корекції. При
цьому застосування “Хелатин Монобору” підвищує зав’язь
плодів (позакореневе підживлення можна суміщати з під-
кореневим). У кінці плодоношення для кращого засвоєння
елементів живлення і перезимівлі рослин підживлюють фос-
форно-калійними добривами “Плантатор 0:25:50” у суміші з
препаратом “Rival”. Зауважується, що лохина сприймає азот
виключно в амонійній формі, а тому частіше використовують
сульфат амонію. Недостатність азотного фону знизить закла-
дання плодових бруньок та врожай на наступний рік, уповіль-
нить розвиток приросту, зумовить підмерзання через недозрі-
лість деревини. Зазначено, що азотні добрива на лохині за-
стосовують тільки до початку літа. Найбільшу потребу в них
лохина відчуває у стартовий період вегетації. Доцільно су-
міщати підкореневе підживлення карбамідом з листковим —
комплексним, зокрема “Плантатором 30:10:10” у період
активного росту пагонів. До кінця 1-ї половини вегетації
застосовують “Плантатор 20:20:20”, а у 2-й — “Плантатор
10:54:10”. Для лохини важлива також вчасна обрізка.
УДК 634.75:632.937:631.582
2017.2.212. ФІТОСАНІТАРИ ДЛЯ ПОЛУНИЦЬ
/ Михно М. //
Плантатор. — 2017. — № 5. — С. 118–119.
Полуниця, фітосанітари полуниць, чорнобривці, гірчиця
біла, редька олійна, овес, гречка, цибуля, сидерати.
Для обмеження популяції нематод на плантаціях полу-
ниць фітосанітарним методом, рекомендується у сівозміні
застосовувати чорнобривці (Ч.) розлогі (
Tagetes patula
). Ця
рослина завдяки кореневим виділенням стимулює вихід
личинок із яєць нематод, які швидко гинуть, не набувши
здатності до розмноження. Розлогі Ч. виробляють речовину
альфа-тертієніл, що має потужну нематоцидну і фунгіцидну
активність. Корені Ч. прямостоячих (
T. erecta
) виробляють
її у такій кількості, яка може пригнічувати розвиток деяких
чутливих рослин у наступних циклах сівозміни. У коренях Ч.
виявлено природний інсектицид контактної дії — піретрин,
який зазвичай одержують із квітів далматської ромашки.
Ця речовина має сильний вплив на нервову систему комах.
Отже, вирощування Ч. у сівозміні впродовж 3–4 місяців змен-
шує кількість нематод у ґрунті на 80%. Також Ч. застосовують
як сидерати. Норма висіву насіння — 3 кг/га; добрива —
150 азоту, 225 калію, 22 фосфору, 39 кальцію та 16 кг/га
магнію. Описано застосування інших фітосанітарних рос-
лин у сівозміні полуниць: білої гірчиці, редьки олійної, вівса,
гречки і цибулі та механізм їх нематоцидної дії. Вирощування
цих рослин буде ефективним у разі невеликої чисельності
шкідників. Проте, якщо ділянка надто занедбана, варто ком-
бінувати хімічний і біологічний захист.
УДК 634.8.03:631.674
2017.2.213. ПОЛИВ У ВИНОГРАДНІЙ ШКІЛЦІ
/ Зеленян-
ська Н. // Садівництво по-українськи. — 2017. — № 3. —
С. 72–75.
Виноградна шкілка, полив винограду, саджанці винограду,
зрошення винограду, норма поливна (виноград).
Констатується, що зрошення є найефективнішим агротех-
нічним прийомом для виходу високоякісного садивного ма-
теріалу винограду. Висвітлено способи зрошення шкілки ви-
нограду (ННЦ “Ін-т виноградарства і виноробства ім. В.Є. Таї-
рова”): поверхневе (ПЗ), внутрішньоґрунтове (ВҐЗ), дощу-
вання (ДЗ) і краплинне (КЗ). Зокрема ПЗ передбачає напуск
води по стрічках, рівчаках та короткочасне затоплення. Для
ВҐЗ у ґрунт на глибину 0,1–0,7 м закладають труби-зволо-
жувачі. Цей спосіб зрошення зберігає структуру ґрунту,
ощадно витрачає воду та не заважає обробітку ґрунту, проте
його застосовують лише на ґрунтах із високою капілярністю.
Перевагою ДЗ є механізація, автоматизація і нормування
поливу. У багаторічних плодових насадженнях, овочівництві
та баштанництві застосовують здебільшого КЗ. А на практиці
РОСЛИННИЦТВО. Садівництво. Плодівництво
УДК 634.1/.8