Упрощенная HTML-версия
45
№ 2 (72), 2017
2017.2.188.
наук. зб. — Вінниця, 2016. — Вип. 82. — С. 82–86. — Біб-
ліогр.: 10 назв. Шифр 06 548766.
Трави бобові багаторічні, люцерно-злакові травосумішки,
нітратний азот, удобрення, видовий склад.
Висвітлено результати дворічних досліджень з питань
накопичення нітратів у люцерно-злакових травосумішках за-
лежно від видового складу та рівня мінерального живлення.
Вивчали травосумішки люцерни зі злаковими травами на
фоні застосування різних доз мінеральних добрив та стиму-
лятора росту Фумар (табл.). Встановлено, що нагромадження
нітратів у сухій речовині травостоїв змінювалося залежно від
складу, рівня мінерального удобрення та укосу. Найменша
кількість нітратів (0,014–0,030%) накопичувалась у посівах
люцерни порівняно з люцерно-злаковими травосумішками.
Внесення N
60
на фоні P
60
K
90
призводило до різкого збіль-
шення відсотка нітратного азоту в усіх сумішках — від 0,026
до 0,036%. На першому укосі трав відмічено найбільший
відсоток нітратного азоту, найменший — у другому. Зроб-
лено висновок, що з елементів технологій на накопичення
нітратного азоту найбільшою мірою впливали видовий склад
та удобрення. Найвищі показники нітратного азоту були у
травосумішках, до складу яких входили люцерна посівна,
стоколос безостий та пажитниця пасовищна.
УДК 633.2:631.8.003.13
2017.2.184. ПРОДУКТИВНІСТЬ ВИКО-ВІВСЯНОЇ СУМІШІ
ТА ОЦІНКА МОДЕЛЕЙ ТЕХНОЛОГІЙ ЇЇ ВИРОЩУВАННЯ НА
ЗЕЛЕНУ МАСУ В УМОВАХ ПОЛІССЯ
/ Панчишин В.З., Мой-
сеєнко В.В. // Корми і кормовиробництво: міжвід. темат. наук.
зб. — Вінниця, 2016. — Вип. 82. — С. 163–169. — Бібліогр.:
16 назв. Шифр 06 548766.
Вико-вівсяна суміш, зелена маса, овес, вика яра, сорт,
позакореневе підживлення, технологія, урожайність.
Наведено результати досліджень з вивчення впливу сорту
вики ярої та удобрення на врожайність зеленої маси вико-
вівсяної суміші. Вивчали одновидовий посів вівса сорту Жи-
томирський, овес + вика — сорт Владислава, овес + вика —
сорт Ліліана на різних фонах мінерального добрива, стиму-
лятора росту і мікродобрив. Встановлено, що урожайність
зеленої маси вико-вівсяної суміші залежить від удобрення
та сорту вики. Так, на контрольному варіанті (овес) урожай-
ність зеленої маси становила 10,7 т/га, у суміші з викою —
27,1–35,5 т/га, що на 31,8–53,2% більше контролю. Суміш з
викою ярою сорту Ліліана забезпечила найвищі показники
урожайності — 52,1 т/га на варіантах з використанням міне-
ральних добрив разом з позакореневим підживленням Rost-
концентратом, що на 1,3 т/га більше, ніж у сумішці з сортом
Владислава. При цьому вихід перетравного протеїну та збір
кормових одиниць становили відповідно 1,11 і 7,76 т/га. На
контрольному варіанті вихід перетравного протеїну становив
0,78–0,99 т/га, тобто добрива і сорт вики ярої збільшили їх
вихід на 37,7 і 91,4% відповідно.
УДК 633.31/.37:632.51:631.58
2017.2.185. ЕКОЛОГІЧНА КОНКУРЕНТОЗДАТНІСТЬ БО-
БОВИХ БАГАТОРІЧНИХ ТРАВ З БУР’ЯНАМИ В РІК СІВБИ
ПРИ БЕЗПОКРИВНОМУ ВИРОЩУВАННІ
/ Ткачук О.П. //
Корми і кормовиробництво: міжвід. темат. наук. зб. — Вінни-
ця, 2016. — Вип. 82. — С. 87–91. — Бібліогр.: 5 назв. Шифр
06 548766.
Трави багаторічні бобові, бур’яни, безпокривний посів,
конкурентоздатність.
Досліджено інтенсивність ростових процесів бобових бага-
торічних трав (люцерна посівна, конюшина лучна, еспарцет
піщаний, буркун білий, лядвенець рогатий, козлятник східний)
за безпокривної сівби у перший рік вирощування. Виявлено,
що всі досліджувані бобові багаторічні трави у рік сівби при
безпокривному вирощуванні мали дуже повільний ріст перші
30 днів. До цього часу вони виростають від 4 см — козлятник
східний, до 10 см — еспарцет піщаний. Середньодобові при-
рости становлять від 0,2 см у козлятнику східного до 0,5 см у
еспарцету піщаного. З 30-го по 40-й день вегетації найбільші
прирости мали рослини еспарцету піщаного, буркуну білого і
люцерни посівної, що істотно підвищувало їх конкурентоздат-
ність із бур’янами. У період часу формування першого укосу
найбільші середньодобові прирости висоти рослин мали по-
сіви еспарцету піщаного і буркуну білого — по 1,6 см, дещо
менші — люцерни посівної — 1,3 см. У конюшини лучної та
лядвенцю рогатого — майже у два рази менше, козлятнику
східного — у 4 рази. За рахунок інтенсивного росту та вели-
кої облистяності рослин еспарцету піщаного і буркуну білого,
вони самі себе захищають від бур’янів. Лядвенець рогатий
та люцерна посівна є більш забур’яненими, тому потребують
обробки гербіцидами. Найменш конкурентоздатними щодо
бур’янів є конюшина лучна і, особливо, козлятник східний.
Ці трави вимагають за безпокривної сівби 2-разового зас-
тосування гербіцидів. Зроблено висновок, що всі багато-
річні бобові трави до фази 3-го складного листка мають
дуже повільний ріст і розвиток, тому потребують захисту
від бур’янів у безпокривних посівах. За конкурентоздатністю
щодо бур’янів бобові багаторічні трави розміщують у такій
послідовності (від більшої до меншої): буркун білий, еспарцет
піщаний, люцерна посівна, лядвенець рогатий, конюшина
лучна, козлятник східний.
УДК 633.31/2
2017.2.186. ЕНЕРГЕТИЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ СТВОРЕННЯ
СУМІШОК ЛЮЦЕРНИ І ЗЛАКОВИХ ТРАВ ЗАЛЕЖНО ВІД ЇХ
СКЛАДУ, СПОСОБУ СІВБИ ТА УДОБРЕННЯ
/ Демидась Г.І.,
Демцюра Ю.В. // Корми і кормовиробництво: міжвід. темат.
наук. зб. — Вінниця, 2016. — Вип. 82. — С. 199–203. — Біб-
ліогр.: 4 назви. Шифр 06 548766.
Видовий склад травосумішок, енергетична ефектив-
ність, рівень удобрення, спосіб сівби.
Висвітлено біоенергетичну оцінку сумішок люцерни і злако-
вих трав залежно від їх складу, способу сівби та удобрення.
Вивчали спосіб сівби (фактор В), сумішки бобових і злакових
трав (фактор А) та удобрення (фактор С). Встановлено,
що найнижчі показники витрат сукупної енергії отримали
на варіантах сумішок без добрив — 46,49–46,65 ГДж/га за
звичайного способу сівби та 46,52–46,87 ГДж/га — при роз-
міщенні компонентів смугами по 2 рядки. Найвищий показник
одержано у травосумішки люцерни із стоколосом безостим
та тонконогом лучним за звичайного способу сівби та без за-
стосування добрив. За порівняння травосумішки з внесенням
добрив, найощаднішими виявились очеретянка звичайна та
грястиця збірна — 49,96–49,99 ГДж/га за звичайного спо-
собу сівби. За смугової сівби втрати підвищились на 7,40–
7,79 ГДж/га. Проте найвищим за виходом валової (403,4–
423,4 ГДж/га) та обмінної (208,7–224,0 ГДж/га) енергії був
варіант травосумішки люцерни із стоколосом безостим та
тонконогом лучним. Енергетичний коефіцієнт цього траво-
стою знаходився у межах 8,05–8,45, коефіцієнт енергетичної
ефективності — 4,17–4,47.
УДК 633.31:632.938.1
2017.2.187. СТІЙКІСТЬ СОРТІВ ЛЮЦЕРНИ ДО ЛЮЦЕР-
НОВОЇ КВІТКОВОЇ ГАЛИЦІ (КОМАРИКА) В УМОВАХ ПРА-
ВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ
/ Рудська Н.О. // Кор-
ми і кормовиробництво: міжвід. темат. наук. зб. — Вінниця,
2016. — Вип. 82. — С. 193–198. — Бібліогр.: 12 назв. Шифр
06 548766.
Люцерна посівна, люцернова квіткова галиця (комарик),
сорти, пошкоджуваність, стійкість.
Наведено результати вивчення сортів люцерни посівної до
пошкодження люцерновою квітковою галицею в умовах Пра-
вобережного Лісостепу України впродовж 2009–2010 років.
Вивчали 21 сорт люцерни посівної вітчизняної і зарубіжної
селекції. Встановлено, що на пошкоджуваність бутонів та
квіток впливали кліматичні умови та особливості сортів. Так,
найвищий відсоток пошкодження генеративних органів від-
мічено у 2010 р. — 17,2–48,2% залежно від сорту, найнижчий
у 2009 р. — 10,5–35,4%. Більше пошкоджувались пізньо-
стиглі сорти — Надєжда та Crilys — 37,4 і 40,6% відповідно,
найменше ранньостиглий сорт Синюха — 14,4%. Зроблено
висновок, що сильний ступінь пошкодження квіток був у
сортів Палава, Віра та Ярославна — 16,5–19,8%, середньо-
стійкими до люцернової квіткової галиці є сорти Vika, Віра та
Сипоха — 14,4–17,3%.
УДК 633.36/37:631.582:631.867
2017.2.188. КОЗЛЯТНИК СХІДНИЙ — КУЛЬТУРА ПОЗА
СІВОЗМІНОЮ
/ Федоренко С., Уласик С., Єрмакова Л. //
Agroexpert. — 2017. — № 4. — С. 20–22.
РОСЛИННИЦТВО. Кормові культури
УДК 633.2/.4