Упрощенная HTML-версия
46
“АПК УКРАЇНИ”. Реферативний журнал
2017.2.189.
Козлятник східний, кормовиробництво, агротехніка ви-
рощування, врожайність, використання зеленої маси.
Відмічено, що козлятник східний (
Galega
L.) є перспектив-
ною рослиною у кормовиробництві. За довговічністю (20–25
років) і двох-трьох укосів має важливе господарське і біо-
логічне значення. Козлятник східний можна назвати енерго-
ощадною культурою, бо витрати на обробіток ґрунту, купівлю
насіння й сівбу припадають один раз за всі роки викорис-
тання. Собівартість к. од. зеленої маси цього багаторічника
у 3–4 рази нижча за однорічні і багаторічні трави. Висока
врожайність поєднується з повноцінністю зеленої маси. Білок
культури містить повний набір незамінних амінокислот, дос-
татньо вітамінів і мікроелементів. Універсальність культури
полягає у можливості її використання в зеленому і силосному
конвеєрі, для приготування трав’яного борошна й білкових
концентратів. Козлятник східний вирощують поза сівозміною,
використовуючи одну і ту саму площу багато років поспіль.
Під час збирання на сіно у козлятнику не опадає листя, на
відміну від люцерни і конюшини. Важливими агротехнічними
прийомами вирощування козлятнику є скарифікація та іно-
куляція насіння бактеріальними препаратами (Ризоторфін).
Оптимальний спосіб сівби насіння — широкорядний із між-
ряддям 45 см (на корм) і 70 см — на насіння, з нормою висіву
30 і 20 кг/га відповідно. На зелену масу, сіно, сінаж та силос
козлятник збирають на початку цвітіння, коли стебла не зде-
рев’яніли, а вихід протеїну максимальний. Для багаторічного
використання травостоїв потрібно раз на 3–4 роки залишати
поле для достигання насіння, тобто для відновлення біоло-
гічних функцій рослин, що запобігає виснаженню й зріджен-
ню поля. Схожість насіння зберігається до 7–8 років.
УДК 633.36/.37:633.19:631.5
2017.2.189. ЕФЕКТИВНІСТЬ СУМІСНИХ ПОСІВІВ БУРКУ-
НУ БІЛОГО З ОДНОРІЧНИМИ ЗЛАКОВИМИ КУЛЬТУРАМИ
/
Демидась Г.І., Захлєбаєв М.В. // Збірник наукових праць
ННЦ “Інститут землеробства НААН”. — К., 2016. — Вип. 2. —
С. 115–125. — Бібліогр.: 17 назв. Шифр 548760.
Сумісні посіви, видовий склад, буркун білий, кукурудза,
просо, суданська трава, сорго, норми висіву, удобрення.
Викладено результати дворічних досліджень з вирощуван-
ня буркуну білого у сумісних посівах з однорічними злаковими
кормовими культурами в умовах Лісостепу Правобережного.
Вивчали вплив норм висіву буркуну білого та доз мінераль-
них добрив на видовий склад сумішок (табл.). Встановлено,
що в сумісних посівах на всіх варіантах досліду, незалежно
від норм висіву та удобрення, буркун білий був домінуючим
компонентом. На буркун білий в середньому припадало
63,1–75,6% загальної рослинної зеленої маси посівів. Най-
більше його було у варіанті сумісного посіву з просом. По-
рівнюючи фони мінерального живлення, збільшення відсотка
злаків було на варіантах удобрення N
45
P
45
K
45
та N
60
P
60
K
60
порівняно з контролем без добрив. Підвищення фосфорно-
калійного живлення на рівні N
60
P
90
K
90
сприяло інтенсивності
росту й розвитку буркуну білого, а отже й збільшенню його
кількості у сумішці. Серед злакових компонентів найвищий
відсотковий вміст у сумісних посівах з буркуном білим мав
варіант із суданською травою. Частка останньої становила
36,3% за норми висіву буркуну білого 16 кг/га та мінераль-
ного живлення на рівні N
60
P
60
K
60
. На кукурудзу, просо та
сорго, за аналогічних норм висіву та мінерального живлення,
припадало 28,4; 33,5 та 28,4% відповідно.
633.5/.9 Технічні культури
Науковий референт — кандидат с.-г. наук НИНЬКО П.І.
Науковий консультант — член-кореспондент НААН КАЛЕНСЬКА С.М.
УДК 631.44:552.524:631.811:631.86
2017.2.190. СТАН СІРОГО ЛІСОВОГО ҐРУНТУ ЗА ВПЛИ-
ВУ ОРГАНО-МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ І РЕГУЛЯТОРІВ РОС-
ТУ РОСЛИН
/ Василенко М.Г., Стадник А.П., Душко П.М.,
Дем’янюк О.С. // Агроекологічний журнал. — 2016. — № 4. —
С. 100–105. — Бібліогр.: 8 назв.
Соняшник, гібриди, густота стояння рослин, добрива,
продуктивність, урожайність.
Встановлено, що за вирощування соняшнику на темно-
каштановому ґрунті в неполивних умовах Півдня України
необхідно коригувати густоту стояння рослин залежно від
генетичного потенціалу гібридів. Для отримання врожайності
на рівні 23–25 ц/га необхідно висівати гібрид Мегасан. Гус-
тоту стояння рослин слід корегувати залежно від генетич-
ного потенціалу — для гібридів Мегасан та Ясон оптималь-
ною густотою стояння є 50 тис./га, а для гібрида Дарій —
40 тис./га. Обробка посівів соняшнику комплексними до-
бривами забезпечує приріст урожайності на 10,7–20,9%,
покращує якість насіння, позитивно відображається на еко-
номічних показниках. Найбільший приріст урожайності на-
сіння соняшнику забезпечує обробка посівів комплексним
добривом Майстер.
УДК 633.34:631.88/.84:57.018
2017.2.191. ВПЛИВ ПІДЖИВЛЕННЯ НА ВМІСТ ПІГМЕН-
ТІВ У РОСЛИНАХ ТА ВРОЖАЙНІСТЬ СОЇ
/ Джемесюк О.В.,
Новицька Н.В. // Вісник Сумського національного аграрного
університету. Сер. Агрономія і біологія. — 2015. — Вип. 3. —
С. 182–186. — Бібліогр.: 16 назв.
Соя, позакореневе підживлення, мікродобрива, інокуляція,
наночастинки металів, хлорофіл, урожайність.
Наведено результати досліджень впливу інокуляції і поза-
кореневого підживлення багатокомпонентними хелатними
мікродобривами та колоїдним розчином комплексу наночас-
тинок металів на біосинтез хлорофілу та формування вро-
жайності сої. Встановлено, що інокуляція насіння ХайСтіком
дає додаткові 2–4 ц/га прибавки врожаю. Проведення поза-
кореневого підживлення хелатними мікродобривами сприяє
збільшенню урожайності сої на 10–15%. Використання нано-
металів для обприскування посівів сої у фазі бутонізації роз-
чином у концентрації 240 мг/л на фоні внесення мінеральних
добрив у нормі N
30
P
60
K
60
сприяє збільшенню врожайності
культури до 2,8 т/га. Максимальний в досліді рівень врожай-
ності сої (3,17 т/га) отриманий за рахунок поєднання інокуля-
ції насіння, внесення мінеральних добрив у нормі N
30
P
60
K
60
і
використання для позакореневого підживлення комплексного
мікродобрива Росток (2 л/га).
УДК 633.34:661.163.6
2017.2.192. ПРОДУКТИВНІСТЬ ПОСІВІВ СОЇ ЗА РОЗ-
ДІЛЬНОГО ТА ІНТЕГРОВАНОГО ЗАСТОСУВАННЯ МІКРО-
БІОЛОГІЧНОГО ПРЕПАРАТУ, РЕГУЛЯТОРА РОСТУ І ГЕРБІ-
ЦИДУ
/ Івасюк Ю.І. // Вісник аграрної науки Причорномор’я. —
2016. — Вип. 3. — С. 89–95. — Бібліогр.: 10 назв.
Соя, гербіцид, регулятор росту рослин, мікробіологічний
препарат, урожайність, вміст білків, вміст олії.
Представлено результати досліджень з формування зер-
нової продуктивності посівів сої і якості зерна залежно від
впливу різних норм гербіциду Фабіон на фоні препарату
Ризобофіт та різних способів використання регулятора росту
рослин Регоплант. Встановлено, що інтегроване внесення у
посівах сої гербіциду Фабіон (90 г/га) у суміші з регулятором
росту рослин Регоплант (50 мл/га) на фоні передпосівної
обробки насіння Ризобофітом (100 мл/т) й Регаплантом
(250 мл/т насіння) сприяє формуванню найвищої врожай-
ності культури (2,2 т/га) з одночасним підвищенням якісних
показників зерна (на 1,7% — вмісту білків, на 1,8% — вмісту
олії), що є свідченням активізації проходження у рослинах і
ґрунті біологічних процесів, які лежать в основі формування
продуктивності посівів.
УДК 633.52:631.5
2017.2.193. ВПЛИВ СПОСОБІВ СІВБИ І НОРМИ ВИСІВУ
НАСІННЯ НА РІСТ І РОЗВИТОК РОСЛИН СОЇ
/ Шепілова Т.П.,
РОСЛИННИЦТВО. Технічні культури
УДК 633.5/.9