Упрощенная HTML-версия
44
“АПК УКРАЇНИ”. Реферативний журнал
2017.2.179.
озимого (Богодарський і Полянський) та сорт горошку Орлан
за різних норм висіву та доз мінеральних добрив (табл.). Не-
залежно від норм висіву, найбільший вміст сухої речовини в
сумішах отримали за внесення N
90
P
60
— 23,7–26,2% та най-
менший — 20,9–24,9% на фоні N
120
P
60
. Вихід сухої речовини
при співвідношенні компонентів 50:50% становив 10,7 т/га та
зріс до 14,6 т/га за сівби з нормою висіву 50:75% за внесення
N
90
P
60
або на 5,0–13,2% більшим ніж при використанні оди-
нарної або подвійної дози азоту. Найбільші показники виходу
кормових одиниць забезпечила суміш за внесення N
90
—
11,1 т/га при співвідношенні 50:75%. У середньому суміш три-
тикале з горошком забезпечила вихід перетравного протеїну
0,82–1,00 т/га, а найбільші показники — 1,05–1,12 т/га —
за сівби 75% бобового компонента. Зроблено висновок, що
суміш тритикале з горошком за співвідношення 50:75% забез-
печила урожайність зеленої маси в умовах Південного Степу
55,8 т/га, в умовах Правобережного Лісостепу — 45,0 т/га
з виходом сухої речовини 14,6 і 8,7 т/га відповідно на фоні
N
90
P
60
.
УДК 633.2.03:631.816.1:631.811.98
2017.2.179. ПОЖИВНІСТЬ КОРМУ ЗЛАКОВО-БОБОВОГО
ТРАВОСТОЮ ЗАЛЕЖНО ВІД УДОБРЕННЯ ТА СТИМУЛЯ-
ТОРІВ РОСТУ
/ Виговський І.В. // Науковий вісник Львівсько-
го національного університету ветеринарної медицини та
біотехнологій ім. С.З. Ґжицького. — Л., 2016. — Т. 18, № 1
(65), ч. 3. — С. 12–16. — (Сер. С.-г. науки). — Бібліогр.:
8 назв. Шифр 548375.
Сінокоси, еродовані схили, багаторічні трави, злаково-
бобові травостої, поживність корму, удобрення, стиму-
лятори росту.
Наведено результати досліджень з вивчення впливу різ-
них доз удобрення та стимуляторів росту на поживність
травостою на схилових землях Західного Лісостепу України
(табл.). Поживність корму сіножатей визначали хімічним
аналізом за методикою А. Дмитренка. На основі одержаних
результатів встановлено, що на сіяних травостоях еродова-
них схилів стимулятори росту на різних фонах удобрення
позитивно впливали на окремі показники поживності корму.
Найкраща поживність корму була на варіантах досліджень,
де висівали злаково-бобову травосумішку у складі: люцерна
посівна, лядвенець рогатий, стоколос безостий, пажитниця
багаторічна та вносили мінеральні добрива у дозі N
60
P
60
K
90
і
стимулятор росту Фумар. Протеїнове співвідношення стано-
вило: 1:3,9; Ca:P=1:1,67; K:Na=1:17; K:(Ca+Mg)=1:3,1. Таке
співвідношення пояснюється впливом азоту (N) на підви-
щення вмісту магнію і натрію та деяке зниження вмісту калію
в рослинах.
УДК 633.2.03:631.82
2017.2.180. ПРОДУКТИВНІСТЬ ЛУЧНИХ ТРАВОСТОЇВ
ЗАЛЕЖНО ВІД СИСТЕМ УДОБРЕННЯ ТА РЕЖИМІВ ВИ-
КОРИСТАННЯ
/ Волошин В.М. // Наукові основи ефективного
розвитку галузі землеробства та використання земельно-
ресурсного потенціалу України: матеріали наук.-практ. конф.
молодих учених та спеціалістів, Київ, 1–3 листоп. 2016 р. —
К., 2016. — С. 52–54. Шифр 548771.
Старосіяний злаковий травостій, мінеральні добрива,
режим використання, врожайність сухої маси, якість корму,
підсів бобових трав.
Наведено результати досліджень з вивчення впливу різ-
них варіантів добрив та режимів використання старосіяного
злакового травостою в умовах Північного Лісостепу України.
Фосфорні і калійні добрива вносили у один строк, азотні — в
чотири рівними частинами під кожний укіс багатоукісного
використання (N
140(35+35+35+35)
) і в два строки за сінокісного
(N
140(70+70)
). В середньому за 2014–2016 рр. у варіанті без
добрив найпродуктивнішим був люцерно-злаковий травостій,
який за багатоукісного використання забезпечив урожайність
7,41 т/га сухої маси і 4,91 т/га кормових одиниць, а за сінокіс-
ного — відповідно 8,10 і 2,69 т/га. На азотні добрива краще
реагували злаковий та переліжні травостої — внесення N
140
підвищило продуктивність від 2,75–3,59 до 5,78–7,68 т/га сухої
маси, на бобово-злакових — від 5,64–8,10 до 7,52–8,93 т/га
сухої маси. Фосфорні і калійні добрива (P
60
K
120
) значно
менше впливали на продуктивність — збір сухої маси збіль-
шувався тільки на 0,13–0,69 т/га. За виходом сухої маси з
1 га незначну перевагу мав сінокісний режим використання
порівняно з багатоукісним. Підсівання багаторічних трав у
злаковий травостій поліпшувало якість корму, зокрема вміст
сирого протеїну — від 11,4 до 14,4–16,5% за сінокісного ви-
користання, що більше, ніж за роздрібного внесення на той
самий злаковий травостій N
140
.
УДК 633.2.03:636.085.2
2017.2.181. ХІМІЧНИЙ СКЛАД ТА ЯКІСТЬ КОРМУ ВИРО-
ДЖЕНОГО СТАРОСІЯНОГО ТРАВОСТОЮ ЛУЧНИХ УГІДЬ
ЗА РІЗНИХ СПОСОБІВ ЇХ ПОЛІПШЕННЯ В УМОВАХ ЛІСО-
СТЕПУ ПРАВОБЕРЕЖНОГО
/ Ковтун К.П., Векленко Ю.А.,
Копайгородська Г.О. // Корми і кормовиробництво: міжвід. те-
мат. наук. зб. — Вінниця, 2016. — Вип. 82. — С. 204–209. —
Бібліогр.: 8 назв. Шифр 06 548766.
Старосіяні травостої, хімічний склад, якість корму, спо-
соби поліпшення, поживність корму, сезонні та річні зміни
складу травостоїв.
Наведено результати досліджень впливу сезонних та
річних змін кількісного співвідношення бобових і злакових
видів у фітоценозах на хімічний склад та якість корму зі
старосіяного травостою за різних способів його поліпшення
(табл.). Відмічено, що найвищий вміст сирого протеїну в сухій
речовині — 11,43–11,80% та найбільша кількість бобових
трав — 20,7–21,4% спостерігались при всіванні люцерно-
злакової травосумішки у непорушену дернину (за принципом
no-till). У міру збільшення кількості бобових підвищувався і
вміст сирого протеїну. Вміст сирої клітковини зменшувався
від першого до третього укосу, а вміст жиру збільшувався за
всіх способів поліпшення старосіяного травостою. Зроблено
висновок, що із досліджуваних способів поліпшення старо-
сіяного травостою (сівба у непорушену дернину, сівба у не-
порушену дернину + гербіцид, дискування в 1 слід + підсів,
дискування в 2 сліди + підсів, фрезування + підсів, докорінне
поліпшення (оранка)) найвищу енергетичну цінність та по-
живність корму одержано за проведення хімічної боротьби з
бур’янами та підсіву люцерно-злакової сумішки у непорушену
дернину, при цьому вміст сирого протеїну в травостої першо-
го року використання збільшувався від 1-го до 3-го укосів від
11,80 до 19,49%, а в травостої другого року використання —
від 17,40 до 19,08%.
УДК 633.2.031:631.81
2017.2.182. БОТАНІЧНИЙ СКЛАД БОБОВО-ЗЛАКОВОГО
АГРОФІТОЦЕНОЗУ ЗАЛЕЖНО ВІД РЕЖИМІВ ВІДЧУЖЕННЯ
ТА УДОБРЕННЯ
/ Глова В.С. // Науковий вісник Львівського
національного університету ветеринарної медицини та біо-
технологій ім. С.З. Ґжицького. — Л., 2016. — Т. 18, № 1(65),
ч. 3. — С. 16–20. — (Сер. С.-г. науки). — Бібліогр.: 5 назв.
Шифр 548375.
Ботанічний склад, агрофітоценоз, сінокіс, удобрення,
відчуження, бобові трави, різнотрав’я.
Висвітлено питання впливу різних режимів відчуження та
варіантів удобрення на динаміку ботанічного складу люцер-
но-злакового агрофітоценозу (табл.). У середньому за 2014–
2015 рр., частка бобового компонента (люцерна посівна та
лядвенець рогатий) становила 29,5–59,0% залежно від фону
удобрення: найвищою вона була на варіанті із внесенням
P
60
K
60
— 51,0–59,0%. Раннє відчуження травостою негативно
позначалося на відсотку бобового компонента у травостої.
Так, на варіантах із сінокосінням у фазах гілкування бобових,
трубкування злаків, частка бобових становила 29,5–51,0%,
а при скошуванні у фазах початку цвітіння бобових, коло-
сіння злаків — 39,4–63,3% залежно від варіанта досліду.
Серед варіантів, де вносилися азотні мінеральні добрива,
найвищою часткою бобових трав відзначився варіант із вне-
сенням P
60
у формі вапняково-аміачної селітри — 45,9%.
Застосування аміачної селітри, карбаміду поверхнево та
карбаміду позакоренево спричиняло зменшення відсотка
бобових компонентів у травостої порівняно із внесенням
вапняково-аміачної селітри.
УДК 633.2/.31:631.8:636.085
2017.2.183. НАГРОМАДЖЕННЯ НІТРАТНОГО АЗОТУ В
КОРМАХ ЗАЛЕЖНО ВІД УДОБРЕННЯ ТА ВИДОВОГО СКЛА-
ДУ ЛЮЦЕРНО-ЗЛАКОВОГО ТРАВОСТОЮ
/ Пророченко С.С.,
Демидась Г.І. // Корми і кормовиробництво: міжвід. темат.
РОСЛИННИЦТВО. Кормові культури
УДК 633.2/.4