Упрощенная HTML-версия
43
№ 2 (72), 2017
2017.2.178.
УДК 633.15:631.527
2017.2.174. ПЕРСПЕКТИВНІ ГІБРИДИ РОЗЛУСНОЇ КУ-
КУРУДЗИ
/ Бєліков Є.І., Купріченкова Т.Г. // Бюлетень Ін-
ституту сільського господарства степової зони НААН. — Д.,
2016. — № 11. — С. 103–107. — Бібліогр.: 8 назв. Шифр
548787.
Кукурудза розлусна, гібрид, врожайність, коефіцієнт
збільшення об’єму, попкорн.
Наведено результати селекції нових гібридів кукурудзи
розлусної за 2013–2015 рр. в ДУ Інституті зернових куль-
тур НААН. Кукурудза розлусна є одним із найбільш дав-
ніх підвидів, яка використовується для розлущування (ви-
бухання) зерна при нагріванні. При розлущуванні зерно
сильно збільшується у об’ємі і стає “повітряним” або так
званим попкорном. Обрахунок коефіцієнта збільшення об’єму
(КЗО) зерна при розлущуванні здійснювали за формулою:
КЗО = (V–Vo
×
а)/Vo
×
а, де V — об’єм розлущених зерен;
Vo — початковий об’єм зерна; а — вихід розлущених зерен
у вигляді десяткового дробу. Для розлущування кукурудзи
використовували апарат “Alaska PM 1280”. Коефіцієнт збіль-
шення об’єму зерна гібридів конкурсного сортовипробування
в середньому за три роки досліджень коливався від 28,3 до
36,9. Найвищим він був у гібрида (ІКР 72-2
×
ІКР 37-3)
×
ІКР 16-1 — 36,9% найменшим у St. Гостинця — 28,3%.
Зроблено висновок, що за даними 2013–2015 рр. кращими
гібридами кукурудзи розлусної є ДМ Тайфун, ДН Циклон та
ДН Карамель, які в 2015 р. передані до державного сорто-
випробування.
УДК 633.174:631.527
2017.2.175. СОРГО — ЕКОНОМІКО-ЕНЕРГЕТИЧНИЙ РЕ-
СУРС ДЛЯ ВИРОБНИЦТВА БІОПАЛИВА
/ Яланський О.В.,
Середа В.І. // Бюлетень Інституту сільського господарства
степової зони НААН. — Д., 2016. — № 11. — С. 99–103. —
Бібліогр.: 11 назв. Шифр 548787.
Сорго цукрове, селекція, гібрид, гетерозис, біоенерге-
тика.
Висвітлено переваги сорго цукрового як біоенергетичної
культури при створенні стабільної бази сировини для енер-
гетики. Сорго цукрове характеризується високою стійкістю до
абіотичних і біотичних факторів довкілля, тому може стати
ресурсом сировини в зонах ризикованого с.-г. виробництва.
Проте, більш врожайними є гібриди сорго, які в F
1
прояв-
ляють як істинний, так і трансгетерозис у межах 150–170%.
Доведено, що вирощування сорго цукрового є прибутковим
і економічно вигідним. Зерно сорго має високу рентабель-
ність виробництва. Так, при дотриманні рекомендованих
технологій, можна одержувати урожайність сорго до 4 т/га
і вище, що сприятиме поверненню коштів витрачених на
вирощування і отриманню додаткового прибутку — 0,5 грн
на кожну гривню, вкладену в виробництво. Нові лінії —
ДН 71с / Карликове 45 (Фенікс) і Кафрське кормове / Силосне
42 (Ананас) характеризуються поліпшеними морфометрич-
ними, врожайними та біохімічними властивостями порівняно
із сортом-стандартом Силосне 42. Тому їх впровадження у
сільськогосподарське виробництво — найбільш доцільний з
економічної і енергетичної точки зору захід для забезпечення
фітоенергетики сировиною.
УДК 633.35:631.52
2017.2.176. НУТ, ЧЕЧЕВИЦА — ВАРИАНТ ДЛЯ ЮГА
/
Дихтяр В. // Агроперспектива. — 2017. — № 3/4. — С. 36–
39.
Нут, сочевиця, харчові якості, посівні площі, врожай-
ність, використання.
Відмічено, що нут (
Cicer Arietinum
L.) і сочевиця (
Lens
culinaris
Medic) у світовому виробництві займають почесне
третє і четверте місця серед зернобобових культур. Ці куль-
тури толерантні до відносного холоду, є посухостійкими,
швидко звільняють і не виснажують ґрунт, тому є добрими
попередниками для сівби інших культур. Сочевиця — важ-
лива зернобобова культура, яку вирощують як на харчові,
так і кормові цілі. Світові площі сягають близько 1 млн га. Її
вирощують у посушливих регіонах Індії, Канади, Туреччини
та ін. В Україні сочевицю вирощують у Степу і Лісостепу.
Середня врожайність насіння 1,2–1,3 т/га, сіна — 3,0–3,5 т/га.
Сорти сочевиці Красноградська 250, Красноградська 49,
Луганчанка та ін. практично не поступаються врожайністю
іноземним. Сочевиця, як і інші бобові, сприяє накопиченню
азоту в ґрунті, а насіння використовується в дієтичному і
щоденному харчуванні. Нут — відомий давно в Греції, Римі,
Середній Азії та ін. країнах. Світові площі займають близь-
ко 12 млн га. В Україні нут вирощують у Степу на площі
близько 70 тис га, урожайність — до 3,0–3,5 т/га. Однією
з причин малих площ посіву є ураження хворобами. Проте
нут є високотехнологічною культурою, залишаючи після себе
багато нітрогену. Насіння нуту використовують як носій висо-
кобілкових компонентів при виготовленні харчових продуктів.
Зроблено висновок, що сочевиця і нут — цінні зернобобові
культури харчового і кормового призначення.
633.2/.4 Кормові культури
Науковий референт — доктор с.-г. наук ШЕЛЕПОВ В.В.
Науковий консультант — професор ДЕМИДАСЬ Г.І.
УДК 631.615:633.2.03:631.04
2017.2.177. СІНОКОСИ І ПАСОВИЩА НА ОСУШЕНИХ
ЗЕМЛЯХ: монографія
/ Слюсар І.Т., Соляник О.П., Сер-
бенюк В.О., Гера О.М., Вірьовка В.М. — К.: ЦП “Компринт”,
2017. — 258 с. — Бібліогр.: 160 назв. Шифр 548781.
Сінокоси, пасовища, землі осушені, ботанічний склад,
тривалість кормових угідь.
У монографії викладено результати багаторічних польо-
вих і лабораторних досліджень авторів, а також досягнення
сучасної науки з питань формування лучних багаторічних
травостоїв на осушених землях гумідної зони України. Ви-
світлено ґрунтово-кліматичні й водні умови та коротку ха-
рактеристику природних кормових угідь Полісся, еколого-біо-
логічні особливості та кормові якості багаторічних злакових
і бобових трав та їхніх угрупувань, природоохоронну роль
лучних екосистем на меліорованих землях. Наведено техно-
логічні основи (обробіток ґрунту, удобрення, сівба, догляд та
збирання врожаю) створення сінокосів та пасовищ з різними
режимами використання. Показано продуктивність та транс-
формацію ботанічного складу травостоїв, якість трав’яних
кормів залежно від досліджуваних чинників, способи продо-
вження продуктивного довголіття сіяних травостоїв, ведення
насінництва багаторічних трав, організацію культурних пасо-
вищ, сучасні види та способи заготівлі кормів з багаторічних
травостоїв, а також надано економічну та енергетичну оцінку
вирощування багаторічних трав на осушених землях. Моно-
графія містить 11 розділів та список використаної літератури
із 160 назв.
УДК 633.11+633.14:635.65:631.8
2017.2.178. ПРОДУКТИВНІСТЬ СУМІШЕЙ ГОРОШКУ
ПАННОНСЬКОГО З ТРИТИКАЛЕ ОЗИМИМ ЗАЛЕЖНО ВІД
ҐРУНТОВО-КЛІМАТИЧНИХ УМОВ ВИРОЩУВАННЯ
/ Гет-
ман Н.Я., Бугайов В.Д., Лілик Т.В., Іскра О.В., Василен-
ко Р.М., Степанова І.М. // Корми і кормовиробництво: міжвід.
темат. наук. зб. — Вінниця, 2016. — Вип. 82. — С. 96–101. —
Бібліогр.: 5 назв. Шифр 06 548766.
Тритикале озиме, горошок паннонський, урожайність,
суха речовина, перетравний протеїн, мінеральні добрива.
Викладено результати досліджень формування урожайно-
сті зеленої маси та виходу поживних речовин сумісних посівів
тритикале озимого з горошком паннонським залежно від
норми висіву та рівня удобрення в умовах Південного Степу
та Лісостепу Правобережного. Вивчали два сорти тритикале
РОСЛИННИЦТВО. Кормові культури
УДК 633.2/.4