Упрощенная HTML-версия
41
№ 2 (72), 2017
2017.2.169.
РОСЛИННИЦТВО. Хлібні злаки. Зернові культури
УДК 633.1
походження, ареал вирощування і врожайність культури. У 2-му
розділі висвітлено ботанічну характеристику та біологічні
особливості пшениці, зокрема її вимоги до умов вирощуван-
ня. Розділи 3- і 4-й присвячені генетиці, селекції, насінництву,
технології вирощування та збирання врожаю спельти, а 6-й —
8-й розділи висвітлюють якість зерна пшениці спельти та еко-
логічну й економічну ефективність при вирощуванні культури.
Велику цінність має бібліографія — 445 найменувань праць
вітчизняних і зарубіжних вчених. Монографія присвячена
пам’яті відомого генетика-селекціонера Ф.М. Парія, автору
першого вітчизняного сорту пшениці спельти Зоря України.
Книга має безперечний інтерес для наукових і практичних
фахівців-генетиків, селекціонерів, агрономів та технологів з
переробки зерна. Цінність її полягає ще й у тому, що кожний
розділ підготовлений фахівцем у відповідній галузі.
УДК 631.527:633.111“321”
2017.2.165. СТВОРЕННЯ СКОРОСТИГЛИХ, ПОСУХО-
СТІЙКИХ ТА ВИСОКОПРОДУКТИВНИХ СОРТІВ ПШЕНИЦІ
ТА ТРИТИКАЛЕ ЯРИХ
/ Горган М.Д. // Селекція — надбання,
сучасність і майбутнє (освіта, наука, виробництво): тези між-
нар. наук.-практ. конф., 22–24 трав. 2017 р. — К., 2017. —
С. 73–74. Шифр 549037.
Пшениця яра, тритикале яре, період вегетації, фото-
періодична чутливість, строки сівби, врожайність.
Наведено результати досліджень щодо створення скоро-
стиглих, посухостійких гібридів пшениці та тритикале ярих
за сівби як у самі ранні, оптимальні, так і пізні строки. Схре-
щування проводили чутливих і нечутливих до фотоперіоду
сортів. Встановлено, що за різних строків сівби тривалість
періоду вегетації проявляється по-різному — від ультра-
скоростиглих до пізньостиглих. На фоні довгого дня (пізні
строки сівби), порівняно з ранньою сівбою, період від сходів
до колосіння скорочувався у середньому на 1,2–10,6 діб і
становив 35,9–49,5 діб. Кореляційний зв’язок між чутливістю
до довжини дня і тривалістю періоду “сходи – виколошуван-
ня” рослин становив r=0,37–0,65, а між тривалістю періоду
“сходи – колосіння” і вегетацією в цілому — r=0,09–0,012. Ви-
явлено, що скорочення довжини вегетаційного періоду при-
зводить до зниження потенційної продуктивності. Зниження
врожайності відбувається за формування дрібного зерна,
меншої маси зерна з одного колоса та маси 1000 насінин.
Скоростиглість відбувається за рахунок скорочення всіх між-
фазних періодів, але більшою мірою — в першій половині
весняно-літнього періоду вегетації.
УДК 633.1:631.1:658
2017.2.166. ЕКОНОМІЧНІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНО-ТЕХНОЛО-
ГІЧНІ ПЕРЕДУМОВИ РОЗВИТКУ ЗЕРНОВИРОБНИЦТВА В
ЗОНІ СТЕПУ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ ІННОВАЦІЙНИХ ПРО-
ЦЕСІВ
/ Рибка В.С., Компанієць В.О., Кулик А.О., Ковтун О.В. //
Бюлетень Інституту сільського господарства степової зони
НААН. — Д., 2016. — № 11. — С. 11–17. — Бібліогр.: 7 назв.
Шифр 548787.
Зернові культури, продуктивність, економічні та органі-
заційно-технологічні показники.
Наведено результати аналізу сучасного стану розвитку
зерновиробництва в степовій зоні України та визначено
пріоритети підвищення його ефективності. У зоні Степу за
2006–2015 рр. в середньому вироблено 38,2% зерна від
загального валового збору. Зернові формуються за рахунок
вирощування пшениці (57,1%), кукурудзи (20,6%) та ячменю
(17,2%), що загалом становить 94,9%. Найбільш рентабель-
ними були 2011, 2014 і 2015 роки, найменш сприятливим
був 2013 р., коли у розрахунку на одну затрачену гривню
припадало лише 0,007 грн прибутку. Динамічним фактором,
який визначає економічні показники, є рівень урожайності.
Так, з його підвищенням поліпшуються всі економічні показ-
ники: знижується собівартість, збільшується сума виручки і
прибутку (табл.). Проте високого потенціалу виробництва
зерна можна досягти за вирощування зернових культур на
інтенсивній основі, зокрема: оптимізації режиму живлен-
ня, впровадження інтегрованої системи захисту рослин,
застосування високопродуктивних машин, своєчасного та
якісного використання всіх технологічних операцій. Зроблено
висновок: щоб забезпечити виробництво 30,1 млн т зерна в
Степу, потрібно витратити 65,69 млрд грн, зокрема 26,5%
на проведення механічних робіт (оплата праці, ПММ тощо),
мінеральні добрива — 34,3%, засоби захисту рослин — 9,3%.
За такого валового збору, обсяги експорту зерна сягатимуть
15–20 млн т, і як наслідок — будуть стійким джерелом валют-
них надходжень та запорукою розвитку агропромислового
сектору степового регіону України.
УДК 633.111:581.1
2017.2.167. БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВИСОКОПРО-
ДУКТИВНИХ СОРТІВ ОЗИМОЇ М’ЯКОЇ ПШЕНИЦІ
/ Жук О.І. //
Селекція — надбання, сучасність і майбутнє (освіта, наука,
виробництво): тези міжнар. наук.-практ. конф., 22–24 трав.
2017 р. — К., 2017. — С. 86–87. Шифр 549037.
Пшениця озима, сорти, елементи структури продук-
тивності.
Наведено результати досліджень щодо вивчення особ-
ливостей росту та розвитку рослин, елементів структури їх
врожаїв, високопродуктивних сортів пшениці озимої (Фаво-
ритка, Смуглянка, Подолянка та ін.) за різних умов забез-
печення елементами мінерального живлення. У всіх дослі-
джених сортів за різних умов культивування було виявлено
домінування головного пагона над пагонами інших порядків
та прогресивне зменшення розмірів усіх елементів у бічних
пагонах, у тому числі міжвузлів, листків, колосів, колосків у
колосі та їх озерненості. Встановлено, що швидкість росту і
розвитку головного пагона була значно вищою порівняно з
бічними. Прискорення росту бічних пагонів відбувалося лише
після його завершення у головному пагоні у фазі наливу зер-
на, що давало змогу 1–2 бічним пагонам досягати розмірів,
близьких до головного. Найзначнішим за об’ємом було між-
вузля, яке завершувалося колосом, що виконувало не лише
транспортні функції у забезпеченні колоса асимілянтами і
водою, а й сприяло створенню метаболітів у формі цукрів.
Розміри колоса, кількість та маса зерен у ньому зменшува-
лись зі збільшенням порядку пагона. Рівень забезпечення
мінеральним живленням суттєво впливав на процеси росту
і розвитку рослин. Дефіцит головних елементів мінерального
живлення інгібував ріст усіх міжвузлів стебла, прапорцевого
та підпрапорцевого листків, зменшувалась довжина колоса,
кількість колосків і зерен, збільшувалась редукція колосків і
квіток у верхній та нижній частинах колоса. Зроблено висно-
вок, що біологічні особливості росту і розвитку дають змогу
виявити ключові етапи у формуванні продуктивності рослин
і сорту в цілому.
УДК 633.111:631.524.84:004.12
2017.2.168. ОЦІНКА ВИХІДНОГО МАТЕРІАЛУ ПШЕНИЦІ
М’ЯКОЇ ЯРОЇ ЗА ПОКАЗНИКАМИ ЯКОСТІ ЗЕРНА В УМО-
ВАХ ЛІСОСТЕПУ
/ Демидов О.А., Хоменко С.О., Федорен-
ко І.В., Федоренко М.В. // Вісник аграрної науки. — 2017. —
№ 1. — С. 34–37. — Бібліогр.: 10 назв.
Пшениця м’яка яра, колекційні зразки, показники якості
зерна, кореляція.
Наведено результати досліджень показників якості зерна
зразків світової колекції пшениці м’якої ярої для залучення
кращих у програми селекції як вихідного матеріалу. Вивчали
145 колекційних зразків пшениці м’якої ярої різного еколого-
географічного походження. Встановлено, що у середньому
по досліду вищі показники білка в зерні зразки сформу-
вали у посушливих умовах 2013 р. (13,6%) з варіюванням
10,5–15,3% порівняно з 2014 р. (11,1%) та 2015 р. (12,4%).
Коефіцієнт варіації був на середньому рівні (12,1%) — табл.
За вмістом сирої клейковини у 2013 р. зразки мали також кра-
щі середні показники (27,5%) порівняно з 2014 р. (16,2%) та
2015 р. (23,7%). Також 2013 р. був кращим і за показниками
седиментації — 52 мл з варіюванням від 25 до 38 мл. Проте
істотних кореляцій між урожайністю та показниками якості
зерна не виявлено, що свідчить про можливість добору висо-
копродуктивних форм із показниками якості не нижче цінних
пшениць. Для селекції рекомендовано зразки: Недра, МІГ,
Харківська 34 (UKR), Геракл, Екада 43, Дебют та ін. (RUS),
Turbo, Bruncka (DEU), Furio (FRA) та ін.
УДК 633.111:631.527
2017.2.169. СТВОРЕННЯ ВИХІДНОГО МАТЕРІАЛУ ПШЕ-
НИЦІ ОЗИМОЇ МЕТОДОМ ГІБРИДИЗАЦІЇ ДЛЯ УМОВ ПІВ-
НІЧНОГО ЛІСОСТЕПУ
/ Стариченко В.М., Клименко І.І.,