Упрощенная HTML-версия
40
“АПК УКРАЇНИ”. Реферативний журнал
РОСЛИННИЦТВО. Хлібні злаки. Зернові культури
2017.2.161.
частинах ділянок; контроль щільності ґрунту, що відіграє
значну роль у забезпеченні та проникненні вологи у різні
його шари; обов’язковий засів у певний рік ділянок, що не
використовуються, трав’яними або сидеральними культу-
рами; використання простих, але дійових механізмів та
агрегатів для обробітку ґрунту; підбір сортового складу на-
сіння за масою 1000 зернин та якістю; протруювання; вибір
оптимальної густоти посіву; проведення вапнування ґрунту
раз на 4–5 років для підтримки рівня рН та його родючості;
поряд із мінеральними добривами, застосування органіки
та внесення мікроелементів (як правило, магнію, міді та ін.).
Реалізація цього комплексу заходів у поєднанні із сприят-
ливими погодними умовами дала змогу Род Сміту в 2015 р.
досягти урожайності 16,52 т/га, яку офіційно зафіксовано у
Книзі рекордів Гіннеса.
УДК 633.3:339.13:631.559 (100+477)
2017.2.161. МИРОВОЙ РЫНОК ЗЕРНОВЫХ КУЛЬТУР
В АПРЕЛЕ
/ Носова В. // АПК-информ. — 2017. — № 5. —
С. 58–62.
Виробництво зерна, пшениця, кукурудза, країни, про-
гноз.
Відмічено, що основними зерновими культурами у світі є
пшениця та кукурудза, які відіграють важливу роль у форму-
ванні цін на зерно. У 2015–2016 рр. у світі вироблено 735229
тис. т пшениці, зокрема в країнах ЄС — 160000; Китаї —
130000; Індії — 86530; США — 56117; Росії — 61044; Україні —
27274 тис. т. На 2016–2017 р. аналітики USD прогнозують
як збільшення, так і зменшення виробництва зерна пшениці:
збільшення — в цілому у світі на 2,2% (751357 тис. т), Росії —
18,6 (72529 тис. т), США — 12,0% (62859 тис. т); зменшен-
ня — в країнах ЄС на 9,6% (144658 тис. т), Китаї — на 1,0
(128850 тис. т), Україні — на 1,7% (26800 тис. т). Зменшення
виробництва зерна пшениці аналітики пояснили нестачею
вологи і холодними циклонами в Україні. По кукурудзі у 2015–
2016 р. одержано 963321 тис. т, зокрема в США — 345506,
Китаї — 224632, Бразилії — 67000, Україні — 23333, Росії —
13168 тис. т. На 2016–2017 р. прогнозується збільшення
виробництва зерна кукурудзи майже у всіх країнах: у світі
+9,4%, США +11,4, Бразилії +39,6, Україні +20,0, Росії +16,2%
і тільки в Китаї та Канаді — зменшення виробництва зерна
кукурудзи на 2,3 і 2,6% відповідно.
УДК 633.35:631.5:631.86
2017.2.162. ПРИНЦИП БОБОВОГО ЦАРСТВА. ОСОБЛИ-
ВОСТІ ВИРОЩУВАННЯ НУТУ ЗА БЕЗГЕРБІЦИДНОЇ ТЕХНО-
ЛОГІЇ
/ Бушулян О. // Пропозиція. — 2017. — № 5. — С. 78–
83.
Нут, площі посіву, країни виробництва, агротехніка ви-
рощування.
Наведено значення й агротехніку вирощування нуту (
Cicer
Arietinum
L.), який займає третє місце у світі після сої та
квасолі за площами посіву — майже 13–14 млн га, зокрема в
Індії — 10 млн га, що становить 83% світової площі. У мину-
лому столітті у багатьох публікаціях горох називали “царем”
бобового царства. Сьогодні сою вважають “царицею” бобо-
вих, а нут можна назвати “принцом”. Нут вирощують також у
Туреччині, Ізраїлі, Пакистані, Ірані, Вірменії, Казахстані, Азер-
байджані та країнах Африки, Америки і Європи. В Україні
нут — традиційна городня культура. Сьогодні, завдяки його
популярності на світовому ринку, в Україні спричинили “ну-
тів бум”. За даними аналітиків, ця культура може зайняти
площу посіву понад 1,5 млн га з валовим збором товарного
зерна понад 3 млн т. Нут, як бобова культура, збагачує ґрунт
азотом, насичує орний шар фосфором, калієм, кальцієм та
покращує його структуру. Головна умова щодо посіву нуту —
слабка засміченість і відсутність кореневищних і дводольних
бур’янів. Нут не сприймає монокультури, його неможна сіяти
після багаторічних злакових і бобових трав, соняшнику та
зернобобових культур. Повторно вирощувати нут на старому
місці можна через чотири-п’ять років. Обробіток ґрунту —
глибока оранка або глибоке дискування, вирівнювання зябу
й ранньовесняне закриття вологи. Перед сівбою насіння
слід обробляти біопрепаратами бульбочкових бактерій, під
оранку вносити P
30-60
K
45-60
кг/га д.р. Сіють нут після ранніх
зернових культур за температури ґрунту 5–6°С нормою ви-
сіву 500–550 тис. схожих насінин за рядкового способу,
400–450 тис./га — за стрічкового і 300–350 тис./га — за
широкорядного способу. За безгербіцидного вирощування
обов’язковими є досходове та два післясходові боронуван-
ня, стрічкового й широкорядного способів сівби — два-три
міжрядні обробітки. Збирають нут прямим комбайнуванням
у фазі повного дозрівання насіння, на насіння — двофазне
збирання — скошування у валки бобовими жатками та об-
молот через три-чотири дні комбайном. Зібране насіння слід
відразу очистити й висушити до 14% його вологості.
УДК 633/635:633.12+635.6:330.356.7
2017.2.163. НІШЕВІ КУЛЬТУРИ
/ Супіханов Б.К. // Вісник
аграрної науки. — 2017. — № 4. — С. 58–64. — Бібліогр.: 12
назв.
Нішеві культури, гречка, нут, просо, гірчиця, овес, горох,
сорго, площі посіву, врожайність, виробництво.
Відмічено, що на очах лише одного покоління деякі с.-г.
культури, які здавна відігравали значну роль у харчовому
ланцюгу людини, перетворилися на так звані нішеві культури,
площа посіву яких швидко зменшувалась. До них слід відне-
сти: сорго, гречку, просо, овес, жито, нут, льон та ін. За остан-
ні два десятиліття площі нішевих культур скоротилися на
20,5%, або майже на 29 млн га. Найбільша врожайність серед
нішевих культур відмічена у зеленого горошку — 73,95 ц/га,
найменша — у гречки і проса — 8,39 і 9,03 ц/га відповідно.
Незважаючи на скорочення площ посіву, валові збори ніше-
вих культур практично залишились на рівні 2000 р. (табл.).
Проте нині ситуація щодо вирощування нішевих культур
дещо змінилась, деякі культури стали приваблювати вироб-
ництво з різних причин, зокрема й внаслідок зміни клімату,
що стає все більш посушливим. Так, горох стали споживати
у вигляді зеленого горошку, особливо у Франції, де площа
посіву збільшилась майже у два рази. Збільшилося вироб-
ництво гречки у Польщі, але гегемоном її виробництва став
Китай, де відбулося майже 2-разове зростання валових збо-
рів — 11,7 млн т, або 85,2% світових обсягів. Значно збіль-
шились обсяги врожаю нуту — від 2,1 до майже 4,9 млн т,
або у 2,3 раза. Головними продуцентами насіння льону є 3
найбільші георегіони світу: Північна Америка — 38,9%, Азія —
36,6 і Європа — 19,4%, які у 2014 р. виробили 2,5 млн т, або
95% світових обсягів. Найвищу врожайність проса у 2014 р.
отримано в країнах Східної Азії — 28,7 ц/га, або на 218,8%
вище середньосвітового показника. Зроблено висновок, що
посилення інтересу виробників до таких культур, як нут,
горох і сорго зумовлене, насамперед, змінами потреб регіо-
нальних і світового ринків, а також зростанням середньої
врожайності цих культур.
633.1 Хлібні злаки. Зернові культури
Науковий референт — доктор с.-г. наук ШЕЛЕПОВ В.В.
Науковий консультант — член-кореспондент НААН ТАНЧИК С.П.
УДК 633.1
УДК 631.111
2017.2.164. ПШЕНИЦЯ СПЕЛЬТА
/ Господаренко Г.М.,
Костогриз В.П., Любич В.В., Парій М.Ф., Полторецький С.П.,
Полянецька І.О., Рябовол Л.О., Сухомуз О.Г.; за заг. ред.
Г.М. Господаренко. — К.: ТОВ “СІК ГРУП Україна”, 2016. —
312 с. — Бібліогр.: 445 назв. Шифр 548740.
Пшениця спельта, історія і ареал поширення, агротех-
ніка вирощування, селекція, економічна ефективність зерна
спельти.
Вченими Уманського національного університету садів-
ництва видано монографію, яка складається із 8 розділів.
Перший розділ характеризує значення пшениці спельти, її