Упрощенная HTML-версия
37
№ 2 (72), 2017
2017.2.152.
УДК 60:57
БІОТЕХНОЛОГІЯ
Селекційно-генетична наука і освіта (Парієві читання): мате-
ріали VІ міжнар. наук. конф., 15–17 берез. 2017 р. — Умань:
Вид-ць “Сочінський”, 2017. — С. 11–13. — Бібліогр.: 9 назв.
Шифр 548959.
Соняшник, in vitro, agrobacterium-опосередкована транс-
формація, експланти.
Метою досліджень було розроблення ефективної системи
трансформації однорічного соняшнику. Об’єктом дослідження
були експланти 2 ліній соняшнику української селекції. Насін-
ня соняшнику стерилізували та пророщували на світлі в чаш-
ках Петрі з живильним середовищем Мурасіге-Скуга (МС).
Як експланти використовували сегменти 4–8-денних про-
ростків сім’ядоль, гіпокотиля та коріння. Для
Agrobacterium
-
опосередкованої трансформації (АОТ)
in vitro
нами було ви-
користано штам
A. Tumafaciens
, що містить плазміди, які не-
суть селективні маркери, а саме стійкість до канамшину (Km)
та фосфінотрицину (РРТ). Агробактерію нарощували протя-
гом двох днів у рідкому середовищі LB при 100 об./хв, 25°С,
центрифугували та ресуспендували у рідкому середовищі
МС з додаванням ацетосирингону (ОД600=0,5). Експланти
культивували протягом 2–4 годин. Наведено опис індукції
регенерації з використанням модифікованого середовища
МС. У результаті роботи було одержано 24 рослини-реге-
неранти на селективному середовищі. Молекулярно-біоло-
гічний аналіз підтвердив перенесення селективних генів у
4 рослин. За результатами досліджень зроблено висновок,
що
Agrobacterium
-опосередкована трансформація для со-
няшника є можливою.
УДК 60:573.6:635.21:581.13
2017.2.149. ВПЛИВ РІЗНИХ СПЕКТРІВ ВИПРОМІНЮ-
ВАННЯ НА РІСТ ТА РОЗВИТОК ОЗДОРОВЛЕНИХ РОС-
ЛИН КАРТОПЛІ В КУЛЬТУРІ
IN VITRO
/ Решотько Л.М.,
Дерев’янко С.В., Дмитрук О.О., Волкова І.В. // Сільськогос-
подарська мікробіологія: міжвід. темат. наук. зб. — Чернігів,
2016. — Вип. 24. — С. 73–78. — Бібліогр.: 13 назв. Шифр
06 548780.
Рослини картоплі, культура in vitro, фітосвітлодіоди,
спектри випромінювання.
Основна мета досліджень — оцінити, як різні варіанти
фітосвітлодіодного освітлення під час пасажування вплива-
ють на ріст та розвиток оздоровлених мікророслин картоплі
сортів Щедрик, Тирас та Сувенір Чернігівський. Виготовлено
установку для додаткового освітлення фітосвітлодіодами
пробіркових рослин в умовах люміностату. Для встановлення
впливу різних спектрів випромінювання на розвиток рослин
in vitro
під час останнього пасажу проводили дослід, у якому
червоні та сині фітосвітлодіодні стрічки в різних варіан-
тах використано для додаткового освітлення мікророслин.
Проведені дослідження дали змогу встановити відмінності
росту та розвитку мікророслин картоплі за різних варіантів
освітлення. Наведено також дані про вплив освітлення на
вміст хлорофілів у рослинах картоплі досліджуваних сортів.
Загалом встановлено, що додаткове освітлення фітосвітло-
діодами впливає на габітус пробіркових рослин: корекція чер-
воним світлом сприяє збільшенню висоти мікророслин сортів
Щедрик, Сувенір Чернігівський та Тирас, а корекція синім —
призводить до значного зменшення висоти мікророслин
сорту Сувенір Чернігівський та до швидкого утворення сто-
лонів у всіх досліджених сортів. Вміст хлорофілів у листках
рослин картоплі різних сортів збільшувався при додатковому
освітленні, але залежав як від спектрів випромінювання, так
і від реакції сорту на освітлення. Найвищий вміст хлорофілів
для сортів Щедрик та Сувенір Чернігівський відмічено у ва-
ріантах з корекцією червоним світлом, для сорту Тирас цей
показник найвищий при вирощуванні мікророслин з корек-
цією синім світлом.
УДК 60:581.143.6:633.15
2017.2.150. МОРФОГЕНЕЗ
IN VITRO
У ЛІНІЙ КУКУРУДЗИ
ГЕТЕРОЗИСНОЇ ГРУПИ ЛАНКАСТЕР
/ Деркач К.В., Абраімо-
ва О.Є., Сатарова Т.М. // Цитология и генетика. — 2017. —
Т. 51, № 1. — С. 61–68. — Бібліогр.: 17 назв.
Кукурудза, культура in vitro, морфогенез, органогенез,
ембріогенез.
У біотехнологічних дослідженнях з клітинної та генетичної
інженерії
in vitro
важливим кінцевим результатом є одержан-
ня фертильних рослин-регенерантів, здатних рости і розви-
ватися
in vivo
. Вивчено генотипні особливості морфогенезу
і регенерації
in vitro
у п’яти ліній кукурудзи селекційно пер-
спективної гетерозисної групи Ланкастер порівняно з пред-
ставниками інших гетерозисних груп — PLS61, A188 та Chi31.
Встановлено, що співвідношення таких типів морфогенезу,
як органогенез та ембріогенез, у калусній тканині визна-
чається генотипом експланту та концентрацією сахарози в
середовищі для калусогенезу. Частота ембріогенезу як більш
ефективного з т.з. подальшої регенерації типу морфогенезу
для ліній гетерозисної групи Ланкастер у середньому ста-
новила 40,0±12,8%, тоді як для інших гетерозисних груп —
лише 14%. У ліній гетерозисної групи Ланкастер сахароза
в концентрації 30 г/л у середовищі для калусогенезу забез-
печувала у подальшому регенерацію шляхом ембріогенезу
на рівні 26,5±15,4%, а в концентрації 60 г/л — 57,7±19,8%.
У ліній — представників інших гетерозисних груп вміст саха-
рози в середовищі для калусогенезу не впливав на подаль-
ший регенераційний прояв, рівень ембріогенезу на фоні 30 та
60 г/л сахарози становив 11,0 та 15,0±4,8% відповідно.
УДК 60:632.5.01/08
2017.2.151. ОПТИМІЗАЦІЯ СКЛАДУ ЖЕЛЮЮЧИХ АГЕН-
ТІВ НА РЕГЕНЕРАЦІЮ МІКРОРОСЛИН КАРТОПЛІ, ОТРИ-
МАНИХ
IN VITRO
/ Шевага Г.М., Кирик М.М., Гунчак В.М.,
Олійник Т.М. // Сільськогосподарська мікробіологія: міжвід.
темат. наук. зб. — Чернігів, 2016. — Вип. 24. — С. 79–82. —
Бібліогр.: 14 назв. Шифр 06 548780.
In vitro, кукурудзяний крохмаль, картопляний крохмаль,
пшеничний крохмаль, агар, живильне середовище.
Технологія клонального мікророзмноження картоплі на
основі культивування меріклональних рослин на живильних
середовищах
in vitro
є значним резервом формування ви-
сокопродуктивного насіння. Найчастіше у культурі
in vitro
картоплі використовують щільні живильні середовища, ви-
готовлені на основі агару, вартість якого висока. Метою
досліджень було встановлення можливості використання
крохмалів як желеутворювального компонента середовищ
при клональному мікророзмноженні картоплі та оцінка їх
впливу на показники приживлюваності та розвитку картоплі
в культурі
in vitro
. Дослідження з підбору нових желюваль-
них компонентів проводили в лабораторії біотехнології с.-г.
культур Української наук.-досл. станції карантину рослин ІЗР
НААН упродовж 2015–2016 рр. Мікроживці культивували на
середовищі Мурасіге-Скуга на основі крохмалів (кукурудзяно-
го, картопляного, пшеничного) з концентрацією від 50 г/л до
150 г/л. Контролем слугувало середовище з агаром (8 г/л). Ви-
користовували сорти картоплі української селекції: Слов’янка,
Поліська рожева. Оптимальною концентрацією крохмалів для
культивування клональних мікророслин картоплі виявилася
концентрація 80 г/л. Наведено дані щодо впливу крохмалів
на ініціацію стебло- і ризогенезу у мікроживців картоплі в
культурі
in vitro
, а також біометричні показники розвитку рос-
лин картоплі сорту Слов ‘янка на живильному середовищі із
різними желювальними речовинами. На основі проведених
досліджень зроблено висновок, що за рахунок використання
замість агару кукурудзяного крохмалю як желеутворювача,
відбувається підвищення якості клональних мікророслин
картоплі та здешевлення технології, оскільки у стандартній
технології на 1 л живильного середовища витрачається 8 г
агару вартістю 9,12 грн. У розробленій нами технології мож-
ливе використання крохмалю, за якої на 1 л витрачається
80 г крохмалю вартістю 1,6 грн. Таким чином, відбувається
п’ятикратне здешевлення технології за рахунок використання
економічної схеми витрат (9,12 грн / 1,6 грн = 5,6).
УДК 60:633.16:631.527.8
2017.2.152. ЗДАТНІСТЬ ДО АНДРОГЕНЕЗУ
IN VITRO
ГО-
ЛОЗЕРНИХ СОРТІВ ЯЧМЕНЮ ЯРОГО ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЇХ
ВИКОРИСТАННЯ У БІОТЕХНОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ
І СЕЛЕКЦІЇ
/ Білинська О.В., Музафарова В.А. // Селекцій-
но-генетична наука і освіта (Парієві читання): матеріали
VІ міжнар. наук. конф., 15–17 берез. 2017 р. — Умань: Вид-ць
“Сочінський”, 2017. — С. 28–31. — Бібліогр.: 16 назв. Шифр
548959.
Андрогенез in vitro, сорти ячменю, селекція, біотехноло-
гічні дослідження, генотипи.