Стр. 36 - buleten-2017-2.indd

Упрощенная HTML-версия

36
“АПК УКРАЇНИ”. Реферативний журнал
ші поширеність і розвиток бурої плямистості люцерни були
відмічені у роки з підвищеними кількістю опадів та вологістю
повітря. Метеорологічні чинники впливали на розвиток рос-
лини-живителя, на збудника хвороби та на перебіг захворю-
вання. Ураженість люцерни жовтою плямистістю зростала
у фазі бутонізації, а у фазі утворення бобів було відмічено
формування апотеціїв сумчастої стадії першої генерації
гриба. Аналіз багаторічних даних свідчить про зростання по-
ширеності й розвитку жовтої плямистості люцерни у періоди
з більшою кількістю опадів та зволоженістю повітря. Оскільки
для розвитку патогену необхідна волога, за тривалих періодів
сухої погоди гриб не розвивався і ураження люцерни було не-
значним або відсутнім. При цьому волога прохолодна погода
протягом тривалих періодів сприяла підвищенню стійкості
рослин: у вологу погоду сумкоспори швидко відмирали, і ура-
ження не відбувалося, в суху — сумкоспори зберігалися три-
валіший час, а стійкість рослин зменшувалася. Поширеність
і шкідливість хвороб листя люцерни, як і фенологія кормової
рослини, залежать від сезонної динаміки температурного
режиму, вологості повітря та кількості опадів.
УДК 633.63:631.531.12
2017.2.145. ВПЛИВ ГЕРБІЦИДІВ НА ЯКІСТЬ МАТОЧНИХ
КОРЕНЕПЛОДІВ ТА НАСІННЯ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ ЗА
ОБРОБКИ ПОСІВІВ МАТОЧНИКІВ
/ Доронін В.А., Кравчен-
ко Ю.А., Доронін В.В., Будовський Н.Д. // Вісник Уманського
національного університету садівництва. — 2016. — № 1. —
С. 22–27. — Бібліогр.: 13 назв.
Плоїдність рослин, густота, фракція коренеплодів, чоло-
вічо-стерильний компонент, багатонасінний запилювач,
доброякісність, схожість.
Дослідженнями з впливу гербіцидів, які широко використо-
вуються на буряках цукрових проти дводольних бур’янів (Бе-
танал Експерт, к.е.) та проти злакових бур’янів (Центуріон,
к.е.), на ріст та розвиток маточних буряків. З’ясовано, що за
фракційним складом коренеплодів істотної різниці залежно
від норм та видів посходових гербіцидів не було як за чоло-
вічостерильного компонента, так і за багатонасінного запи-
лювача. Основна кількість маточників чоловічостерильного
компонента — від 66 до 72% були масою понад 150 г, багато-
насінного запилювача — від 46 до 72%, які можна висаджу-
вати існуючими садильними машинами. Водночас у контролі
таких коренеплодів було за компонентами відповідно 66 та
42%. Не встановлено негативного впливу гербіцидів, якими
обробляли маточники, на біометричні показники насінників.
Проте виявлено значні порушення плоїдності рослин компо-
нентів маточних буряків. Обприскування маточних буряків
цукрових максимальними дозами гербіцидів, рекомендованих
для використання на фабричних буряках цукрових, кількість
диплоїдів зменшилася на 51,3–54,2%, водночас кількість мік-
соплоїдів збільшилася в 3,9–4,1 раза порівняно з контролем.
Найменших змін хромосомний апарат зазнав за обробки
маточників гербіцидом Бетанал Експерт, к.е. у нормі 1 л/га.
Аналіз насіння показав, що навіть за таких значних порушень
плоїдності рослин компонентів маточних буряків цукрових, не
спостерігається значного впливу гербіцидів на якість насіння.
За використання гербіциду Бетанал Експерт, к.е. як повною
нормою, так і половинною від рекомендованої та гербіциду
Центуріон, к.е. половинною нормою від рекомендованої не
призвело до зниження схожості та доброякісності насіння.
Схожість насіння становила 66–72%, у контролі 66, добро-
якісність — 96,1–97,6, у контролі 96,6% (НІР
05
=2,6%).
2017.2.145.
БІОТЕХНОЛОГІЯ
УДК 60:57
60:57 БІОТЕХНОЛОГІЯ
Науковий референт — кандидат хім. наук ТОВМАЧЕНКО В.М.
Науковий консультант — академік НААН МЕЛЬНИЧУК М.Д.
УДК 60(075.8)
2017.2.146. 125 РОКІВ ВІРУСОЛОГІЇ ТА РОЗВИТОК БІО-
ТЕХНОЛОГІЙ, ЩО БАЗУЮТЬСЯ НА ВІРУСНІЙ ЕКСПРЕСІЇ
/
Гирич А., Климюк В., Глеба Ю. // Цитология и генетика. —
2017. — Т. 51, № 2. — С. 19–39.
Біотехнологія рослин, рослинна вірусологія, рекомбінант-
ні білки, транзієнтна експресія, вірусні вектори.
Вивчення вірусів триває вже більше століття, відколи їх
було відкрито у 1892 р. Впродовж останніх десятиліть віру-
си активно використовуються як біотехнологічне знаряддя.
Транзієнтна експресія гетерологічних білків у рослинах з
використанням вірусів є продуктивною платформою, що
нині активно розвивається, вона стала основою для кількох
індустріальних процесів, а також для виробництва багатьох
рекомбінантних білків. Вірусні вектори стали корисним ін-
струментом наукових досліджень. Подача вірусних векторів
за допомогою
Agrobacterium
(
magnifection
) забезпечує висо-
кий вихід білків, швидке збільшення обсягів виробництва та
коротку тривалість виробничого процесу. В даному огляді
розглянуто сучасні підходи до біотехнологічного виробництва
рекомбінантних білків у рослинах з використанням вірусних
векторів.
УДК 60:57.085.1:57.088.3:577.218
2017.2.147. ПОЛУЧЕНИЕ ТРАНСГЕННЫХ РАСТЕНИЙ СА-
ЛАТА, СИНТЕЗИРУЮЩИХ ПОТЕНЦИАЛЬНО АНТИГИПЕР-
ТЕНЗИВНУЮ КОРОТКУЮ ШПИЛЕЧНУЮ РНК
/ Герасимен-
ко И.М., Клещевников В.В., Кедлян В.Р., Сахно Л.А., Арбу-
зова И.А., Шелудько Ю.В., Досенко В.Е., Кучук Н.В. // Ци-
тология и генетика. — 2017. — Т. 51, № 1. — С. 3–11. —
Библиогр.: 33 назв.
РНК-інтерференція, коротка РНК, артеріальна гіпертен-
зія, трансгенні рослини, Lactuca sativa.
Зацікавленість фармацевтичної індустрії в розробці те-
рапевтичних препаратів, заснованих на РНК-інтерференції,
швидко зростає. Використання рослин для синтезу фар-
мацевтично цінних коротких РНК може мати такі важливі
переваги, як низька собівартість, можливість отримання
великої кількості матеріалу і знижений ризик забруднення
патогенами, небезпечними для людини. При використанні
їстівних рослин можна виключити високовитратну стадію
очищення кінцевого продукту. У даній роботі описано одер-
жання трансгенних рослин салату, які синтезують коротку
шпилькову РНК (кшРНК), для придушення експресії гена
ізоформи дельта протеїнкінази С (ПКС), яка є ефективним
методом при лікуванні артеріальної гіпертензії, заснованим
на РНК-інтерференції. Трансгенні рослини салату отримано
методом з використанням генетичних конструкцій, що несуть
гени анти-ПКС і контрольної кшРНК. Присутність трансге-
нів підтверджено аналізом. Рівень накопичення анти-ПКС
кшРНК розрахований на підставі даних кількісного аналізу
зі зворотною транскрипцією. Шість трансгенних ліній салату
демонстрували різний рівень експресії анти-ПКС кшРНК,
найбільший вміст якої сягав 14 ± 9% порівняно з РНК сала-
ту. Рослини, які несуть як ген анти-ПКС, так і контрольної
кшРНК, нормально цвіли, проте не зав’язували насіння. Опи-
сані трансгенні рослини салату, які містять анти-ПКС кшРНК,
передбачається використовувати для тестування фізіологіч-
ної активності тварин, а в подальшому — для розробки нових
засобів при лікуванні артеріальної гіпертензії.
УДК 60:57.085.21
2017.2.148.
AGROBACTERIUM
-ОПОСЕРЕДКОВАНА ТРАНС-
ФОРМАЦІЯ ОДНОРІЧНОГО СОНЯШНИКА (
HELLIANTYUS
ANNUUS
)
IN VITRO
/ Бабич В.О., Гнатюк І.С., Кириченко М.С.,
Крат В.Ю., Варченко О.І., Парій Я.Ф., Симоненко Ю.В. //