Стр. 28 - buleten-2017-2.indd

Упрощенная HTML-версия

28
“АПК УКРАЇНИ”. Реферативний журнал
2017.2.111.
Головною причиною багатофункціональності ЕМ-препара-
тів є широкий діапазон дії груп мікроорганізмів, які входять
до його складу, найбільшими з яких є: 1) фотосинтезуючі
бактерії; 2) молочнокислі бактерії; 3) дріжджі; 4) актиномі-
цети; 5) ферментуючі гриби. Кожен різновид ефективних
мікроорганізмів має власні важливі функції. З одного боку,
підтримує дію інших організмів співтовариства, а з іншого —
використовує речовини, ними ж синтезовані. Це явище має
назву симбіоз. У процесі життєдіяльності ЕМ виділяють
речовини, що пригнічують розвиток патогенної мікрофлори
(молочна кислота, антибіотики тощо). Таким чином, пригні-
чуються ґрунтові збудники хвороб. Корені рослин виділяють
речовини типу вуглеводів, амінокислот, органічних кислот і
активних ферментів. ЕМ використовують їх для росту. Пре-
парат “Байкал ЕМ®” (Б.) знову виробляється в Україні (м.
Запоріжжя) і є не менш ефективним, ніж японський. Ціна
препарату українського виробництва в кілька разів нижча. Ви-
готовлені за допомогою препарату біодобрива значно ефек-
тивніші за перегній. Наведено дані успішного застосування
Б. (у вигляді біодобавки для росту рослин) у комплексі з ор-
гано-мінеральним рідким добривом “Rostr-концентрат 15.7.7”
за вирощування кукурудзи та економічну рентабельність
виробництва. Випробування здійснювались на базі ДП “Ас-
канійське” Ін-ту зрошуваного землеробства НААН. Дано опис
технології вирощування. Найвищий порівняно з контролем
виявився середній приріст врожайності 2014 р. — 0,81 т/га,
що забезпечило необхідну рентабельність.
УДК 631.82
2017.2.111. ЗБАЛАНСОВАНЕ ЖИВЛЕННЯ — ЗАПОРУКА
ФОРМУВАННЯ СТРЕСОСТІЙКОСТІ РОСЛИН
/ Капітан-
ська О. // Пропозиція. — 2017. — № 3. — С. 98–99.
Стресостійкість рослин, абіотичні втрати врожаю,
елементи живлення, макро- та мікроелементи, комплексні
добрива ТМ “Quantum”.
Наведено дані щодо зниження врожайності культур (куку-
рудза, пшениця, соя, овес, ячмінь), зумовленого абіотичними
стресорами (посухи, кислотність ґрунту, засолення, екстре-
мальні температури, дисбаланс мінерального живлення).
Розглянуто вплив дефіциту азоту, фосфору та калію у рос-
лин на поведінку останніх, роль калійних добрив та кремнію
у пом’якшенні стресу та підвищенні толерантності до не-
сприятливих умов, за яких значно знижується надходження
мікроелементів (В, С, Mg, Fe, Mn, Zn) з ґрунту. Мікроеле-
менти (Mn, Cu, Zn, B, Fe, Mo, Co, Ni) відіграють надзвичайно
важливу фізіологічну роль у боротьбі зі стресом шляхом
зміни активності ферментів та утворення метаболітів, що
беруть участь у реакції рослин на стрес. Скорегувати міне-
ральне живлення та підготувати рослину до “відбиття” стресу
можна шляхом позакореневого підживлення рослин відпо-
відними добривами. Наведено інформацію про лінійку комп-
лексних добрив — TM “Quantum”, Квантум К-36, Квантум —
Аквасил, Квантум — ФітоФос. Вирішальним чинником у по-
силенні стійкості рослин до екстремальних погодних умов є
збалансована система удобрення.
УДК 631.833
2017.2.112. МОЛОДША СЕСТРА АЗОТУ
/ Тарасенко О. //
Агроиндустрия. — 2017. — № 6. — С. 22–27.
Сірковмісні добрива, макроелементи, мезоелементи,
мікроелементи, органічна речовина, пташиний послід, си-
дерати, рухомі сполуки сірки, сульфат магнію, сульфат
амонію, добриво КАС+S.
Розглянуто питання, пов’язані з використанням сірковміс-
них добрив у живленні с.-г. культур. Основну кількість сірки
для живлення рослина отримує через ґрунт. За візуальними
ознаками можна визначити, чи потрібно вносити сірку під
певну культуру на конкретному полі. У ґрунтах із вищим
вмістом органічної речовини складаються оптимальні умови
для мікробіологічної діяльності. Як наслідок, у ґрунті підви-
щується вміст рухомої сірки. На ґрунтах із низькими запа-
сами органічної речовини відбувається процес вимивання
сірковмісних сполук за межі кореневмісного шару. Перспек-
тивними з т.з. поповнення органічної речовини у ґрунті є
використання відходів птахофабрик — пташиного посліду
(містить широкий спектр макро- та мікроелементів, у т.ч.
близько 0,3% сірки) та вирощування сидеральних культур.
Наведено картограму вмісту рухомої сірки у ґрунті у вибра-
них районах України (спільне дослідження ДП “Агроцентр
ЄвроХім-Україна” та ДУ “Інституту охорони ґрунтів України”) і
дані, щодо потреби с.-г. культур у сірці. Більшість українських
полів за результатами досліджень потрапляє до категорії
із середнім і низьким ступенями забезпеченості рухомими
сполуками сірки. Розглянуто надходження хімічних речовин
і сірки із опадів та з атмосфери. Концентрація сірчастого газу
у районах розміщення промислових підприємств у 2–3 рази
вище, ніж у сільській місцевості. Одна із ключових функцій
сірки — участь у формуванні якості врожаю. Нестача сірки
призводить до пригнічення метаболічних процесів. Під дією
сірки інтенсифікується синтез вуглеводів. Сірковмісні добри-
ва є важливим елементом технології вирощування бобових
культур. Розглянуто роль сульфату магнію (передпосівне
внесення) для магнієлюбних культур та сульфату амонію
(прикореневе живлення), а також питання про так звані “не-
використані” залишки сірки, які можуть поступово мігрувати
у нижчі шари ґрунту або у вигляді газу в атмосферу.
УДК 631.872
2017.2.113. ПОКА МЫ РЕШАЕМ, МИР УЖЕ ОПРЕДЕЛИЛ-
СЯ
/ Фадеев Л.В. // Эксклюзивные технологии. — 2017. —
№ 1. — С. 8–12.
Технологія no-till, захисне землеробство, рослинні залиш-
ки, покривні культури, сівозміни, дощові черв’яки, еродовані
землі, крапельне зрошення.
Система ощадного землеробства повинна бути заснована
на таких принципах: мінімальний обробіток ґрунту; викорис-
тання покривних культур; сівозміна; постійний покрив на
ґрунті з рослинних залишків. Всі ці принципи є основопо-
ложними в технології no-till. Сьогодні в світі вже більше ніж
на 100 млн га здійснюється технологія no-till у країнах різних
широт і висот, різних ґрунтових, кліматичних та інших умов:
Кенія, Уганда; Аргентина, Чилі; Фінляндія; Болівія, Колум-
бія; Австралія, Парагвай; Бразилія. За 15 років дотримання
безперервної нульової технології обробітку ґрунту площа
еродованих земель у США зменшилася на 42%. У Бразилії
з 1991 по 2004 рік виробництво зерна збільшилось у два
рази, площа під no-till — від 1 до 23,6 млн га. В Аргентині ви-
робництво зерна за 13 років більше ніж подвоїлося — від 28
до 74 млн т, площа під no-till за цей період збільшилася від
100 тис. га до 11,7 млн га. Вперше зупинилося падіння гу-
мусу. Основні шляхи руху від рівня середніх врожаїв, одер-
жуваних сьогодні, до максимально можливих вбачаються
в наступному: впровадження краплинного зрошення; сівба
виключно сильним насінням; здійснення передпосівного
обробітку ефективними препаратами, що захищають рос-
лини від хвороб і шкідників з урахуванням зараженості поля;
обов’язковий обробіток насіння перед сівбою мікробними
препаратами. Сівбу здійснювати за технологією рівнорозпо-
діленого розміщення рослин на полі, що дасть змогу усунути
конкуренцію за поживні речовини, воду і світло.
УДК 633.8:633.17
2017.2.114. ФОРМУВАННЯ ЕЛЕМЕНТІВ СТРУКТУРИ ВРО-
ЖАЮ ПРОСА ЗАЛЕЖНО ВІД СИСТЕМИ УДОБРЕННЯ
/
Грищенко Р.Є., Любчич О.Г., Глієва О.В. // Збірник наукових
праць ННЦ “Інститут землеробства НААН”. — К., 2016. —
Вип. 2. — С. 59–68. — Бібліогр.: 9 назв. Шифр 548760.
Волоть, мінеральні добрива, просо, продуктивність,
структурні показники, сорт, урожайність.
В умовах Північної частини Лісостепу України досліджено
адаптивність нових сортів круп’яних культур до ґрунтово-клі-
матичних особливостей зони Лісостепу, ефективність побіч-
ної продукції, оптимізації доз і строків внесення мінеральних
добрив і їхній вплив на основні структурні елементи врожаю.
Вивчено вплив різних доз мінеральних добрив і строків їх-
нього внесення на висоту рослин, довжину волоті, кількість
гілочок І і II порядків, масу зерна з волоті. Наведено дані
щодо впливу системи удобрення на лінійні показники веге-
тативних і генеративних органів (середнє за 2011–2015 рр.),
см, а також зміни архітектоніки волотей проса під впливом
доз та строків внесення мінеральних добрив (середнє за
2011–2015 рр.). Встановлено, що за вирощування проса
мінеральні добрива позитивно впливають на формування
головних елеметів структури врожаю, підвищуючи висоту
УДК 631.8
ДОБРИВА