Упрощенная HTML-версия
29
№ 2 (72), 2017
2017.2.119.
рослин, довжину волоті, збільшуючи кількість гілочок другого
порядку і продуктивність рослин на 3–50%. Найкращі умови
мінерального живлення для рослин проса сорту Київське 87
забезпечено поєднанням побічної продукції (2,5 т/га) з міне-
ральними добривами в дозі N
90
P
70
K
90
. Урожайність проса за
такої системи удобрення становила 4,77 т/га, а для сортів
Золотисте і Омріяне — за внесення N
30
P
45
K
65
і проведення
двох підживлень у дозі N
15
(4,56–4,31 т/га). Сорт проса Сло-
божанське краще відреагував на рекомендовану кількість
добрив на фоні приорювання соломи (N
60
P
45
K
60
+ солома).
502/504 ОХОРОНА ПРИРОДИ. СТАЛИЙ РОЗВИТОК
631.92/.95 СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА ЕКОЛОГІЯ
Науковий референт — РОМАНЧУК Л.О.
Науковий консультант — академік НААН ГУДКОВ І.М.
УДК 502.4:504.54(477.43)
2017.2.115. ДИНАМІКА БІОЛОГІЧНОГО ТА ЛАНДШАФТ-
НОГО РІЗНОМАНІТТЯ ЗАПОВІДНИХ ТЕРИТОРІЙ: міжнар.
наук.-практ. конф., 25–27 трав. 2016 р.
/ М-во екології та
природних ресурсів України, Нац. природ. парк “Подільські
Товтри”, Кам’янець-Поділ. нац. ун-т [та ін.]. — Кам’янець-По-
дільський, 2016. — 250 с. Шифр 548884.
Заповідні території, різноманіття біологічне і ландшафт-
не, моніторинг, ландшафти природні й антропогенні,
динаміка біорізноманіття.
Висвітлено важливі питання щодо багаторічних змін складу
окремих систематичних та екологічних груп біорізноманіття,
сучасного стану флори і фауни природних й антропогенних
ландшафтів, моніторингу їх чисельності, реалізації прак-
тичних заходів охорони, збереження й відтворення біоріз-
номаніття. Визначено також роль освіти та позашкільного
виховання молоді в збереженні видового й ландшафтного
різноманіття. Наведено й проаналізовано результати дина-
міки біологічного й ландшафтного різноманіття на території
низки заповідників і природних парків, зокрема Карпатського
національного природного парку, НПП Мале Полісся, денд-
рологічного парку “Олександрія”, НПП “Сколівські Бескиди”
і Дермансько-Острозький, природного заповідника “Медо-
бори”, ПЗ “Єланецький Степ”, ПЗ “Древлянський” та інші.
УДК 502/504“737”(477).001.76
2017.2.116. НАЦІОНАЛЬНА ПАРАДИГМА СТАЛОГО РОЗ-
ВИТКУ УКРАЇНИ
/ Патон Б.Є. (за заг. ред.). — Вид. 2-ге,
перероб. і доп. — К., 2016. — 72 с. Шифр 548774.
Сталий розвиток, природоохоронна діяльність, екологіч-
на політика, екологічна безпека, інновації.
Обґрунтовано передумови і складові моделі сталого роз-
витку (СР) України з урахуванням природно-ресурсних обме-
жень та загострення екологічних і соціальних суперечностей,
а також доцільність імплементації у вітчизняну практику регу-
лювання природоохоронної діяльності передових зарубіжних
практик з реалізації екологічної політики і раціонального при-
родокористування. Запропоновано концепцію використання
природно-ресурсного потенціалу на принципах сталості та
впровадження засад СР. Розроблено перспективні напрями
переведення національного господарства на модель СР за
рахунок реалізації інноваційних домінант соціально-економіч-
ного розвитку, забезпечення сталого природокористування,
вирішення суспільних проблем і гарантування природно-тех-
ногенної й екологічної безпеки. Обґрунтовано інноваційний
підхід до моделювання траєкторії СР на основі системної
та структурної перебудови територіальних природно-госпо-
дарських комплексів. Зазначено, що національна парадигма
сталого розвитку України має значну специфіку та особли-
вості щодо можливостей і механізмів вирішення проблем, що
стоять перед країною.
УДК 504.052:630*18
2017.2.117. НАСЛІДКИ ВИРУБУВАННЯ ЛІСУ: ВПЛИВ НА
СТАН ПОПУЛЯЦІЙ РІДКІСНИХ ВИДІВ РОСЛИН
/ Лукаш О.В. //
Екологічний вісник. — 2017. — № 1. — С. 31–32.
Екологія лісу, вирубування деревостанів, популяції рід-
кісних видів рослин.
Висвітлено питання щодо впливу наслідків вирубування
лісу на стан популяцій рідкісних видів рослин. Зазначено,
що знищення популяцій виду призводить до зменшення його
екотопічного різноманіття та поліморфізму, наслідком чого є
збіднення генофонду. Проаналізовано наслідки впливу не-
регулярної вирубки лісу на флору лісових масивів, у першу
чергу її раритетного компонента. Перший наслідок: механічне
знищення наземної вегетативної маси рослин під час валки
лісу та перетягування стовбурів по субстрату в першу чергу
є небезпечним для дорослих особин представників таких
життєвих форм, як гелікриптофіти тахамефіти, а також для
сходів та заростків спорових рослин, зокрема червонокниж-
них (плаунові, зозулинцеві та товстолисті). Другий наслідок:
порушення екологічного режиму місцезростань рідкісних
видів, особливо лісових весняних ефемероїдів. Третій наслі-
док полягає в тому, що неконтрольовані рубки відкривають
коридори для поширення інвазійних видів, тобто вивільняють
місцезростання, які заповнюють біологічно небезпечні рос-
лини. Підсумком попередніх трьох наслідків є скорочення
місцезростань та елімінація популяцій аборигенних видів.
УДК 504.054:[546.36+546.4/.8]:636.597:637.5
2017.2.118. КОНЦЕНТРАЦІЯ
137
Cs І ВАЖКИХ МЕТАЛІВ
У М’ЯСІ КАЧОК, ВИРОЩЕНИХ У РІЗНИХ ЗОНАХ РАДІО-
АКТИВНОГО ЗАБРУДНЕННЯ
/ Савченко Ю.І., Савчук І.М.,
Ковальова С.П. // Вісник аграрної науки. — 2017. — № 3. —
С. 31–38. — Бібліогр.: 10 назв.
Радіоекологія, цезій, важкі метали, качки, забруднення
качиного м’яса.
Досліджувалися особливості вирощування качок (К.) на
місцевих кормах (раціони незбалансовані за кальцієм і фос-
фором та мікроелементами) за різних систем їх утримання
з метою вдосконалення способів виробництва екологічно
безпечного качиного м’яса в регіонах з різною щільністю
радіоактивного забруднення ґрунтів. З’ясовано, що м’ясо
піддослідних качок в ІІ та ІІІ зонах радіоактивного забруд-
нення за концентрацією
137
Cs не перевищує допустимі рівні
(ДР-2006=200 Бк/кг) і коливається в межах 9,3–75,9 Бк/кг.
Концентрація свинцю і кадмію у м’язах і печінці піддослідних
качок не перевищувала ГДК. Теоретично і практично об-
ґрунтовано екологічну безпечність виробництва м’яса качок
як одного із основних продуктів харчування населення, що
проживає в регіонах, які зазнали радіоактивного забруднення
внаслідок аварії на ЧАЕС.
УДК 504.062.2.009.12(477)
2017.2.119. ЕФЕКТИВНІСТЬ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ
І СТАН НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА,
ЯК ЧИННИКИ МІЖНАРОДНОЇ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖ-
НОСТІ УКРАЇНИ ТА ЇЇ РЕГІОНІВ
/ Захарченко В.І., Захарчен-
ко С.В. // Збалансоване природокористування. — 2017. —
№ 1. — С. 57–62. — Бібліогр.: 13 назв.
Природокористування ефективне, конкурентоспромож-
ність України, сталий розвиток.
Здійснено оцінку ефективності природокористування й
стану навколишнього природного середовища (НПС) України
та її регіонів у міжнародному вимірі на основі методології Ін-
ституту розвитку менеджменту (IPM — Лозанна, Швейцарія)
УДК 502/504; 631.92/.95
ОХОРОНА ПРИРОДИ. СТАЛИЙ РОЗВИТОК.
СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА ЕКОЛОГІЯ